Принципи проведення бою для спортсменів старше 30 років.

Принципи проведення бою для спортсменів старше 30 років.

 
Для перевірки ефективності практичного використання вивчених технік спортсмени, які займаються бойовими мистецтвами, беруть участь у вільних спарингах, які проводяться по певним і заздалегідь обумовлених правилах. У спарингах можуть використовуватися удари ногами, руками й коліньми, захоплення й зброя. Залежно від ступеня припустимого контакту й застосовуваної зброї учасники спарингів виступають у тім або іншім захисному спорядженні, якими можуть бути, наприклад, шоломи або щитки для паху. Яким би стилем бойових мистецтв Ви не займалися, у кожному з них спаринги по праву вважаються одним з найбільш захоплюючих видів тренувальної діяльності .
У міру старіння організму тіло людини усе гірше реагує на сигнали, які посилаються йому мозком. Ці зміни найбільше проявляються саме в спарингах, особливо якщо Вам протистоять більш молоді суперники. Якщо Ви маєте достатній досвід проведення спарингів, то в певний момент можете помітити, що рухи Ваші сталі трохи повільніше, ніж були колись, що Ваші атаки, які недавно розтрощували будь-яких партнерів, виглядають тепер менш ефективними, а контратаки, які раніше досягали мети, запізнюються й тому гублять свою продуктивність. Якщо Ви берете участь у спарингах недавно, Ви можете бути розстроєні й засмучені тим, що конфронтуючі Вам молоді спортсмени виявляються більш швидкими й гнучкими, хоча Ви точно знаєте, що вони уступають Вам у майстерності. Коли Ваше тіло перестає ідеально підкорятися Вам, самий час вишукати нові, компенсуюючі цей недолік резерви. У цьому випадку Вам допоможе знання деяких простих принципів, використовуючи які Ви зможете значно поліпшити якість проведення спарингів.
Рухливість
За допомогою рухливих переміщень у спарингах можна ефективно «прощупати» суперника й уникнути його ударів. Коли Ви виходите на ринг проти спортсмена, про якого не знаєте буквально нічого, починайте переміщатися довкола нього, вліво й вправо, вперед та назад, змушуючи його почати будь-які дії. Ваші рухи при цьому повинні бути короткими і швидкими, причому тільки позначайте їх і не доводьте до завершення, щоб не пропустити контратаку. Зверніть увагу, чи не намагається суперник атакувати Вас, коли Ви рухаєтеся в певному напрямку. Відступає він або зміщається убік, коли Ви намагаєтеся зблизитися з ним. Включіть у свої переміщення кілька легких атак або облудних маневрів, щоб перевірити його реакцію й силу відповідних дій. Не напружуйтеся, але постійно будьте напоготові. На цьому етапі спарингу накопичуйте енергію, змушуючи суперника постійно рухатися й залишатися насторожі.
Коли спаринг після розвідки перейде у свою основну фазу, рухливі переміщення допоможуть Вам уникнути багатьох неприємностей. Стоячи на місці нерухомо або опираючись одночасно на обидві ноги, Ви ризикуєте пропустити сильну атаку. Крім того, Ваша атака або контратака вийде вповільненою, якщо Ви спробуєте провести її зі статичного положення. Щоб виконати рух з нерухомої стійки, Вам спочатку буде потрібно перебороти інерцію, і тому будь-яка Ваша дія не вийде раптовою і вибуховою. Замість того щоб, стоячи на місці, чекати можливості для проведення атаки, ні на секунду не переставайте легко переміщатися навколо суперника й у кожний момент спарингу психологічно й фізично будьте готові до рішучих дій.
Простота
Більшість досвідчених спортсменів досконало володіють однією-двома простими техніками, безвідмовними в будь-якій ситуації, на яких вони можуть повністю покластися в протистоянні з будь-якими суперниками. Ці техніки позбавлені зовнішньої помітності, ефектності й підкресленої добірності. Це можуть бути такі прості прийоми, які вивчаються на рівні білого пояса, наприклад, удар тильною стороною кулака, бічний удар ногою, кидок через плече або удар внутрішньою стороною передпліччя. Однак якість виконання цих технік не має нічого загального з рівнем білого пояса. Їхнє проведення доведене настільки досконалості, що спортсмени здатні бездоганно виконати їх у будь-який момент бою, у будь-яких обставинах і проти будь-яких опонентів. Ви також можете скористатися цим принципом, беручи участь у спарингах з молодими або більш техничними суперниками. Ви можете вивчати на тренуваннях і відпрацьовувати найрізноманітніші техніки, як прості, так і складні, однак у Вашому арсеналі обов'язково повинні бути два-три «фірмових» прийоми, завдяки яким Ви зможете схилити чашу ваг у свою користь.
Економічні рухи
Зайві рухи вимагають зайвих витрат енергії, чого Ви ніяк не можете дозволити собі в протистоянні більш молодих суперників. Не розтрачуючи енергію попусту, Ви маєте шанси вимотати партнера на ринзі й довше його залишатися свіжим, що може зіграти вирішальну роль для визначення переможця в спарингу. Економічні рухи, які зберігають запаси енергії, повинні бути короткими, точними й вірними.
Щоб визначити, заощаджуєте Ви енергію під час бою або невиправдано розтрачуєте її, запишіть свій виступ у спарингу на відеомагнітофон. Переглядаючи запис, зверніть увагу, чи не витрачається енергія на необов'язкові рухи, такі, як, наприклад, замахи перед нанесенням удару кулаком, переступання перед виконанням удару ногою або підскакування й підскіки без видимих на те причин. Перегляд запису свого виступу, а ще краще - порівняння його з також записаним на відеомагнітофон виступом інструктора або іншого кваліфікованого майстра Вашого стилю, допоможе Вам позбутися від зайвих рухів, про існування яких Ви, можливо, навіть і не підозрюєте.
Ритм
Як кожний стиль спарингу має власний ритм, так і кожний спортсмен віддає перевагу якомусь певному ритму. Ритм при веденні спарингу може бути постійним або рваним. Більшість спортсменів проводять спаринги в постійному ритмі, при якому кілька технічних прийомів виконуються через приблизно рівні проміжки часу. Наприклад, при проведенні комбінації в ритмі 1-2-3 (джеб, прямий удар кулаком, удар ногою) всі три рухи виконуються з однаковим акцентом, і розділяють їх однакові відрізки часу. Із цієї причини техніки, проведені в постійному ритмі, легко вгадати, що дає можливість ефективно відповідати на них контратакуючими діями. Для внесення певної різноманітості в проведення технік багато спортсменів користуються рваним ритмом. Рваний ритм характеризується ударами різної сили й нерівномірними інтервалами між ними й може виражатися такими схемами, як, наприклад, 1—2-3, 1-2-3 або 12—3. Для приклада практичного використання рваного ритму розглянемо наведену вище послідовність ударів джаб-кулак-нога.
Спочатку Ви швидко проводите серію із двох ударів (джаб і кулак) і робите трохи затягнуту паузу, протягом якої суперник злегка розслаблюється. Як тільки Ви помітете, що Ваш супротивник починає розслаблюватися (а саме опускає руки, переставляє ноги й т.д.), порахувавши, що Ваша атака завершилася, Ви небагато зміщаєтеся назад і проводите стрімкий удар ногою в середній рівень. Ця комбінація приймає вираження 1-2-пауза-з. Якщо перед цим Ви використали ритм 1-2-3, суперник неодмінно розслабиться, не дочекавшись третього удару, і тим самим надасть Вам відмінну можливість для проведення продуктивної атаки. Використання рваного ритму є ефективним засобом протистояння більш швидким суперникам, оскільки він руйнує зручний для них ритм ведення бою й дозволяє переграти швидкість непередбачуваністю дій.
Рухи під кутом
Загальним недоліком починаючих спортсменів є їхнє прагнення переміщатися при веденні спарингу тільки строго вперед або назад. Самі по собі прямі лінійні рухи нітрохи не гірше інших, однак вони легко передбачувані. Якщо, здійснюючи атаки, Ви увесь час натрапляєте на ефективний захист суперника або, відступаючи, виявляєтеся змушені відбивати його численні комбіновані настання, це означає, що у Вашому веденні спарингу не вистачає кутових рухів.
Якщо Вам не вдається наблизитися до суперника настільки, щоб провести результативну атаку, або кожна Ваша наступальна дія зустрічає ефективна відсіч, спробуйте для виявлення пролому в захисних побудовах суперника рухатися довкола нього. Обходьте суперника праворуч або ліворуч, змушуючи його повертатися слідом за Вами. Більшість спортсменів воліють повертатися в якусь певну сторону. Якщо Вам удасться виявити слабке місце суперника, його «нелюбиму» сторону, то тим самим Ви підвищите свої шанси нанести йому вирішальний удар. Крім кругових рухів, можна скористатися кутовими переміщеннями, тобто спочатку рушити вперед, а потім зміститися убік, наближаючись до суперника збоку, або, навпаки,  слід зробити крок по діагоналі убік, а потім різко із суперником і провести атаку. Експериментуючи з різними схемами переміщень, Ви зрештою зможете знайти таку, котра буде максимально відповідати Вашому стилю. Якщо в спарингу Вам постійно доводиться відбивати численні комбіновані атаки або проводити більшу частину поєдинку, «тікаючи» від суперника, спробуйте скористатися такими прийомами, як відхилення й відходи в сторони. Перед черговим боєм дайте собі слово не робити строго назад більше одного кроку. Замість цього зосередьтеся на тім, щоб іти від ударів убік або по діагоналі вліво або вправо й назад під кутом у сорок п'ять градусів.
Контратака
Якщо для проведення ефективної атаки Вам не вистачає швидкості або гнучкості, то для Вас, можливо, переважніше буде контратакуючий стиль ведення спарингу. Проводячи атакуючі техніки, Ваш суперник у кожному разі буде змушений вийти з безпечної для себе «оборонної» стійки, що створить, щонайменше, один пролом у його захисних побудовах. Нанесення удару в ділянку тіла, яка відкрилася, й називається контратакою.
Контратака може бути найбільш успішною в тих випадках, коли атака суперника вже встигла розвитися на 50-75%. У ці моменти Ваш супротивник стає максимально уразливий, оскільки він повністю зосереджений на завершенні атакуючого прийому. У нього практично не залишається можливостей перервати атаку або змінити її напрямок. Наприклад, коли супротивник наносить Вам короткий удар рукою, а Ви робите крок убік і проводите контратакуючий удар ногою в коліно, Ваша відповідь буде найбільш ефективною, якщо він застане суперника в середині його атакуючої дії. Справа в тому, що в цей момент суперник, цілком поглинений виконанням техніки, не зможе поставити Вам блок, піти із траекторії Вашого удару або почати якісь інші контрзаходи. Якщо ж він встигне завершити удар, то йому вистачить часу, щоб зміститися убік або продовжити атаку.
Цей же принцип рівною мірою застосовується й у мистецтвах боротьби. Якщо Ваш суперник уже завершив виконання захоплення або затиску, будь-які Ваші контррухи виявляться недостатньо ефективними. Тому контратаку варто проводити, коли суперник перебуває в русі, поки йому ще не вдалося одержати над Вами переваги.
Сприйняття
Розвинене сприйняття, іноді обумовлене як здатність «читати думки» суперника, може дати Вам кілька додаткових секунд для підготовки контратаки або виявлення точки нанесення удару при атаці. Мати гостре сприйняття означає вміти стежити за знаряддями атаки супротивника (ногами, руками, коліньми, ліктями, ціпком, ножем і т.д.) і одночасно фіксувати його мимовільні дії (наприклад, подих, напрямок погляду, рух стегна) для того, щоб з достатньою часткою впевненостю вгадати його подальші дії. Навіть самі досвідчені майстри бойових мистецтв не позбавлені звичок, по яких можна судити про їхні наміри. Найпоширенішими з них є наступні:
1. Перед початком атаки спортсмен дивиться на те місце, куди збирається завдати удар.
2. Спортсмен дивиться на те місце, куди збирається завдати удар, а в саму останню мить перед початком атаки швидко відводить погляд убік.
3. Перед атакою розташованою позаду рукою або ногою спортсмен повністю розвертає корпус до суперника.
4. Перед атакою розташованою спереду рукою або ногою або перед атакою з обертанням спортсмен повертається до суперника боком.
5. Перед атакою спортсмен на мить міняє висоту стійки, трохи підводячись або присідаючи.
6. Перед атакою спортсмен супиться, бурмоче або видає свої наміри зміною вираження обличчя.
7. Перед атакою спортсмен робить глибокий вдих.
8. Перед виконанням певних технік спортсмен по звичці робить ті самі мимовільні рухи, наприклад, опускає плечі перед проведенням захоплення.
Уважно стежачи за знаряддями атак суперника, Ви можете уникнути його ударів або ефективно блокувати їх, а спостереження за поводженням суперника в цілому під час його атакуючих дій дозволить Вам знайти уразливе місце для проведення результативної контратаки.
Вибір моменту для атаки
В кожного спортсмена, проти якого Вам доводиться виступати в спарингу, є улюблена стійка. Перебуваючи в ній, він почуває себе найбільш безпечно, оскільки ця стійка дає йому можливість ефективно руйнувати Ваші практично будь-які атакуючі дії. Однак під час бою неминуче виникають певні моменти, коли обставини змушують спортсмена вийти із цієї ідеальної стійки. Це трапляється, коли суперник виконує кругові переміщення, перемикається з однієї стійки в іншу або, наприклад, просто робить крок уперед, щоб викликати Вас на відповідні дії. Всі ці й подібні їм рухи є не частиною атакуючих або контратакуючих комбінацій з яких, властиво, і складається спаринг, а являють собою не випадкові переміщення, які використовуються спортсменами для того, щоб зберегти поділяючу їх дистанцію або «прощупати» суперника. Під час виконання цих рухів в оборонних побудовах Вашого опонента неминуче виникають проломи. Більш того, виконуючи ці переміщення, суперник трохи розслаблюється, оскільки в ці миті не вживає яких-небудь активних наступальних або оборонних дій. Ці моменти і є найбільш сприятливими для проведення атаки. Через пару хвилин після початку спарингу Ви вже можете визначити щонайменше одну схему пересувань суперника. Можливо, він, переходячи з однієї стійки в іншу, робить швидкий крок вперед, а потім відступає назад або рухається по колу в одну сторону, а потім міняє напрямок на протилежний. Якою би не була ця схема, дочекайтеся, коли суперник почне виконувати її, і в цей момент атакуйте. Наприклад, після того, як суперник зробить швидкий крок вперед і почне зміщатися назад, проведіть проти нього потужну атаку, користуючись інерцією його руху, щоб ударом перекинути його на спину. Або, як тільки помітете, що він починає робити крок вперед, швидко скоротіть поділяючу Вас дистанцію й атакуйте його. Підходящі моменти для початку власної атаки можна виявити перед атакою суперника, під час її розвитку або після завершення. Безпомилкове визначення подібних моментів є дійсним мистецтвом ведення спарингів, опанувавши яким, Ви зможете стати практично непереможні.
Вміння переборювати біль
Контакт, який допускається при веденні спарингів, може варіюватися від нульового до повного залежно від правил, встановлених для кожного бою або навчальної групи. На тренувальних заняттях у більшості шкіл звичайно практикується спаринг із легким або середнім контактом, щоб учні на власному досвіді відчули, що значить пропустити удар. У незначній кількості шкіл вивчаються спаринги тільки з повним контактом або без контакту взагалі. Незалежно від ступеня припустимого контакту, прийнятого у Вашій школі, вміння справлятися з болем може дати Вам відчутну перевага при веденні спарингів. Певні області тіла, такі як живіт, груди, руки й ноги, здатні досить успішно переносити досить сильні удари, особливо після відповідної підготовки й тренування. Інші зони — обиччя, пах, горло й суглоби — не можуть бути підготовлені подібним чином, тому й сильні удари в них виявляються дуже хворобливими. Із цієї причини в більшості стилів бойових мистецтв удари в ці області заборонені повністю або дозволені лише в тих випадках, коли спортсмени використовують захисне спорядження, наприклад, щитки для паху або рукавички. Точний і потужний удар, уперше пропущений у спарингу, здатний шокувати практично будь-якого спортсмена. Ви можете раптом відчути, що хочете негайно припинити бій, можете зовсім забути обрану Вами стратегію або вспалахне «спрага помсти» до суперника, вирішивши відповісти йому як можна болючіше. Це цілком нормальна реакція, від якої Ви поступово позбудетеся в міру придбання досвіду. Згодом Ви навчитеся переносити біль, розслаблюючись і роблячи різкий видих у момент контакту, і помітете, що пропущені в спарингу удари вже не такі для Вас хворобливі. Вміння справлятися з болем означає здатність управляти своїми емоціями, і, навчившись цьому, Ви тим самим у кожному поєдинку будете брати над собою психологічну перемогу. Це, звичайно, не означає, що Ви повинні продовжувати боротися, не обертаючи уваги на травми. Пам’ятайте, що сильні удари в суглоби, пах, голову й обличчя можуть бути дуже небезпечними, тому, пропустивши їх, краще негайно припинити бій, щоб оцінити отримане ушкодження.
Зони ведення боя
Знання власної зони ведення бою й аналогічної зони суперника значно допоможе Вам вибрати для спарингу правильні техніки й зберігати під час бою безпечну дистанцію між собою й суперником. Вашою зоною ведення бою буде та відстань, з якої Ви можете найбільш ефективно атакувати свого опонента. Ця дистанція може рівнятися довжині Вашої витягнутої руки, ноги або зброї, вимірятися одним кроком або навіть взагалі бути відсутньою. Зона ведення бою зовсім не обов'язково повинна бути великою або маленькою. Для кожного спортсмена вона визначається відстанню від суперника, на якій він почуває себе найбільше впевнено. Оптимальні розміри зони ведення бою для кожного бійця строго індивідуальні. Любий спаринг починається саме з боротьби за встановлення потрібної дистанції між суперниками, під час якої кожний зі спортсменів прагне утриматися на найбільш сприятливій для себе відстані від опонента й перешкодити тому зробити те ж саме. Залежно від суперника, з яким Вам доводиться вести спаринг, зона бою може істотно мінятися. Можливо, Ви бажаєте перебувати ближче до великого бійця й, навпаки, тримати подалі від себе швидкого й в'юнкого супротивника. Саме собою зрозуміло, що перевагу в спарингу має той спортсмен, який краще володіє й техніками ведення бою на дистанції (рухливими переміщеннями, облудними маневрами й випадами), і техніками ближнього бою (ефективними контратакуючими прийомами). Намагайтеся не набутити звички діяти тільки в якійсь певній зоні або постійно перебувати в одній улюбленій стійці, оскільки суперник зможе швидко виявити цей недолік і використати його у своїх цілях.
Початок атаки
Гарною компенсацією вповільненому проведенню атаки може стати її швидкий початок. Початком атаки називається рух, який випереджає всі наступальні дії. Їм може бути й крок, і випад, і нирок, і ковзання, і який завгодно інший підготовчий прийом. Вибуховий початок атаки широко використовується в американському футболі й баскетболі для різкого й раптового випередження гравців команди, які обороняються. Часто можна бачити, як перехопивши м'яч захисники кидаються в стрімкий прорив повз сторопілих суперників не залишаючи тим часу для прийняття контрзаходів. Спортсмен, який почав атаку і не виграє, можливо, у свого опонента забіг на п'ятдесят метрів, але він знає, як можна звільнитися від суперника одним різким кроком, якого буде досить, щоб залишити того не при справах. У такий же спосіб за допомогою швидкого початку атаки можна домогтися переваги над суперником і в спарингу. До того моменту, коли супротивник помітить, що Ви почали проводити атаку, уже буде занадто пізно ефективно протидіяти їй. Швидкість у початковій стадії атаки має два джерела: правильне розташування нападаючого і його розслаблений стан. Якщо швидкісні дії Вам звичайно не властиві, Ви можете компенсувати свою неквапливість, якщо перед проведенням атаки займете зручне положення. Перш ніж приступати до рішучих дій, намагайтеся непомітно зблизитися із суперником, щоб на півкрока проникнути в його зону ведення бою. Це не означає, що Ви повинні обов'язково зробити півкрока вперед. Непомітно переміщаючись, наближайтеся до суперника по круговій траекторії або скоротіть дистанцію декількома швидкими кроками по діагоналі, щоб у Вашого опонента не створювалося враження, що Ви рухаєтеся вперед. Зблизившись на підходящу відстань, проведіть швидку й потужну атаку. Ваш суперник буде дуже здивований несподіваною зміною дистанції, і тому йому важко буде адекватно відреагувати на Ваші дії. Якщо Ви більше покладаєтеся на властиву Вам швидкість, то атакуючі дії можна починати з нормальної для Вас дистанції, не зближаючись попередньо із суперником. Необхідною вимогою в цьому випадку буде повне розслаблення безпосереднє перед моментом атаки. Багато починаючих спортсменів занадто напружуються перед тим як виконати вибуховий рух. Однак подібна напруга тільки сповільнює рух, оскільки м'язам доводиться працювати проти себе. За мить до початку руху видихніть біля третини повітря, яке перебуває в легенях, і повністю розслабте тіло. Потім, зовсім не напружуючи інструмент атаки (кисть або стопу), напружте тільки ті м'язи, які ініціюють рух. Наприклад, виконуючи різкий удар ногою, розслабте стопу й коліно, але напружте великі м'язи стегна й нижньої області живота. Напруга цих великих м'язів викликає ланцюгову реакцію напруги й менших м'язів, результатом чого є більш швидкий рух, ніж той, що Ви могли б виконати, напружуючи стопу або коліно. Почавши рух, дозвольте йому розвитися й завершитися природно. Відпрацьовуючи ці дії на практичних заняттях, Ви вразитеся, наскільки можна підвищити швидкість атаки більш швидким виконанням її початкового етапу.
Комбінації
Успішна атака з результативним одиночним ударом — явище досить рідке, якщо Ви не володієте необхідною для її проведення найвищою швидкістю. Недолік швидкості може бути успішно відшкодований виконанням комбінованих атак. Чим більше атакуючих дій Ви проведете проти суперника, тим вище ймовірність того, що одне з них досягне мети. Зміст комбінованих атак полягає в тім, щоб однією-двома техніками «розм'якшити» суперника й створити в його обороні пролом для нанесення вирішального удару. Як тільки Вам удасться розкрити захист опонента, негайно проводьте удар у вільну зону. Якщо «зламати лід» виявляється складно, одиночні атаки не приводять до бажаного результату або супернику вдається без праці ухилятися від них, комбінації будуть саме тим засобом, які значно розширять Ваш наступальний арсенал. Вивчення комбінацій найкраще починати з фундаментальних прийомів, які викладає Вам на заняттях інструктор. Вони послужать тією базою, на якій Ви пізніше зможете будувати власні комбіновані атаки. Послідовність виконання технік у комбінаціях не повинна бути випадковою. Як правило, комбінації будуються таким чином, щоб кожною попередньою технікою створити максимум зручностей для результативного виконання наступного за нею прийому. Наприклад, виконуя удар у нижній рівень, Ви змушуєте суперника забрати руки від голови й опустити їх для оборони підвергшейся атаці зони. Перша виконана техніка, таким чином, створює максимум зручностей для проведення вирішального удару в голову, чим Ви негайно й скористаєтеся. Більш складні комбінації можуть містити в собі облудні маневри, помилкові випади й переміщення, щоб викликати на них у супротивника певну реакцію. Досвідчені спортсмени при виконанні комбінацій, як у кроках, прораховують дії суперників на кілька ходів вперед.
Фактор несподіванки
Ефективно преривати атаки суперника можна в тому випадку, якщо діяти зовсім не так, як він від Вас очікує. Кидаючись у настання, більшість спортсменів думають, що їхні суперники неодмінно відступлять назад або убік. Але що ж трапиться, якщо боєць, який обороняється, всупереч всім припущенням теж рушить вперед? Ця дія й стане тим фактором несподіванки, яка зруйнує будь-які стратегічні наміри атакуючого. Наприклад, коли супротивник наносить Вам серію коротких прямих ударів, замість того щоб зробити крок назад і вийти з його зони ведення бою, спробуйте зблизитися з ним збоку його атакуючої руки, а потім із цього положення завдайте удар або виконайте захоплення. Як тільки Ви минете кулака супротивника, він виявиться не в змозі нанести Вам ефективний удар, оскільки його інструмент атаки (кулак) буде перебувати за мети (Вашої голови). Володіння цим прийомом вимагає не тільки кмітливості, щоб з достатньою часткою впевненості припустити, які дії виявляться найбільш продуктивними, але й чималої мужності, оскільки мозок людини на подібні ситуації реагує однозначно. Такі стратегії, як, наприклад, зустрічна атака замість відступу в корені суперечать природному інстинкту самозбереження. І саме із цієї причини вони виявляються максимально ефективними.
Підготовлені атаки
В спарингах, проведених майстрами бойових мистецтв, часто застосовуються підготовлені атаки. Щоб цей прийом був ефективним, Ви повинні бути повністю впевнені, що суперник відреагує на Вашу атаку зовсім певним чином. Якщо протягом бою Ви виявите, що після кожного Вашого короткого прямого удару суперник ледве нахиляє голову, то зможете використати цей удар для підготовки аперкота в щелепи. Нанесіть короткий прямий удар, дочекайтеся, коли суперник почне рух головою вниз, і в цей момент проведіть апперкот знизу нагору в підборіддя, яке опускається. Якщо Ви точно вгадаєте рух суперника, Ваш аперкот буде максимально результативним і практично напевно досягне мети. Підготовлені атаки найбільш ефективні при протистоянні в спарингу більш досвідченим суперникам. Причина цього в тім, що кваліфікований боєць точно знає правильну відповідь на будь-яку атаку й постійно застосовує її, тоді як новачок в одній і тій же ситуації може пригнутися, відступити назад або навіть просто залишитися на місці. Підготовлена атака - це спосіб використання проти суперника заучених їм реакцій.
Почуття часу
При проведенні атак почуття часу так само необхідно, як знання використовуваних технік.
Почуття часу не має відносини до швидкості виконання прийому. Ця категорія, скоріше, визначає доречність проведення атакуючих дій. Існують певні моменти, починати атаку в які більш доцільно:
1. Коли суперник почав робити крок, але ще не встиг завершити його.
2. Коли суперник міняє стійку.
3. Коли суперник реагує на облудний рух, помилковий випад, який відволікаючий маневр або на попередній елемент підготовленої атаки.
4. Коли суперник переносить вагу тіла з однієї ноги на іншу.
5. Коли суперник абсолютно нерухомий.
6. Коли суперник почав проводити атаку, але ще не встиг завершити її.
7. Коли суперник робить паузу між атаками.
8. Коли суперник вступає у Вашу зону ведення бою.
9. Коли суперник відступає.
10. Коли суперник починає робити вдих.
Почуття часу розвивається з досвідом, у міру того як спортсмен учиться розпізнавати сприятливі можливості для проведення атак і опановує відповідними техніками, максимально придатними для використання в цих ситуаціях. Для тренування почуття часу дуже корисно відпрацьовувати з партнером різні техніки в повільненому темпі. Імітуючи ведення спарингу, створюйте один одному підходящі для атак ситуації, щоб виробити на їхнє виникнення автоматичну реакцію.
Найпоширеніші помилки, при веденні спарингу
1. Зловживання рухом назад
Якщо Ви робите назад більше одного-двох кроків, то тим самим даєте перевагу суперникові. Більше того, намагайтеся взагалі уникати руху назад, якщо воно не продиктовано вимогами Вашого стратегічного плану. Якщо Ви відступаєте тільки лише тому, що не знаєте, як почати, це означає, що Ви втратили контроль над боєм.
2. Недолік переміщень
Стоячи на одному місці, Ви являєте собою відмінну мішень для нанесення удару й знижуєте початкову швидкість власної атаки. Під час спарингу необхідно постійно рухатися.
3. Недолік технічного арсеналу
Впевнено володіти декількома потужними техніками дуже важливо для успішного проведення бою, однак небезпечно покладатися винятково на них або на силу тільки лівої або правої руки й ноги. Якщо суперник зміркує, як нейтралізувати ці техніки контратаками, Вас чекають великі неприємності.
4. Зайва скутість
Буквально на кожному турнірі доводиться бачити, як на ринг виходять спортсмени, готові, судячи з їхнього зовнішнього вигляду, у жмути порвати будь-якого суперника. Найчастіше ще до кінця першого раунду вони знесилюються, одержують травми або відправляються в нокаут. Досвідчені бійці, виходячи на бій, завжди холоднокровні й зібрані.
5. Перевага правої або лівої сторони
Надто важливо вміти вести бій як із правобічної, так і з лівосторонньої стійки. Звичайно, у якійсь одній стійці Ви будете почувати себе впевненіше, ніж в інший, і проведення улюблених технік Ви будете відпрацьовувати з основної стійки, але все-таки прагніть однаково володіти техніками ведення бою в обох стійках.
6. Недолік комбінаційних дій
Украй рідко вдається виграти бій або навіть заробити кілька очок завдяки успішному виконанню одиночної техніки. Щоб зруйнувати захист суперника, необхідно багато маневрувати, робити облудні рухи й проводити комбінації ударів. Кожна можливість для атаки повинна використовуватися на сто відсотків.
7. Невірний вибір дистанції
Необхідно знати свою зону ведення бою й повністю використовувати всі її переваги. Розташовуючись занадто близько або занадто далеко від суперника, Ви значно знижуєте ефективність проведених технік. Уважно стежте за суперником під час спарингу, зверніть увагу, наскільки широко він розставляє ноги в стійці, як швидко переміщається вперед та назад. Коректуйте поділяючу Вас дистанцію відповідно до манери суперника вести бій.
8. Відсутність плану
Спаринг — це не вулична бійка. Виходячи на бій, Ви повинні мати конкретний план його проведення, не відступати від нього й робити все можливе, щоб цей план виконати. Навряд чи Вам удасться перемогти, якщо Ви збираєтеся просто нанести суперникові побільше ударів. Для кожного бою у Вас повинен бути, як мінімум, основний і запасний план.
9. Погане сприйняття
Багато починаючих спортсменів дотримуються своїх планів на поєдинку, не звертаючи уваги на дії суперників. Уважно стежте за суперником і намагайтеся вгадати його маневри.
10. Перевага швидкості над почуттям часу й ритму
Швидкість не допоможе Вам, якщо суперник перебуває поза досяжністю. Відчуйте ритм суперника, а потім зламайте його й нав'яжіть свій. Намагайтеся чітко сприймати закономірності Ваших взаємних переміщень, щоб вибрати вірний момент для проведення атаки й контратаки.
Висновки
1. Спаринг може стати серйозним випробуванням для спортсменів старше 30, оскільки їх молоді суперники звичайно виявляються гнучкіше й швидше. Цей недолік може бути успішно компенсований правильно обраною стратегією.
2. З метою розширення технічного арсеналу вивчайте більше простих прийомів.
3. У початковій стадії спарингу за допомогою активних переміщень і пробних технік визначте наміри й рівень майстерності суперника.
4. Не переміщайтеся строго вперед або назад, якщо доцільніше рухатися по діагоналі.
5. Спостерігаючи за суперником і використовуючи сприйняття, намагайтеся прорахувати його наступний хід.
6. У поєдинку з більш досвідченими або швидкими суперниками різниця в майстерності може бути згладжена застосуванням рваного ритму й вибором вірного моменту для атаки.
7. Уповільнене виконання техніки можна компенсувати швидким проведенням її початкової фази.
8. Недолік швидкості атакуючих дій може бути заповнений проведенням комбінованих атак.
9. Між швидкістю й почуттям часу є істотна різниця. Для проведення ефективної атаки важливо точно визначити момент її початку.