Самоконтроль у процесі тренування.

Самоконтроль у процесі тренування.

Завдяки обліку й аналізу навантажень, а також самоспостереженню Ви зможете контролювати свій тренувальний процес і ухвалювати рішення щодо побудови наступних занять. Самоконтроль привчає до активного спостереження й оцінки свого стану. При всій важливості такого самоконтролю він проте не може замінити лікарського контролю. Тому обов'язково два рази в році пройдіть огляд у лікаря й строго виконуйте його рекомендації.  
Всі свої спостереження необхідно заносити в щоденник тренувань. Показники самоконтролю діляться на об'єктивні й суб'єктивні. З об'єктивних ознак реєструють частоту серцевих скорочень (ЧСС), вагу тіла, потовідділення, кистьову динамометрію й ін.
Підрахунок ЧСС проводять ранком, лежачи в постелі. У процесі розвитку тренованості відбувається закономірне зменшення ЧСС із 65-75 до 48-56 уд/хв. Якщо виникнуть значні (більше 8 -10) і стійкі відхилення, або якщо показники день у день будуть різко змінюватися, то необхідно проконсультуватися з лікарем. Необхідно також контролювати ЧСС у процесі занять. У добре тренованих людей навіть після дуже великих і інтенсивних навантажень ЧСС звичайно не перевищує 180-200 уд/хв. Повторення серій вправ швидкісно-силової спрямованості (крім роботи на силову витривалість "до відмови") звичайно виконується при зниженні ЧСС до 120-130 уд/хв, а тривалість відновлення пульсу служить важливим показником функціонального стану організму.
Визначення ваги досить проводити 1 раз у тиждень рано ранком натще, іноді можна перевірити втрату ваги після заняття.
Потовідділення також може служити непрямим показником рівня тренованості. Виділяють кілька ступенів пітливості: помірну, значну й надмірну. З ростом функціональної підготовленості пітливість зменшується.
До суб'єктивних показників відносять самопочуття, оцінку працездатності, бажання тренуватися, сон, апетит, хворобливі й тривожні відчуття й т.п.
Самопочуття є інтегральним показником і складається з наявності яких-небудь незвичайних відчуттів: болів, відчуття бадьорості або млявості, втоми, воно може бути гарним, задовільним або поганим.
З появою незвичайних відчуттів відзначте їхній характер, локалізацію, можливу причину виникнення.
Працездатність залежить від загального стану Вашого організму, а також від настрою, ступеня відновлення від попередньої роботи й оцінюється як висока, середня й низька. Тривала відсутність бажання тренуватися може бути ознакою перетренованості.
Hормальний сон відновлює працездатність ЦHС, забезпечує бадьорість і гарний настрій. Поява безсоння або підвищеної сонливості, неспокійного сну нерідко свідчить про перевтому. Сон повинен бути не менш 7-8 годин, а при дуже великих навантаженнях - 9-10 годин. Hеобхідно реєструвати як кількість сну, так і його якість -гарне, міцне, погане засипання, часте або раннє пробудження, сновидіння, безсоння й ін.
Апетит відзначається як нормальний, знижений або підвищений. Його відсутність або погіршення вказує на стомлення або хворобливий стан.
Систематичні спостереження за своїм станом, постійний аналіз його допоможуть Вам краще диференціювати відчуття, які виникають у процесі виконання фізичних навантажень і нададуть істотну допомогу при самостійному плануванні тренувальних навантажень. Тому будьте уважні до своїх відчуттів!