Пересування в бойовій стійці. Загальні принципи

При проведення двобою хортингу пересування грають величезну роль. Хортингіст повинен вміти швидко скоротити дистанцію та атакувати, миттєво піти від атаки супротивника або ж, навпаки, наздогнати відступаючого супротивника. Хортинг дуже жорсткий вид спорту, і запізнювання в пересуваннях, так само як і невміння постійно підтримувати стійку позицію, майже завжди загрожує поразкою. Пересування в хортингу дуже різноманітні, отже арсенал техніки пересувань, що входить у базовий розділ надто широкий та складний для вивчення. Але існують певні принципи пересувань, які учень має знати перед тим, як почати змагальну діяльність. Наприклад, рух вперед краще починати ногою, яка стоїть попереду, слідом за нею, миттєво, підтягується задня нога. Кожна фаза такого руху повинна фіксувати хортингіста в бойовій стійці. Рух вліво починає нога, що стоїть ліворуч, слідом за нею підтягується нога, що стоїть праворуч, і навпаки. Підсумовуючи вищесказане, можна вивести загальні правила пересувань: першою крокує нога, що стоїть ближче до напрямку руху. Сам рух починається з поштовху дальньої ноги. Кроки мають бути вільними і рівними по довжині, що забезпечить вам збереження бойової стійки в будь-який момент руху. М'якість пересувань і відчуття готовності атакувати, зарядженості на обмін ударами та кидкові дії забезпечить правильну постановку ступні, що розподіляє вагу на передню частину тіла. Крім звичайних пересувань вперед-назад, вліво-вправо, вперед-вправо, вперед-вліво, назад-вправо, назад-вліво тощо, в хортингу використовуються кроки, під-кроки, підскоки, злиті ковзання, повороти, обертання зі зміщенням центру атаки як на лівій , так і на правій нозі. Як правило, у кожного існує одна позиція, в якій хортингіст і проводить весь двобій. Звичайно, бойова стійка може видозмінюватися залежно від індивідуальних якостей спортсмена, але вимоги, які пред'являються до неї, залишаються одні й ті ж - це повинна бути впевнена стійка позиція, що дозволяє легко і економно пересуватися в будь-якому напрямку. Положення рук і ніг в ній повинно забезпечувати максимальний захист і одночасно готовність атакувати в будь-який момент. Хортингіст може перебувати як у лівобічній, так і в правобічній позиції. За вимогами базової техніки хортингу в бойовій стійці ступні розташовані майже паралельно, носок передньої ступні спрямований на супротивника. П'ятка задньої ноги може бути дещо підведена. Ноги злегка зігнуті в колінах. Вага тіла розподілена на обидві ноги практично рівномірно. Це дозволяє успішно атакувати і контратакувати як з лівої, так і з правої ноги або руки. Тулуб злегка розвернутий лівим плечем до супротивника, таз трохи поданий вперед, що дає відчуття контролю рівноваги. Голова ледь нахилена вперед, підборіддя опущене вниз. Лікті захищають тулуб, кулак задньої руки знаходиться біля підборіддя або скроні. Всі ці вимоги є орієнтовними для спортсменів-новачків та середнього рівня. Досвідчені фахівці, які багато років тренуються, вже відпрацювали саме свою зручну бойову стійку, в якій легко рухатися та швидко пересуватися по хорту. Для уникнення помилок на початковому етапі навчання при пересуванні в двобої необхідно слідкувати за тим, щоб не привчатися розслаблятися та ставити ноги на п'яти, не треба робити занадто широкі кроки, не треба сильно згинати коліна при пересуваннях в бойовій стійці, не треба перехрещувати ноги. Необхідно постійно слідкувати за тим, щоб не порушувати положення тулуба, при підскоках не слід високо підстрибувати, волочити ноги, робити занадто довгі рухи, складати ноги разом і перехрещувати їх. На всіх етапах тренування пересувань необхідно шліфувати вміння легко і швидко переміщатися, контролюючи положення кінцівок. Це може бути частиною розминки та розігрівання, наприклад - двобій з тінню, або завершальною вправою, коли хортингіст набув втомленості, але продовжуєте контролювати свою здатність правильно рухатися. Для більш поглибленого навчання пересувань у двобої хортингу існує певна послідовність методики вдосконалення рухів та кроків, а також змін положень тулуба та плечового поясу. Бойова стійка характеризується не тільки положенням ступнів та ніг, а й тулуба та плечового поясу по відношенню до супротивника. Технічний арсенал пересувань у бойовій стійці базової техніки хортингу пропонує до навчання перелік варіантів пересувань:
- пересування кроком (підхід, відхід);
- пересування підкроком (скорочення/розрив дистанції);
- пересування приставним кроком (вперед, назад);
- пересування наскоком (варіанти підскоків, відскоків);
- вільне пересування човниковими стрибками;
- пересування бічним кроком (підхід, відхід);
- пересування вбік (передньою, задньою ногою);
- зміна стійки (на місці й набіганням);
- повороти й розвороти.
 
1. Пересування кроком (вперед, назад - підхід, відхід)
 
При виконанні кроку вперед для підходу до суперника з бойової стійки необхідно перенести вагу тіла на передню ногу й задньою ногою виконати крок вперед, відразу розташувавши ступню на зручному стійкому положенні від задньої ступні. Положення тулуба й рук міняється в дзеркальному відображенні. Коли задня ступня при виконанні кроку перетинає центральну лінію, руки стають симетрично, закриваючи ліктями тулуб, а кистями з відкритою долонею або зібраними в кулаки закривають підборіддя.
При виконанні кроку назад для відходу від суперника в бойовій стійці необхідно перенести вагу тіла на задню ногу й передньою ногою виконати крок назад, відповідно прийнявши стійку бойову позицію.
 
2. Пересування підкроком (скорочення/розрив дистанції)
 
Скорочення дистанції – найпоширеніший і швидкий спосіб переміститися до суперника на відстань, зручну для атаки. Для цього, перебуваючи в бойовій стійці, необхідно швидко перемістити вагу тіла на задню ногу й, відірвавши передню ступню від поверхні підлоги, відштовхнутися задньою ногою й переміститися, зберігаючи ту ж бойову стійку, у якій перебували в стартовому положенні. Відстань, необхідна для пересування, регулюється силою поштовху задньої ноги. Ноги при пересуванні злегка зігнуті в колінах, задня нога при цьому відштовхується від підлоги подушкою пальців на підошві ступні. Руки при пересуванні не міняють свого положення, зігнуті в ліктях, і знаходяться зібраними в кулаках біля підборіддя.
Розрив дистанції – застосовується для швидкого відходу від атаки суперника на коротку відстань. Для того, щоб розірвати дистанцію не спотворюючи бойову стійку, необхідно відірвати задню ногу від підлоги й відштовхнутися назад передньою ногою. Відстань, необхідна для відходу від прямого удару, регулюється силою поштовху передньої ноги. Звичайно після швидкого розриву дистанції у двобої слідує заздалегідь підготовлена контратака, тому при пересуванні необхідно не відпускати з під контролю дії суперника, передбачаючи можливе продовження атаки.
 
3. Пересування приставним кроком (вперед, назад)
 
Пересування приставним кроком вперед виконується в бойовій стійці для підходу до суперника, не міняючи позиції. Для пересування приставним кроком вперед задня нога відривається від підлоги й приставляється ближче до передньої ноги, а передня нога після цього відразу виставляється вперед. Задня нога може приставлятися безпосередньо поруч із передньою ногою, ступні при цьому можуть перебувати разом. Задня нога може приставлятися, наблизившись до передньої ноги на відстань, необхідну для початку атаки.
Пересування приставним кроком назад виконується у зворотній послідовності: передня нога приставляється назад до задньої ноги на необхідну для пересування відстань або приставляється поруч із задньою ногою, після чого задня нога відставляється назад, і спортсмен зберігає бойову стійку після пересування. 
 
4. Пересування наскоком (варіанти підскоків, відскоків)
 
Пересування наскоком у правобічній стійці виконується невеликим відставленням задньої ноги назад з упором її у підлогу та штовханням цією ногою вперед. При цьому вага тіла переміщується з правої – задньої ноги на ліву – передню. Після виконання наскоку швидко приймається бойова стійка.
Пересування відскоком виконується пересуванням передньої ноги трохи вперед та упором її у підлогу, штовханням назад. Після перенесення ваги тіла з передньої ноги на задню приймається попередня бойова стійка.
 
5. Вільне пересування човниковими стрибками
    
Пересування по майданчику човниковими стрибками виконується на носких ступнів, постійно рухаючись стрибками в протилежні сторони (вперед - назад, вліво - вправо). При цьому поштовх відбувається зі змінним зусиллям кожної ноги, опора при штовханні приходиться одночасно на обидві ноги, а центр ваги перебуває посередині.
Для того, щоб рухатися човниковими стрибками вперед, необхідно при кожному штовханні давати більше зусилля на задню ногу, а для того щоб рухатися назад, при кожному штовханні дається більше зусилля на передню ногу. Тулуб при цьому бере участь у завданні напрямку стрибка, руки зібрані до голови, зігнуті в ліктях. При пересуваннях човниковими стрибками потрібно почувати розташування ніг без поглядів униз, погляд повинен бути спрямований на суперника.
 
6. Пересування бічним кроком (підхід, відхід)
 
Пересування бічним кроком з підходом до суперника виконується для скорочення великої відстані у двобої. Для цього знаходячись в бойовій стійці необхідно задню ногу перемістити вперед, ставлячи її на ступню в положення, зручне для перенесення на неї ваги тіла. Потім перемістити вагу тіла на виставлену вперед ногу й зробити крок уперед, виставивши знову передню ногу бойової стійки. Ноги при переході утворять схресне положення й зігнуті в колінах. Руки й тулуб зберігають колишнє положення бойової позиції.
Пересування бічним кроком з відходом від суперника виконується для відходу від атаки на безпечну відстань. При цьому передня нога заводиться назад, переміщується на неї вага тіла, потім робиться крок назад і приймається попередня бойова стійка. Розташування ніг і тулуба таке ж, як і при пересуванні вперед. Погляд при цьому не повинен відриватися від суперника. Навіть при відході на безпечну відстань необхідно здійснювати контроль дистанції до суперника.
 
7. Пересування вбік (передньою, задньою ногою)
 
При пересуванні в бойовій стійці в сторону необхідно враховувати принцип постійного контролю ситуації двобою, тому що робоча дистанція від суперника не змінюється, а змінюється тільки кут атаки, тому суперник у будь-який момент при виконанні пересування може атакувати. У цьому випадку принцип контролю ситуації бою дотримується, якщо переміщувана нога не змушує розвертати тулуб спиною до суперника. Якщо в лівосторонній бойовій стійці необхідно переміститися вліво, то спочатку необхідно відставити вліво передню (ліву) ногу, потім приставити на зручну відстань задню (праву) ногу, прийнявши бойову стійку. Якщо в лівосторонній бойовій стійці необхідно переміститися вправо, то спочатку необхідно відставити вправо задню (праву) ногу, потім приставити на зручну відстань передню (ліву) ногу, прийнявши бойову стійку. Бойова стійка виконується з кутом тулуба приблизно 45° стосовно центральної лінії для стабільності й зменшення площі влучення атак суперника, тому передня ступня ноги розташована лівіше центральної лінії, а задня - правіше центральної лінії. Таким чином, рух у пересуванні в бойовій стійці убік повинен починатися в необхідному напрямку тією ногою, яка ближче до даної сторони. Тулуб і руки при цьому своїй позиції не міняють. 
 
8. Зміна стійки (на місці й набіганням)
 
Зміна бойової стійки на місці здійснюється підведенням задньої ноги на одну лінію з передньою й відведенням передньої ноги назад або підведенням передньої ноги до задньої й виконанням кроку вперед задньою ногою, приймаючи протилежну бойову стійку.
Відстань між приставленою й опорною ногою повинна бути такою, що забезпечує стійке проміжне положення, ноги при цьому не зводяться разом і не розставляються занадто широко. Відстань дорівнює проекції ніг у бойовій стійці на фронтальну лінію. У момент переходу, коли ноги розміщені на одній лінії, руки знаходяться симетрично, зігнуті в ліктях, закривають тулуб і підборіддя.
Зміна бойової стійки набіганням виконується поштовхом передньої ноги, яка потім ставиться на одній лінії поруч із задньою ногою в той момент, коли задня нога виконує швидкий м'який рух в бік атаки, і легким стрибком ставиться вперед. Рух виконується, зберігаючи бойову стійку й пильність в оцінці ситуації двобою.
 
9. Повороти й розвороти
 
Повороти та розвороти на місці та в русі виконуються для зміни кута атаки, а також з метою уникнення атаки суперника під певним кутом, щоб швидко зайняти зручну позицію для контратаки. Якщо суперник виконує великий маневр пересуванням вбік або при нанесенні удару надмірно провалюється, кут контратаки при цьому може бути до 90°. Елементи повороту в практиці хортингу вивчаються для відпрацювання ударної техніки хортингу в імітаційних вправах, а також в захватній ситуації при обопільному захваті партнерів.

Зміна кута атаки передньою ногою починається з пересування передньої ногу відставленням її в необхідному напрямку під певним кутом до суперника, що пересунувся вбік. Якщо суперник зробив маневр вправо, то передня нога переміщується на суперника вправо, якщо він зробив пересування вліво, передня нога виконує відповідне пересування вліво. Ногу при цьому не піднімати високо, а переміщувати її легким підкроком вліво або вправо, або взагалі ковзним рухом.  При виконанні повороту у бічній бойовій стійці на суперника передньою ногою для швидкого підбору робочої дистанції може бути використаний невеликий підкрок або відкрок. Контратаку в цьому випадку зручно починати відведеною назад ногою або рукою. Тулуб і руки зберігають при цьому положення бойової стійки.

Зміна кута атаки задньою ногою виконується відразу з бойової стійки рухом задньої ноги, відведенням її за передню ногу або пересуванням ноги вбік однойменної руки з одночасним розворотом тулуба під кутом, зручним для контролю суперника та контратаки. В бойовій практиці для зміни кута атаки під час запеклого двобою з сильним супротивником при рівному обміні ударами досвідчені хортингісти частіше використовують переміщення задньої ноги, і такий маневр вважається обережнішим та небезпечнішим.

Поворот під кутом 180° (розворот). Під час проведення двобою хортингу ситуацій для здійснення поворотів під кутом 180° (розворот) практично не виникає, окрім тих ситуацій, при яких хортингіст виявляється розвернутим спиною до суперника. Даний поворот використовується переважно для відпрацювання ударно-блокувальної базової техніки хортингу руками і ногами при пересуваннях. Для виконання повороту в однобічній стійці спочатку виконується невеликий підкрок передньої ногою вперед-всередину для набору безпечної дистанції від суперника, а після цього виконується розворот тулуба на 180° та постановка задньої ноги в стійке положення (тепер при розвороті вона стала передньою). При постановці ноги її необхідно трохи відвести вбік для прийняття стійкого положення бойової стійки, щоб проекція ступнів по відношенню до фронтальної лінії була приблизно на ширині плечей, тобто необхідно прийняти звичну бойову стійку.

Зміна кута атаки в захватній ситуації. При обопільному захваті бічна бойова стійка дещо змінюється, відповідно до впливу та кута прикладання сили суперника. Вона може варіюватися дистанцією між ногами шляхом відставлення ноги для упору для поширення чи подовження стійки або взагалі змінитися ближче до фронтальної. Для тренування поворотів в захваті підбираються партнери одного зросту. Після виконання обопільного захвату виконуються пересування по хорту та з поворотами під невеликими кутами, так як при захваті стає значно легше контролювати маневри суперника. Кроки при пересуваннях виконуються так само, як і при роботі на ударній дистанції або при імітаційних вправах без партнера.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (460x27, 3Kb)