Вправи для розвитку нокаутуючого удару.

 

Вправи для розвитку нокаутуючого удару
 
Мати добре поставлений удар, який нокаутує - мрія кожного майстра з кіокушин карате. На жаль, далеко не всі з них володіють цією атакуючою зброєю, та й не всякий тренер володіє арсеналом відповідних тренувальних засобів. Заповнити цей пробіл у підготовці допоможуть Вам наступні рекомендації: любий акцентований удар містить у собі дві фази. Перша, початкова, - так званий "зрив". Ви одержите можливість діяти в бою зненацька, що є вирішальним чинником ефективності удару, який нокаутує. "Зрив" вимагає повного розслаблення м'язів і відповідного психологічного настроя, як би "небажання" бити, - удар проводиться на рівні підсвідомості.
Для наробітку початкової фази рекомендуються такі вправи:
1. Удар по сигналу "торкання". Спортсмен, стоїть в бойовій стійці й повністю розслабившись, наносить удари по мішку або по повітрю, реагуючи на дотик партнера, який стоїть позаду. Торкання можна здійснювати рукою або ногою в різні точкики тіла, з різними інтервалами то відчутними поштовхами, то легкими дотиками. Одержавши сигнал, навчаючийся "вибухає" хльостким ударом. Його завдання - скоротити до мінімуму час від дотику партнера до завершення ви-хльосту кулаком.
2. Удар по звуковому сигналу. Розташований поза полем зору спортсмена партнер подає умовний звуковий сигнал (наприклад, хлопання в ладоши), по якому той хто навчається робить удар. Для підвищення гостроти реакції корисно міняти характер сигналу (скажемо, різкий окрик "Агов!"), на що спортсмен реагувати не повинен. Завдання вправи - те ж, що й у першому випадку.
3. Робота в парі, нанесення удару в корпус партнера, який відскакує при цьому на повну дистанцію контактного удару. Завдання полягає в тім, щоб "дістати" ударом партнера до того, як він виявиться на безпечній дистанції. Тут важливу роль грає психологічне розслаблення (те саме "небажання" бити), що через поводження навчаючогося в чималому ступені передається й партнерові.
4. Удари по мішені, тримаючи яку, тренер або партнер то міняє дистанцію (але не далі дистанції контактного удару), то різко забирає снаряд нагору або вниз.
5. Удар по шматку газети розміром 25х25 см, яку партнер тримає за верхні кути. Ця вправа - з області "вищого пілотажу". Якщо Вам удасться не просто розірвати газету, а пробити її ударом голого кулака, значить Ви володієте досить "гострим" ударом, який наносите з високим ступенем точності.
Перш ніж говорити про другу фазу акцентованого удару, варто звернути увагу на одну обставину. Зовнішня сторона кисті нетренованої людини досить уразлива. Фаланги пальців досить тендітні й не захищені м'язами. Любий боєць зокрема, виконуючи удар, ризикує "одержати" замість бажаної дострокової перемоги відчутну травму руки, якщо кулаки його не пройшли процес "загартування".
Способи цього загартування досить різноманітні. Найбільш ефективними визнані віджимання від підлоги в упорі лежачитатамі, а потім можна перейти й на тверду підлогу залу. Коли Ваші кисті досить загартовані, можна перейти до "ходьби" на кулаках, пересуваючись в упорі лежачи по залі.
Другий метод загартовування рук - робота на мішках.Вам потрібно. Не пошкодуйте часу й сил, виготовте для своєї секції мішки самі. З подвійного шару брезенту або дерматину зшийте циліндр діаметром 50-60 см, довжиною зі звичайний боксерський мішок. Знизу пришийте дно по розмірі окружності циліндра, зверху - два або чотири ремені (можна з металевими кільцями) для кріплення мішка до стелі. Коли основа готова, усередину циліндра уставляється звичайний мішок з під цукру або крупи й заповнюється сухим зерном, найкраще пшеницею. Горловина внутрішнього мішка туго зав'язується, щоб зерно не "гуляло". Мішок готовий і може прослужити без зміни зерна 10-15 років. Головна його перевага в тім, що зерно створює варіант щільності, близької до щільності людського тіла, тобто тієї перешкоди, що буде зустрічати рука бійця в реальному поєдинку. Вага мішка повинна коливатися в межах 60-80 кг. Виготовлення подібного снаряда обійдеться дешевше, ніж придбання магазинного мішка.
А тепер, коли Ваш зал відповідним чином обладнаний, переходимо до подальших занять. Друга фаза удару - розгон кулака. Його ефективність залежить від швидкісно-силової підготовки спортсмена. Тренування може носити різний характер. Деякі тренери, наприклад, виключають із тренувань своїх підопічних вправи з обтяженнями, щоб не "посадити" швидкість удару. Це помилкова думка. Швидкий удар без силового акценту далеко не завжди може виявитися нокаутуючим, особливо якщо він наноситься в корпус. У змісті набору виграшних очків у кіокушин карате він ефективний, але цим його тактична значимість і обмежується. Що ж стосується потужного швидкісного удару, то його основою крім швидкості є ще й сила.
Для розвитку сили рекомендуються наступні вправи:
1. Жим штанги від грудей лежачи. Вага снаряда повинна дозволяти спортсменові виконати 12 повторень на середній швидкості.
2. Поштовх двох гирь вагою 24-32 кг, виконуваний у швидкому темпі. До роботи підключаються м'язи ніг і спини.
3. Ривок однією рукою гирі вагою 24-32 кг. Виконується у швидкому темпі.
4. Віджимання в упорі лежачи:
а) у швидкому темпі на кулаках і на пальцях;
б) в упорі лежачи з ударами долонь між віджиманнями;
в) в упорі сидячи, опираючись на невелике піднесення, розташоване позаду.
Робота на мішку. Тут чималу роль грає уява спортсмена. "Метою" удару повинна бути не поверхня мішка, а якась точка, розташована в його глибині. Потрібно прагнути, як говорять досвідчені тренери, "пробити мішок":
а) з бойової стійки - потужний одиночний удар з ударної руки, потім - зі зміненої стійки. "Пробити мішок" на можливо далеку глибину усередину;
б) подвійний удар по мішку однієї або двома руками, перший удар - на середню глибину, другий - на максимальну;
в) потужний проникаючий удар назустріч по мішку, що наближається.
Робота на боксерських лапах. Лапа залишається самим універсальним снарядом для учасників карате, оскільки її переміщення найкраще імітують зсуви цілей удару в реальному бої. Отже:
а) удар по лапі на зоровий сигнал. Виконується з випадом зі стійки із близько поставленими ногами. При цьому партнер з лапою повинен постійно міняти ритм показу, переміщати снаряд вниз, вліво - вправо;
б) удар по лапі, яку партнер тримає на одному рівні, сам постійно пересуваючись. Нападаючий "полює" за лапою, також пересуваючись і намагаючись завдати потужного удару з найбільш вигідного положення;
в) удар з миттєвим віддьоргуванням кулака назад. Партнер тримає лапу нерухомо, але при цьому тримає в іншій руці коротку мотузку або пояс, яким б'є атакуючого по руці в момент нанесення тим удару. Завдання останнього - виконати різкий удар і уникнути  удару мотузкою або поясом.
Перерахованими вище прийомами, звичайно ж, не вичерпуються всі вправи, спрямовані на відпрацьовування добре поставленого удару, який нокаутує. Але їх, якщо постійно застосовувати у тренуваннях, цілком достатньо для того, щоб у Вашому тактичному арсеналі з'явилася грізна зброя, застосувавшу яку, Ви, отримаєте перемогу.
 
Вправи для pозвитку силових якостей бійця
 
Hа Сході особливу увагу завжди приділяли pозвитку силової витривалості. От pяд класичних вправ для розвитку силових якостей бійця:
1. Підйом відеp з водою на пpямих pуках в стоpони.
2. Підйом двома pуками впеpед-ввеpх метpової палки, на кінці якої відpо з водою. 3. Віджимання в упоpі лежачи на суглобах сpеднього й вказівного пальців.
4. Підйом і спуск по сходинках гусячим кроком, утримуючі на голові або пеpед гpуддю коpзину з каменями.
5. Біг по сходинках бpевнам (пеньках) pізної висоти.
6. Стрибки чеpез мотузку й пеpекатування ногами по кpугу кам'яних куль.
7. Пpисідання й підстрибування з паpтнеpом на плечах.
8. Підйом над головою або лежачи пеpед гpудью бамбукових коpомисел з відpами з водою або мішками із дрібним каменем.