Тренінгоманія, і як з нею боротися.

 

Тренінгоманія і як з нею боротися
 
Одержимість - це добре або погано?
Треба ж! Виявляється, на світі бувають не тільки наркомани, але й – «тренінгомани»! Взагалі ж, залежність від чогось поганого ділять на два види: «речовинну» і «поведінкову». «Речовинна» залежність - це пристрасть до алкоголю, наркотикам або сигаретам, коротше, до чогось предметного. А от одержимість тренінгом відносять до «поведінкових» залежностей. Це хвороблива пристрасть, так сказати, до самого процесу. Типовий приклад - азартні картярі, які не вміють вчасно зупинитися.
Що ж відрізняє звичайних спортсменів від тренінгоманов? Різниця от у чому. Розумний спортсмен підбудовує тренування під свої умови життя, а от у тренінгомана все навпаки. Він намагається саме життя перекроїти під свій тренінг.
 
Психіатри виділяють п'ять основних ознак закінченого тренінгомана:
 
1. Він почуває себе у своїй тарілці тільки під час тренування.
2. Не здатний одержувати задоволення від чого-небудь іншого, крім тренінгу.
3. Часто буває неспокійним і пригнобленим без видимої причини.
4. У нього немає по-справжньому глибоких особистих прихильностей у житті: до родини, роботи або друзям.
5. Тренується самими нещадними й ризикованими способами.
6. Готовий приймати будь-які фармакологічні стимулятори, навіть коли знає, що вони ушкодять його здоров'ю.
Є й інші ознаки, які видають тренінгомана з головою. Як правило, тренінгомани не можуть пояснити, навіщо вони тренуються. Будь-якому, самому веселому заходу, вони віддають перевагу тренуванню. А якщо й виявляються на вечірці, то звичайно бувають дуже похмурі. Багато хто при цьому прокручують у голові план завтрашнього тренування або згадують вчорашнє. Тренінгомани – поганіі працівники, часто вони й зовсім закидають роботу або навчання заради тренувань.
Корінь проблеми
Отчого ж люди перетворюються в тренінгоманів? На цей рахунок існують різні гіпотези. Відповідно до однієї, деякі індивіди «підсаджуються» на гормони, які виділяються в процесі тренінгу. І дійсно, при великих фізичних навантаженнях рівні ендорфінів, катехоламинів (адреналіну, норадреналіна), серотоніна й допаміна в організмі підвищуються, а надлишок цих з'єднань викликає досить відчутний підйом настрою. І Ви ловите кайф. Якщо гіпотеза права, то «відлучення» від навантажень повинне викликати в тренінгомана щось начебто «ламання». Так воно і є. Причому, «ламання» викликає навіть просте зниження звичних навантажень.
Інша гіпотеза говорить, що вирішальну роль у цьому випадку грають психологічні фактори. Тренінгоманами стають люди неврівноважені, не в злагоді із собою й світом. Тренування для них - спосіб «утекти» від проблем, забутися, знайти, хоч ненадовго, душевний спокій і сенс існування. Є й інша точка зору. Мол, потенційний тренінгоман не може зайняти шановне суспільне становище через слабке утворення, не вміє заробляти гроші, ну й береться за тренінг як за «рятівну палочку».
Тренінгоманія дуже часто спровокована дійсними психічними розладами. Серед тренінгоманів широко зустрічаються нав'язливі стани, депресії та інші чисто психічні розлади, які заважають людині «ужитися» у навколишньому світі.
Характерні для тренінгоманів і такі речі, як ретельно приховувана низька самооцінка, глибоко заховане невдоволення власним тілом. У підсумку тренінгоман ставить перед собою свідомо нереальне завдання «переродитися» у людину іншого генетичного типу. Безуспішність тренінгу змушує його трудитися все важче і важче. У силу цього він «зацикливається» на тренуваннях, збільшуючи вроджені психічні аномалії.
Усе ще можна виправити
Якщо Ви довідалися в тренінгоманє себе, то для початку треба визнати вагу «хвороби». Самоугоди отут не допоможуть. Справа так же безнадійна, як і самому намагатися вилікувати себе від наркоманії. Вам треба записатися на прийом до серйозного компетентного психотерапевта, показати цю статтю й розповісти про те, що вона має до Вас саме пряме відношення. Досвідчений лікар обов'язково поверне Вас до життя. Чи потрібно кидати тренінг? Ні, у жодному разі. Треба лише інакше розставити принципові акценти. У тренінгу робіть упор не на кількість, а на якість. Уважно спостерігайте за собою. Якщо результати ніяк не ростуть, навіщо ходити в зал так часто? Дайте м'язам відпочинок. Спробуйте іншу схему тижневого тренування з двома, трьома «вихідними».
Не лякайтеся, якщо лікар запропонує Вам приймати ліки. Пам’ятайте, майже всі хвороби дістаються нам генетично. Комусь не повезло з волоссями, комусь із зубами, комусь із бруньками або печінкою. Вам не повезло із психікою. А раз так, то її треба повернути в норму, тільки й усього.