Принципи виконання й методика вивчення базових стійок

Тренування в хортингу, проведення навчально-пізнавальних, навчально-тренувальних занять та проведення навчальних і змагальних двобоїв супроводжується постійним використанням стійок та змінами позицій. Методика хортингу передбачає вивчення стійок як дисциплінарного, так і спортивного характеру. Стійки етикету використовуються для підтримки необхідного порядку у ході заняття.

Стійки етикету, що використовуються у навчальному процесі хортингу:
- стійка етикету (верхня позиція етикету стоячи);
- середня позиція етикету (стійка на коліні);
- нижня позиція етикету, яка у свою чергу буває двох різновидів:
- сід на гомілках;
- сід піджавши ноги.
Після вивчення стійок етикету новачки переходять до тренування, починають вивчати чотири різновиди стійок, що застосовуються під час проведення двобоїв, а саме:
- однобічна бойова стійка (лівобічна, правобічна);
- фронтальна бойова стійка;
- перехідна позиція;
- низька атакувальна стійка.

Застосування та швидка зміна цих чотирьох стійок складає пересування та маневрування під час роботи з суперником. Для того, щоб впевнено застосовувати елементи пересувань та підтримувати необхідну стійкість, на тренуваннях відпрацьовуються варіанти даних стійок: широка та вузька стійка, висока та низька стійка.

При виконанні базових стійок дуже важливо розуміти правильність:
- положення тіла й кінцівок;
- застосування однобічної бойової стійки, фронтальної стійки, перехідної позиції та низької атакувальної стійки в ситуаціях двобою.

1. Стійка етикету (верхня позиція етикету)

Положення тіла й кінцівок. У стійці етикету ступні розташовані на ширині плечей носками злегка назовні й у розслабленому стан, ноги - як продовження тіла. Вага тіла рівномірно розподіляється на обидві ноги, позиція ступнів може незначно відхилятися від ширини плечей у зовнішню або внутрішню сторону, залежно від конституції тіла людини, для прийняття максимально стійкого положення. Коліна також розслаблені, але максимально рухливі, готові до прийняття бойової стійки. Одна нога не повинна бути поперед іншої.

Тіло повинне бути розслаблене, але готове до будь-якого можливого руху, виконанню захисту, нанесенню удару в атаці. Плечі розслаблені й опущені вниз під вагою розслаблених рук. Кулаки злегка стиснуті. Підборіддя підняте, постава пряма, погляд - прямо перед собою. Подих вільний, природний і виконується животом.

Перебуваючи в стійці етикету, необхідно бути психологічно пильним у кожну мить - принцип постійної готовності до дії. Стійка етикету одночасно є стійкої готовності.

Застосування стійки. Стійка етикету застосовується при вітанні між спортсменами, тренерами, представниками, при вході в спортивний зал і виході зі спортзалу хортингу, при побудовах до й після тренування й на семінарах, на початку й наприкінці виконання форм, при поясненні інструктором навчального матеріалу, перед виходом на двобій біля хорту, в інших випадках, передбачених спортивним етикетом.

2. Середня позиція етикету (стійка на коліні)

Положення тіла й кінцівок. Для того, щоб прийняти середню позицію етикету, спортсмен повинен зі стійки етикету встати на одне коліно, відвівши ліву або праву ногу назад. Відведена нога спрямована чітко назад, її ступня розташована вертикально з упором подушкою пальців у підлогу, п’ятка направлена вверх. Коліно передньої ноги спрямоване вперед, її ступня повністю стоїть на підлозі. Тулуб розташований вертикально, плечі опущені. Положення рук може бути таким же як і в стійці етикету - руки в кулаках опущені вниз, можна однойменну руку в кулаку або обидві руки покласти на коліно. Спина тримається прямо, подих вільний животом.

Застосування стійки. Середня позиція етикету застосовується у випадку, якщо тренер показує техніку перед шеренгами вишикуваних спортсменів, а учасники тренування, які стоять в перших шеренгах, закривають огляд іншим, у цьому випадку тренер може дати команду першим двом шеренгам стати на коліно. Позиція також застосовується секундантом, який перебуває біля змагального майданчика, для того, щоб не закривати огляд глядачам. Дана позиція може застосовуватися при відпрацьовуванні ударів ногами, відпрацьовуванні переходів у нижній бойовій стійці, інших методичних прийомах тренування.

3. Нижня позиція етикету

Нижня позиція етикету буває двох різновидів:

- сід на гомілках;
- сід піджавши ноги.

Нижня позиція етикету «Сід на гомілках»

Положення тіла й кінцівок. Для того, щоб прийняти нижню позицію етикету «сід на гомілках», спортсмен зі стійки етикету повинен встати спочатку на праве, потім на ліве коліно по черзі, і плавно опустити таз, сівши на свої гомілки. Ступні при цьому можуть бути витягнуті й п'яти перебувають безпосередньо під тазом. Ступні також можуть бути уперті носками в підлогу. Спина тримається прямо, зберігаючи поставу, подих вільний животом. Положення рук може бути таким же як у стійці етикету - руки в кулаках вільно опущені вниз уздовж тіла. Обидві руки в кулаках дозволяється класти на коліна. Відстань між коліньми може бути підібрана спортсменом індивідуально (приблизно від 5 до 30 см).

Нижня позиція етикету «Сід піджавши ноги»

Положення тіла й кінцівок. Для того, щоб прийняти нижню позицію етикету «сід піджавши ноги», спортсмен зі стійки етикету повинен встати спочатку на праве, потім упором у підлогу лівої руки допомогти тазу опуститися на підлогу, підтягуючи одночасно ліву ногу до таза. Потім швидким рухом правої руки підтягти праву ногу до лівої ноги, відвівши коліна в сторони. Необхідно перевірити рівномірність вигинів ніг у колінах, щоб положення сіду виглядало симетрично. Ноги при цьому повністю розслаблені. Спина пряма. Руки зібрані в кулаках можуть лежати на підібраних ступнях і бути висунутими злегка вперед, для підтримки рівноваги й рівного положення тулуба. Подих вільний животом. Погляд зосереджений у необхідному напрямку.

Застосування стійки. Нижня позиція етикету застосовується при поясненні тренером навчального матеріалу, при виконанні медитації, в інших випадках, передбачених спортивним етикетом.

4. Бойова стійка (лівобічна, правобічна)

Положення тіла й кінцівок. Бойова стійка - оптимальне зручне положення всіх частин тіла спортсмена, при якому він може ефективно виконувати будь-які технічні дії у двобої.

У ході двобою в спортсмена часто з'являється необхідність зміни стійки з лівосторонньої на правосторонню.

У класичній бойовій стійці хортингу передня ступня спрямована в напрямку атаки, направлена на суперника. Таке положення передньої ступні збільшує маневреність і, при необхідності зміни позиції або виконання розвороту у зворотну сторону при атаках з розкручуванням, дозволяє безперешкодно рухатися навколо центральної осі як в одну, так і в іншу сторону. Задня ступня розвернута приблизно під кутом 45° щодо лінії атаки на ширині, зручної для спортсмена. При цьому вага тіла рівномірно розподіляється на обидві ноги для його можливого швидкого пересування вперед та назад. Ноги злегка зігнуті в колінах, вага тіла перебуває на передніх частинах ступнів, п’ятка  передньої й задньої ноги в будь-який момент готова відірватися від підлоги й виконати рух. При такому розташуванні ступнів щодо лінії атаки й рівномірним розподілом маси тіла на обидві ноги можливе виконання без додаткової підготовки всіх ударів передньою ногою, задньою ногою, задньою ногою з розворотом. Місце перетинання поздовжньої й поперечної осі відповідає проекції центра мас на горизонтальну поверхню і є місцем відліку при виконанні пересувань. Тулуб трохи нахилений вперед і розвернутий навколо вертикальної осі під кутом 45° щодо лінії атаки, спина пряма. Плечі розслаблені й подані трохи вперед. Переднє плече розташоване ледве вище заднього й прикриває підборіддя. Голова трохи нахилена вперед. Руки зігнуті в ліктях і захищають передпліччями тулуб. Кисті розслаблені й зібрані в кулаки, нахилені трохи всередину й спрямовані ударною поверхнею вперед. Кулак передньої руки знаходиться на рівні однойменного плеча, кулак задньої руки захищає підборіддя. Розвернуте щодо вертикальної осі положення тулуба дає можливість для виконання ударів руками без замаху, виконання прямих захватів рук і тулуба в стійкому положенні. Глибина положення тулуба в стійці перевіряється в такий спосіб: рівномірно присісти на обох ногах до моменту торкання підлоги коліном задньої ноги. Коліно задньої ноги й п’ятка передньої ноги приблизно повинні бути розташовані неподалік одне від одного. Така глибина положення тулуба в бойовій стійці дає можливість легко пересуватися, зберігаючи стійкість і якісно виконувати тактичні дії. Зігнуті в колінах ноги дозволяють уникнути можливих травм колінних суглобів при підсіканнях з боку супротивника. Зібране положення рук, плечей, голови є необхідною умовою для успішних атакувальних і захисних дій. Перебувати в бойовій стійці необхідно в розслабленому стані, у постійній готовності до активних дій. Такий стан дозволяє уникнути передчасного стомлення м'язів, мобілізуватися в потрібний момент, розвинути максимальну початкову швидкість удару в атаці. У другому раунді хортингу, де дозволені захвати й кидки, положення рук можуть часто змінюватися, формування кистей можуть бути як у кулаках, так і з розкритими долонями, готовими до виконання захватів. З набуттям хортингістом змагального досвіду, бойова стійка приймає певну стійку позицію, у якій спортсмен хортингу може довго перебувати, ефективно захищатися й нападати. Така стійка випрацьовується на основі його індивідуальних морфологічний особливостей, і відповідає його індивідуальній манері ведення двобою.

Застосування стійки. Бойова лівобічна й правобічна стійка застосовується у двобої для виконання технічних дій на довгій і середній дистанції, на навчально-тренувальних заняттях для відпрацьовування захистів і атак, підготовки стартового положення для проведення кидка.

5. Фронтальна бойова стійка

Положення тіла й кінцівок. У фронтальній стійці ступні розташовані на ширині плечей, вага тіла знаходиться на передній частині ступнів, ноги злегка зігнуті в колінах. Руки зігнуті в ліктях і мають приблизно симетричне положення стосовно центральної осі. Кисті рук стислі в кулаках або з розкритими долонями для виконання прямих захватів супротивника. Лікті при цьому закривають тулуб із двох сторін, кулаки або кисті перебувають біля підборіддя й контролюють його захист. Спина пряма, подих вільний й чергується животом або животом і груддю, залежно від ситуації двобою: здійснення нападу або прийняття атаки. У фронтальній стійці хортингіст повинен уміти виконати будь-який удар у будь-яку сторону, бути готовим при атаці швидко перейти вперед у бойову стійку з ударом, при захисті - піти з лінії атаки й миттєво контратакувати, або піти назад у бойову стійку, заздалегідь готовлячи контратаку. У цій стійці часто виконуються атакувальні дії на ближній дистанції, тому небезпечно тримати підборіддя без прикриття рук. У ході двобою фронтальна стійка може змінюватися по ширині або в позиції ступнів. Часто буває необхідно виставити ступню на половину своєї довжини вперед або назад, залежно від зміни кута атаки й кута прикладання сили.

Застосування фронтальної бойової стійки. Фронтальна бойова стійка застосовується для ведення двобою на ближній і середній дистанції, відпрацьовування базової техніки хортингу на навчально-тренувальних заняттях. Стійка також широко застосовується для тренування спарингової витривалості, багаторазового повторення базової техніки в певний термін часу.

6. Перехідна позиція

Положення тіла й кінцівок. У перехідній позиції ступня передньої ноги ставиться в положення, зручне для підходу вперед або назад. Відстань між ступнями залежить від довжини кроку, якщо необхідно підійти або відійти швидше, то довжина перехідного кроку більше, якщо повільніше, то довжина перехідного кроку менше й залежить від вибору дистанції до суперника. У перехідній позиції центр ваги може бути як на передній, так і на задній нозі. При переході в цій стійці спортсмен повинен контролювати рухи суперника, для того, щоб при зміні ситуації двобою змінити довжину кроку перехідної позиції. Переходити можна в бойовій стійці вперед та назад, у фронтальній стійці - вліво й вправо. Варіанти переходу й напрямок залежить від кута необхідного пересування: під гострим кутом, по діагоналі й т.п. У перехідній позиції руки в кулаках знаходяться біля підборіддя, готові в будь-який час блокувати удар. Тулуб тримає рівновагу, погляд спрямований у напрямку пересування.

Застосування перехідної позиції. Перехідна позиція застосовується при виконанні пересувань у двобої залежно від ситуації двобою, відпрацюванню базових ударів ногами в пересуванні на навчально-тренувальних заняттях.

7. Низька атакувальна стійка

Положення тіла й кінцівок. У низькій атакувальній стійці задня ступня стоїть на подушці пальців у стійкому положенні, а передня ступня щільно знаходиться всією ступнею на поверхні підлоги. За рахунок рівного тулуба вага тіла розташована не повністю на передній нозі, а ближче до середньої лінії. Ноги сильно зігнуті в колінах. Коліно передньої ноги спрямоване в напрямку атаки, коліно задньої ноги спрямоване в підлогу. Руки зібрані в кулаки і зігнуті в ліктях, знаходяться біля підборіддя. З низької атакувальної стійки зручно наносити дальні удари руками, брати дальні захвати, і при цьому є запас стійкості для подальшого виведення з рівноваги й продовження атаки. Підборіддя злегка прикрите переднім плечем, погляд - у напрямку атаки.

Застосування низької атакувальної стійки. Низька атакувальна стійка застосовується для нанесення ударів руками на далекій дистанції двобою, вибору дистанції при підході до суперника й початку атаки. Стійка також широко застосовується для тренування ніг і напрацювання ударів ногами з додатковим навантаженням, тренування стійкості в навчальних заняттях, тренування атак руками з дальньої дистанції (ударів і прямих захватів) тренування пересувань з додатковим навантаженням для відпрацювання стійкості та балансу атакувальної позиції.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (460x27, 3Kb)