Шульга А.В. Методика викладання хортингу у жінок

Хортинг – це вид спорту, заснований на досвіді передових сучасних методик підготовки професійних спортсменів по різних видах бойових мистецтв, комплекс ефективних прийомів самооборони, синтезованих і відібраних в строгу послідовну програму вивчення захисних і атакуючих технічних дій, комплексна система різносторонньої підготовки бійця, готового виступати на змаганнях за будь-якими повноконтактними правилами єдиноборства. Система включає в свою програму високі технічні, функціональні і вольові аспекти ведення бою [1].
В національній народній педагогіці протягом віків збереглось особливе ставлення до материнства, жінки – продовжувачки роду, матері, яка піклується про дітей, матері, як уособлення землі, чесної дівчини. Тому у національному фізичному вихованні має приділятися велика увага до спеціальних методик тренування жінок з основною, здоровязберігаючою направленістю [2, с.9]. Досліджуючи статистичні матеріали Міністерства охорони здоров'я України, можна зробити висновок, що репродуктивне здоров'я погіршилося. Статистично простежується великий відсоток ускладнення вагітності в Україні (69% у 2000 році).[3, с.60]. Протягом життя жінки відрізняються більш стабільним ставленням фізичного стану, ніж чоловіки [3, с.60]. Саме тому доволі актуальним є заняття хортингом жінками, які прагнуть зберегти своє здоров’я.
Зараз багато спортсменок, які відвідують різноманітні клуби, де вивчають різні стилі боротьби. Для успішного оволодіння технікою та прийомами хортингу, жінки повинні мати чітку мотивацію. Серед мотивів, які спонукають займатись боротьбою і зокрема хортингом, можна виділити наступні:
-           бажання мати засоби для самооборони;
-           оздоровлення;
-           бути не гіршими, ніж чоловіки;
-           бажання виділитись, носити незвичайну форму, говорити не всім зрозумілі терміни, бути в хорошій компанії [4, с. 6].
Тренер повинен враховувати мотивацію жінок під час обрання стилю проведення тренувань, який метод буде найдоступнішим для дівчини. Однак, жінка, яка шукає самоствердження досягне не лише цієї мети в ході тренувань з хортингу, але й оздоровлення, зняття психологічної напруги. Тому можна стверджувати, що цілі, які досягаються під час тренувань є комплексними та взаєповзаними.
При розробці методики тренувань з хортингу необхідно враховувати гендерні особливості, тобто що відрізняє жінок від чоловіків, їх психо-фізіологічні особливості. Жінки легше сприймають авторитети, а тому краще засвоюють інформацію, легше навчаються. Однак, при цьому вони більше схильні до синдрому соромязливсоті, бояться виглядати смішними, а тому гальмують свій розвиток.
В фізіологічному плані жінки більш гнучкі, мають меншу м’язову масу порівняно з чоловіками. А тому вони розраховують не на силу м’язів, а на правильність виконання прийому, на рівномірний розподіл навантаження. Такий підхід більш продуктивний, оскільки дозволяє зберігати силу [5, с. 19].
Жінки більш віддані справі, а тому, якщо тренування відповідають їх мотиваційним цілям, вони витривало займаються вправами, рідко пропускають заняття.
Методика навчання жінок має свої особливості, проте як і для інших категорій, багато в чому залежить від правильного застосування методів навчання – формування відповідних навичок та умінь, розвиток та вдосконалення фізичних та психологічних якостей. Це такі методи як усний (словесний), методи наочності і практичні методи [6, с. 10].
Ефективна методика повинна поєднувати усі методи. Усний виклад того, яким чином проводити прийом не дасть чіткого уявлення без проведення демонстрацій цього прийому. Словесні методи мають лаконічну форму і дозволяють зберегти високу моторну щільність занять, органічно пов’язуючи слово з рухом. [6, с. 15]
До методів наочності належать показ і демонстрація. Показ є найбільш економним і стислим шляхом ознайомлення жінок з прийомами хортингу. Він є сукупністю прийомів і дій за допомогою яких у жінок формується наочний конкретний образ вправи, що вивчається. Показ повинен бути зразком для наслідування.
У процесі навчання варто супроводжувати показ стислим поясненням техніки і виконувати його в цілому і частинами, в бойовому і повільному темпі [7, с.53]. Практичні методи займають головне місце у викладанні хортингу і зумовлюють активну рухову діяльність жінок. В їх основі лежить багатократне і свідоме повторення вправ, прийомів і дій з метою вироблення у жінок необхідних навичок та умінь, розвитку та удосконалення спеціальних, фізичних і психологічних якостей.
Успіх у застосуванні цього методу навчання багато в чому залежить від чіткості та ясності постановки завдань (попередніх розпоряджень), розуміння жінками сутності і знання ними дій, що виконується та своєчасного і постійного контролю над технікою прийомів і дій з боку керівника заняття.
Різновид двостороннього групового методу – навчальні бої, що є тренуванням вивчених прийомів у парах за завданням керівника заняття в різноманітних умовах та ситуаціях.
Сутність навчального бою полягає в тому, що кожна пара жінок одержує конкретне завдання керівника заняття і виконує його самостійно або за командою (сигналом) відповідно до змісту і характеру зазначених дій [7,с. 53].
У зв’язку з тим, що методи, які застосовуються в процесі навчання жінок хортингу, знаходяться в тісному взаємозв’язку, не можна обмежуватися лише однією групою. Незважаючи на те, що в процесі навчання основну роль відіграють специфічні методи, успіх навчання залежить від того, на скільки раціонально вони поєднуються з іншими способами педагогічного впливу.
Якість підготовки жінок з хортингу обумовлюється умінням керівника заняття правильно і раціонально використовувати практично виправдані методи, що найбільше забезпечують вирішення конкретних завдань навчань. Це означає, що застосування тих або інших методів залежить від програми навчання, часу, відведеного на її засвоєння, вікових і індивідуальних особливостей жінок, рівня їх фізичної підготовки.
Для якісного і швидкого засвоєння вправи, що вивчається велике значення має попередження і своєчасне виправлення помилок.
Найчастіше помилки є наслідком недосконалої методики, недооцінки керівником заняття дидактичних принципів і методів навчання. Слабкі знання жінок з техніки виконання прийомів, порушення правильної і чіткої організації заняття, низький стан дисципліни і порядку також є безпосередніми причинами виникнення помилок.
Крім того, на початковому етапі навчання мають місце причини, що залежать тільки від індивідуальних якостей жінок:
-     недостатнє розуміння техніки прийому (усувається зрозумілим поясненням і якісним додатковим показом);
-     погана координація в наслідок слабкої фізичної підготовки (для виправлення доцільно використовувати в процесі вивчення відповідні підготовчі вправи);
-     недостатній самоконтроль (усувається шляхом мобілізації уваги на рухах і діях, що виконуються);
-     втома – стан, при якому незвичні рухи виконуються з зайвою м’язовою і нервовою напругою (для усунення необхідно суворо дотримуватися оптимальної швидкості виконання та частоти повторів прийму) [6, с. 152].
Як свідчить практика, попередити помилку легше, ніж її виправити. Тому необхідно (особливо на початковому етапі навчання) своєчасно попереджувати появу помилок, не давати їм закріпитися, виявляти та усувати причини, що їх викликають.
Оскільки на початковому вивченні техніка прийому засвоюється загалом, аналіз і оцінка її виконання не повинні бути занадто докладними. Можливості для самоконтролю рухів вкрай обмежені. Тому не варто намагатися помічати та усувати в окремих жінок усі помилки відразу. Їх доцільно виправляти за ступенем важливості: спочатку більш істотні, а потім незначні.
При груповому методі навчання спочатку варто вказувати й усувати помилки, загальні для всіх, а потім індивідуальні (останні – за допомогою персональних вказівок і зауважень тренера під час процесу навчання).
Для виправлення виявленої загальної помилки ефективним є метод порівняння, що полягає в практичній демонстрації спочатку прийому, виконаного з помилкою (дотримуючись при цьому педагогічного такту), і потім – без помилки з відповідними поясненнями керівника заняття.
Таким чином, для попередження виникнення помилок і їх швидкого усунення необхідно постійно враховувати вище викладені причини і творчо застосовувати в процесі навчання зазначені рекомендації.
Навчально–виховний процес з хортингу має бути побудований таким чином, щоб жінки концентрували свою увагу на найсуттєвіших моментах цього процесу. Для цього, застосовуючи відповідні методи слова та наочного сприйняття, необхідний аспект у навчанні може набути, завдяки зусиллям тренера, необхідної емоційної завантаженості і через чуттєву сферу буде досягнена краща засвоюваність нового. Вплив через почуттєву сферу, завдяки наведенню прикладу, може сприяти активізації процесу тренувань. Цьому сприяє така закономірність виховання як залежність виховного впливу від звернення до духовної та емоційної сфери вихованців. М.М.Фіцула зазначає, що виховний процес має постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення)[8].
Навчально-виховний процес, завдяки використанню спеціальних методичних прийомів, дозволяє суттєво підвищити ефективність засвоєння нових знань, поліпшити процес навчання новим технічним елементам з хортингу. Ці педагогічні прийоми пов’язані з процесом зменшення зайвої напруги, яка заважає досягненню успіхів в оволодінні майстерністю у вправах.
Отже при застосуванні методичних прийомів необхідно враховувати індивідуальні особливості жінок, які займаються на заняттях з хортингу. Методичний прийом, який спрацював з однією ученицею, у вигляді підвищення ефективності навчально-виховного процесу, ще не гарантує успіху з іншими, та в інших умовах.
Таким чином, необхідно будувати методику навчання хортингу на принципах поступовості, тренування високих функціональних можливостей і самоаналізу. А значить і базова техніка хортинга повинна відповідати правилам і бути практичною в застосуванні. Тому розроблені спеціально для цього навчальні форми хортинга, які складаються з практичних комбінацій бою, виконуються тільки в бойових стійках, і сформовані з блоків і ударів, атак і контратак, максимально прийнятих і ситуативно перевірених. Тому жінки не будуть знаходитись у програшному становищі порівняно з юнаками. 
 
Література:

 

1.        www.horting.org.ua

 

2.        Самоха Р.А. Методичні рекомендації щодо організації фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій. – Черкаси.- ЧНУ, 2006.- 48с.
3.        Митчик О. Психофізіологічні аспекти фізичного виховання жінок у зрілому віці // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. -2010.-№ 1(9).-С.60
4.        Карамов С. Женщина в боевых искусствах // Боевое искусство планеты. – 2005.-№3. – С. 6-7
5.        Литвинов С.А. Гармоничное развитие физических, интеллектуальных и психологических качеств разных слоїв населения в процес се занятий восточными єдиноборствами // Боевое искусство планеты. -200.- №1-5. –С. 19-22
6.        Платонов В. Н. Теория и методика спортивной тренировки . –К:Вища школа, 1984.-352 с.
7.        Колмановский А.А., Колмановский А.Б. и др. Классическая борьба: Пособие для тренеров, работающих с начинающими борцами. – М.: Фис, 1986.-С.53-54
8.        Богдан І.Г., Дубовик М.С. Спортивна боротьба в школі : Посібник для вчителя. –К.Либідь, 2003. – 280с.

 

Шульга Аза Вікторівна

 
Президент Черкаського обласного осередку Української федерації хортингу, голова Комітету жіночого хортингу УФХ, аспірант лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання НАПН України

 


 (524x108, 62Kb)