Тести для оцінки фізичних можливостей

              Головними методами діагностики фізичного стану дітей, які займаються хортингом можуть бути педагогічні спостереження: показники поведінки,

pyxiв, за6арвлення шкіри та їх педагогічна оцінка.

              Поведінка:

                                                                       трохи збуджена - 5;

                                                                       дуже збуджена - 4;

                                                                       пригнічена - 3;

                                                                       апатична - 2.

              Рухи:

                                                                       впевнені - 5;

                                                                       невпевнені - 4;

                                                                       уповільнені - 3;

                                                                       некоординовані - 2.

               Забарвлення шкіри:

                                                                       нормальне - 5;

                                                                       незначне почервоніння - 4;

                                                                       значне почервоніння - 3;

                                                                       блідість - 2.

Також можна використовувати критерії схильності до проявлення

якостей та здібностей.

 

Тести для оцінки фізичних можливостей

 

Вправа

Оцінка

Відмінно

Добре

Задовільно

Присідання

30

20

10

Піднімання ніг на поперечині

10

8

6

Біг, 30 м, с

5,4

5,8

6,2

Перехід із упору присів, в упор лежачі та назад

20

15

10

Шпагат (залік)

-

-

-

 

 

       Фізичний розвиток дітей та підлітків характеризують соматометричні величини (довжина, маса тіла, окружність грудної клітини), фізіометричні (ЖЄЛ, показники динамометрії кисті i станової сили) та соматоскопічні (особливості розвитку кістково-м'язової системи, ступінь та характер жировідкладень, статевий розвиток, статура, постава). Фізичний розвиток дітей та підлітків визначають методом індексів, методом антропометричних стандартів, методом перцентилей, рівнянням регресії.

        Антропометричне обстеження дітей здійснюють стандартним інструментаріем за загальноприйнятою уніфікованою методикою. Антропометрія включае виміри довжини (см) i маси тіла (кг), охватних розмірів грудної клітки (ОГК, см).

       Для виміру довжини тіла використовують антропометр (ростомір).

       Маса тіла має істотне значення для оцінки впливу фізичних навантажень на організм школярів молодших класів. Тому зважування систематично здійснюється під час лікарсько-педагогічних досліджень. Для виміру маси тіла школярів молодших класів використовують ваги медичні.

       При вимірі окружності грудної клітки вимірювальну стрічку на спині накладають під кутами лопаток i попереду над грудною залозою.

       Оцінка рівня фізичного розвитку здійснюється за допомогою методу стандартів, суть якого полягає в порівнянні індивідуальних антропометричних величин з регіональними таблицями, що розробляються місцевими органами охорони здоров'я.

       Для кожного антропометричного показника розробляється середньоарифметична величина i сигмальне відхилення від цієї величини. Нормою залежних ознак (маси тіла й ОГК) є діапазон розкиду щодо конкретних показників довжини тіла, що є базовими. Оцінка рівня кожного вимірюваного показника припускає п'ять рівнів розвитку: низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий. Загальна оцінка рівня фізичного розвитку дається по групі довжини тіла i відповідності їй інших ознак (маси тіла й ОГК).

       Гармонійність фізичного розвитку має для дітей молодшого шкільного вiку велике значения як показник здоров'я й оцінюється вiдповідністю маси тіла й ОГК довжині тілa або збігом оцінок ycix трьох показників фізичного розвитку. Оцінку «гармонійний розвиток» одержують діти з довжиною тіла нижче середнього, сеpедньою i вище за середнє, масою тіла, ОГК y межах M-1σ до M+1σ. Інші значения оцінюються як дисгармонійний розвиток: низька або висока довжина тіла, дефіцит або надлишок маси тіла.

       Частота серцевих скорочень y спокої виміряється методом пальпації, що є найбільш простим i доступним. Для виміру ЧССсп накладають 2-4 пальця на долонну поверхню передпліччя лівої руки біля великого пальця i злегка притискають судину до кисті. Для більшої вірогідності виміру ЧССсп, пульс підраховувався за 60 секунд.

       Для виміру артеріального тиску використовують аускультативний (слуховий) метод, при якому AT виміряеться на плечовій артерії. Вимір AT здійснюють за допомогою тонометра, слуховим методом Н.С. Короткова.

       Метод спірометрії використовують для виміру життевої ємності легень. З 15-секундним проміжком часу здійснюють 3 виміри i реєструють найбільший показник.

       Метод кистьової динамометрії застосовують для виміру статичної сили м'язів згиначів кисті. Для цьогo використовують дитячий медичний динамометр, що береться в руку стрілкою до долоні. З двох спрoб фіксується кращий результат з точністю до 1 кг.

       Для оцінки функціонального стану серцево-судинної i дихальної систем використовують функціональні проби:

       1) проба Руф'є - є простим непрямим методом визначення фізичної працездатності, y якій використовуються значення частоти серцевих скорочень y різні часові періоди відновлення після відносно невеликих навантажень. У випробуваного, що знаходиться в положенні сидячи після 5 хвилин відпочинку виміряється ЧСС за 15 сек. (ЧСС 1), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 секунд i відразу ж сідає на стілець. Підраховуеться ЧСС за перші 15 сек. після навантаження (ЧСС 2), потім в останні 15 сек. першої хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф'є розраховується за формулою:

                           4 х (ЧСС 1 + ЧСС 2 + ЧСС 3) - 200

Індекс Руф' є = -----------------------------------------------

                        10

 

Оцінка індексу: менше 3 - висока працездатність, 4 - 6 - гарна, 7 - 9 - середня, 10 - 14 - задовільна, 15 i вище - погана.

2) проба Штанге - довільна затримка дихання на вдиху - полягае в тім, що о6стежуваний у положенні стоячи робить кілька глибоких дихальних циклів i після повного вдиху закриває рот (щільно стискає губи), а великим i вказівним пальцями затискає крила носа. За секундоміром відзначають час з моменту зупинки дихання до його поновлення.

3) проба Генчі - затримка дихання на видиху. Обстежуваний після декількох дихальних циклів робить повний видих, закриває рот i затискає пальцями ніс. Тривалість затримки дихання реєструється за секундоміром. Оцінка рівня фізичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко) - у стані спокою вимірюються такі показники: ЖЄЛ, ЧСС, артеріальний тиск, маса тіла, зріст, динамометрія кисті. Необхідно провести тестування (проба Руф'є).

 

Життєвий індекс розраховуеться за формулою:

                  ЖЄЛ

Життєвий індекс = --------------------------- (мл/кг)

                      маса тіла

 

де ЖЄЛ - життева емність легких, мл; МТ - маса тіла, кг.

Оцінка результатів. Отриману величину ЖІ зіставляють з величинами, приведеними в табл. 1 i роблять висновок чи відповідає вона віково-половому показнику, більш чи менш за нього.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 2011 р.