М.С. Куцкір. Психологія саморегуляції у бойовому мистецтві хортинг

     Психічна саморегуляція (від лат. regulare — приводити до порядку, налагоджувати) — це функціонування живих систем різних рівнів організації та складності. Психічна саморегуляція є одним з рівнів регуляції активності живих систем, який виражає специфіку психічних ресурсів відображення та моделювання дійсності, що її реалізують в тому числі і рефлексії суб'єкта. Психічна саморегуляція здійснюється в єдності її енергетичних, динамічних та змістовно-сенсових аспектів. При всій різноманітності видів проявів саморегуляція має таку структуру: прийнята суб'єктом мета його довільної діяльності, модель значимих умов діяльності, програма виконавчих дій, система критеріїв успішності діяльності, інформація про реально досягнуті результати, оцінка відповідності реальних результатів критеріям успіху, рішення про необхідність і характер корекції діяльності. Саморегуляція являє собою замкнений контур регулювання і є інформаційним процесом, носіями якого виступають різноманітні психічні форми відображення дійсності. В залежності від виду діяльності й умов її здійснення саморегуляція може реалізовуватися різними психічними засобами (конкретні чуттєві образи, уявлення, поняття та ін.). Прийнята суб'єктом мета однозначно не визначає умов, необхідних при побудові програми виконавчих дій; при подібних моделях значущих умов діяльності можливі різноманітні способи досягнення одного й того ж результату і т. д. Загальні закономірності саморегуляції реалізуються в індивідуальній формі, яка залежить від конкретних умов, а також від характеристик нервової діяльності, від особистісних якостей суб'єкта та його звичок у організації своїх дій, що формується в процесі виховання. Також психічна саморегуляція розуміється як здатність зрілої особистості визначати мету своєї діяльності та знаходити шляхи для її досягнення (Напреенко А. К., Петров К. А., 1995). Основною особливістю людської психіки є те, що вона може відволікатися від реальної дійсності і застосовувати створені нею образи для психічної саморегуляції. Враховуючи умови сучасного життя, у підлітковому віці формуються особистісні утворення: мрійливість, вразливість, невпевненість у собі, самоаналіз, ідентичність, егоцентризм, потреба у самоствердженні, прагнення до створення ідеалів. Бойові системи і мистецтва побудовані саме на психологічних аспектах виховання збудовані на загальнолюдському світо огляді можуть стати виховною системою молоді та юнацтва, які спроможні впливати на розум підлітків, відволікати їх від шкідливих звичок, направляти їх у здорове життя. Одним із основних засобів профілактики відхилень у поведінці підлітків, вважається засвоєння ними знань про встановлені правила і норми, формування позитивних звичок та якостей. Саморегуляція поведінки особистості є інтегративною структурою, яка вміщує в себе інтелектуальні, когнітивні, вольові, емоційні, моральні, мотиваційні сфери. Також, необхідно відзначити відмінності між інтегрованістю та сформованістю самосвідомості, усіх суб’єктних і особистісних властивостей підлітка. Слід зауважити, що проблема психічної саморегуляції набуває все більшої актуальності і стає об’єктом постійного різнопланового вивчення в педагогіці та психології. В основі інтересу до даної проблеми лежить необхідність пошуку шляхів та способів виявлення і мобілізації можливостей людського організму, і в першу чергу активізація неусвідомленої сфери психіки. Психічна саморегуляція в педагогіці розглядається як можливість оптимізації психічних процесів для вирішення конкретних завдань. Головною проблемою  спостереження є недостатній рівень саморегуляції поведінки підлітків зумовлений кризою підліткового віку, а негативні зміни в самосвідомості чітко проявляються в манерах поведінки. Об’єднавши соціальні, зовнішні та внутрішні психологічні процеси, можемо спостерігати за розвитком особистості в підлітковому віці. Специфіка особистісних якостей буде виражена новоутворенням підлітків, особистісною саморегуляцією поведінки, потребою в самоповазі, визнанні та самоствердженні. Проаналізовані компоненти саморегуляції поведінки підлітків, показали функціонування їх як однієї системи, в якій відбувається ряд психічних утворень, що взаємодіють з процесами свідомості, відповідно до цього передбачається рівень розвитку інтелекту, становлення мотиваційних, вольових та емоційних компонентів особистості. Встановлюються взаємозв’язки із самосвідомістю, розвиваються якості незалежності, відповідальності, сміливості, рішучості, оцінюються власні можливості. Відповідно процеси оволодіння та становлення саморегуляції поведінки особистості надають  можливість самостійно приймати рішення, встановлювати суспільно-значущі цінності, обирати шляхи самоствердження, ставити перед собою цілі та засоби їх досягнення. Бойове мистецтво хортинг  потребує постійного психологічного забезпечення, що в свою чергу є комплексом заходів, спрямованих на спеціальний розвиток, удосконалення та оптимізацію систем, які регулюють психічний рівень організму і поведінку підлітка, вирішуючи при цьому завдання у навчально-тренувальному процесі. Одним з популярних серед молоді бойових мистецтв в Україні є вид спорту – хортинг, який захоплює молодь своєю різносторонністю техніки рукопашного бою та боротьби. Навчально-тренувальний процес з хортнгу складається з вивчення ударної техніки руками та ногами, кидків у стійці, ударів, больових, задушливих прийомів в партері, з використанням захисного спорядження та необхідних заходів безпеки. Заняття хортингом формує певні моральні якості людини, стабілізує психіку людини, дає можливість поставити під контроль свої емоції, розвиває концентрацію та вольові якості, впливає на міжособистісні відносини. Максимально підвищує рухову активність, фізичний розвиток, здоров’я та самопочуття сучасного покоління, розвиває патріотизм до своєї Вітчизни. Ряд спостережень, показали, що одним з серйозних детермінантів поведінкової девіації підлітків є недостатній рівень саморегуляції психологічних механізмів поведінки. А це, у свою чергу, спостерігається наступними проявами: відсутністю позитивних, моральних положень; низькою самооцінкою; недостатньою самоповагою; необізнаністю та зневажливістю до моральних норм і права в суспільстві; неетичною поведінкою; заниженою самооцінкою моральних якостей та якостей оточуючих. Українські і зарубіжні психологи направляють свої дослідження на прагнення розвивати інтелектуальне, духовне, феноменально-мистецьке зростання особистості. Використовуючи традиційні та нетрадиційні методики українська психологія намагається охопити ряд проблем, пов’язаних з розвитком підростаючого покоління на основі глибокого вивчення, духовно-моральних, мотиваційних і емоційно-вольових особливостей, але не часто можемо спостерігати за новизною науки фізичної та спортивної динаміки і впливу на розвиток саморегуляції поведінки. Найповнішу інформацію про психічний розвиток як процес якісних перетворень подає у своїх роботах Л.С.Виготський, за словами вченого, чим яскравіше, енергійніше проходить підліткова криза, тим краще формується процес особистості. У періоди розвитку кризи, змінюються та перебудовуються провідні системи переживання особистості. Одиницею соціальної ситуації розвитку особистості, де нерозривно відіграють роль психічні особливості дитини і соціальне середовище, є переживання, які відображають актуальні потреби дитини і рівень їх бажань і задоволення. Також, А.К.Наприєнко вважає що людина виражає відкриту саморегулюючу систему з підсистемами від молекулярно-генетичного до соціально-психологічного рівнів і в той же час підсистему більш складних систем – природи і суспільства і для кожного структурного рівня людини і суспільства є характерним свій механізм саморегуляції. Цікаві наукові матеріали з дослідження саморегуляції людини шляхом аналізу її діяльності та можливостей представлені вченими В.Р. Небиліциним, Б.М.Тепловим, К.М.Гуревичем, В.С.Мерліним. В їхніх працях порівнюється продуктивність діяльності зі специфічними проявами різних психологічних функцій: мислення, увага пам’ять. Зв’язок між різними психічними функціями як показниками продуктивності діяльності та нейродинамічними та психо-динамічними властивостями дає уявлення про функціональні можливості саморегуляції різних особистостей, які в свою чергу володіють властивостями нервової системи та темпераментом. Саморегуляція поведінки за дослідженням вчених (О.М.Леонтьєва, Л.С.Виготського, М.Б.Басова, Б.Г.Ананьєва, Б.Ф.Ломова та ін.) є структурним утворенням особистості, засобів реалізації задуманого, правильному прийнятті рішень, самовизначенні діяльностей, подій, ставленні до себе та до оточуючих. Механізми саморегуляції поведінки підлітків взаємопов’язаний із сферою самосвідомості, які представлені різними чинниками: намірами, рефлексією, домаганням, самооцінкою, підкреслює фахівець в цій галузі М.Й.Боришевський. Так, для В.В.Століна функцію саморегуляції виконує самосвідомість, яка несе характер зворотного зв’язку і проявляється на всіх трьох рівнях особистості: на органічному, на індивідуальному і на особистісному. У процесі життєдіяльності у організму формується деяке стабільне психічне утворення – образ самого себе (схема тіла), що дозволяє йому більш адекватно і ефективно діяти. Під час діяльності, особистість повинна пізнавати себе також, як вона пізнає своє середовище. Ця діяльність стає тією мірою можливою і тією мірою людською, якою у індивіда формується адекватний його суспільному і діяльному способу існування образ самого себе. Специфіка саморегуляції в навчально-тренувальній діяльності вимальовуються ще більш чітко при розгляді самоконтролю, адже самоконтроль – це "раціональна рефлексія та оцінка суб’єктом власних дій на основі особистісно-значущих мотивів та установок, які полягають в порівнянні, аналізі та корекції відношень між цілями, засобами і наслідками дій" вважає А.С.Линда. Самоконтроль виступає необхідним компонентом самосвідомості і містить у своєму змісті активну участь особистості в регулюванні діяльності та поведінки. Саморегуляція характеризується також як забезпечення особистісної активності індивіда, яка передбачає прояв наполегливості, цілеспрямованості, ініціативності у вчинках та діях; «регуляція означає створення спеціально психологічних режимів діяльності в залежності від стратегії й тактики її здійснення суб’єктом. Принцип саморегуляції засновується на ідеї централізованої регуляції психіки суб’єктом». На основі аналізу проблеми саморегуляції в психології на сучасному етапі ми розглядаємо саморегуляцію як складний механізм, який забезпечує побудову та реалізацію дій особистості згідно поставленої мети. Відповідно цього саморегуляція навчальної тренувального процесу полягає у цілеспрямованому плануванні, побудові та відтворенні суб’єктом навчання власних дій згідно завданням навчання у спортивній секції, володінні собою, своїми емоціями, усвідомленні учбових намірів, адекватній самооцінці рівня своїх знань, вмінь, навиків, здібностей, а також самовдосконаленні своїх можливостей на змаганнях. Важливо відзначити, що у навчально-тренувальному процесі бойових мистецтв під час психологічної підготовки, найчастіше застосовують три різновиди психічної саморегуляції: психорегулююче тренування, аутогенне тренування, ідеомоторне тренування. Розвиток саморегуляції підлітків у бойових мистецтвах полягає у підвищенні рівня мотиваційного, морально-вольового, когнітивного та емоційного компоненту. Базовій, цілеспрямованій психологічній підготовці сприяє діагностика психіки спортсмена хортингіста, що обумовлює складання індивідуального плану з кожним підлітком і програми для всіх, які є складовою загального навчально-тренувального процесу з хортингу і розрахований на певний тренувальний цикл. Після психологічного етапу підготовки, настає етап застосування спеціальних, традиційних прийомів, тренінгів і засобів саморегуляції, тренування та виховання. Система засобів поділяється на чотири частини: психодіагностика, психолого-педагогічні і психогігієнічні рекомендації, психологічна підготовка та керування станом, визначення саморегуляції поведінки підлітка. Ефективність психологічного забезпечення залежить від активного використання всіх складових, як єдиного цілого.

Президент Місцевого осередку ВГО «УФХ» у м. Ужгороді спеціаліст психології Михайло Семенович Куцкір


 (500x23, 13Kb)