Пояснювальна записка

Вступ

 

В сучасній соціально-економічній ситуації, яка сформувалася у суспільстві, гостро стоїть проблема здійснення людиною якісного життєдіяльного буття. Неабияке значення в її розв’язанні має фізична культура як основа особистої самореалізації людини в житті.

В теперішній час фізична культура займає одне з центральних місць в освітніх системах різного рівня. Важко переоцінити її значення на етапі особистого ставлення учнів медичного ліцею до майбутньої професії. Саме в системі освіти повинен формуватися той фундамент фізично-культурної особистості майбутнього спеціаліста (лікаря), який в значній мірі визначить його успішність просування до рівня професіоналізму в обраній справі та забезпечить якість індивідуальної життєдіяльності.

В системі фізичного виховання в медичному ліцеї повинна формуватись індивідуальна професійна фізична культура особистості майбутнього спеціаліста, яка в своїй сутності повинна мати два структурних аспекти: базовий та варіативний.

Базовий формується на підставі програмно-нормативної бази, яка регламентує процес фізичного виховання учнів. При цьому необхідно посилити блок культурно-освітнього самодіяльного буття учнів у фізкультурно-лікарському просторі.

Більш уваги приділяти не нормативно-тренувальній діяльності, а фізкультурно-освітній, методичній, професійно спрямованій діяльності учнів в процесі занять з фізичної культури.

Варіативний компонент частково відображається в програмі фізичної культури для загальноосвітніх шкіл. Він пов’язаний з професійною орієнтацією. Але цього абсолютно недостатньо. Необхідно розробляти та удосконалювати модель професійної фізичної культури учнів в залежності від обраного фаху. Зокрема повинна в значній мірі враховуватися індивідуальність учнів, як персональна, так і професійна. Проте не можна схилятися до надто вузької диференціації, утилітарно-прагматичної сутності даного компонента в структурі індивідуально-професійної фізичної культури майбутнього спеціаліста (лікаря).

В зв’язку з цим не можна забувати про те, що сучасний світ, в тому числі і професійний, дуже динамічний, мобільний.

Отже людина на протязі свого життя може змінити декілька професій. І тут виникає проблема підготовки в умовах профільного навчання учнів транс професіонала, і визначення сутності фізичної культури в такій системі.

Таким чином викладання фізичної культури в медичному ліцеї з урахуванням відмічених вище стратегічних ліній дозволить суттєво підвищити якість професійно спрямованої підготовки учнів і додасть фізичному вихованню статус мета предметності.

В теперішній час навчання в медичному ліцеї пов’язане з великим навантаженням, а також з додатковим напруженням, яке негативно впливає на здоров’я майбутнього лікаря.

Навчальний предмет «фізична культура» в медичному ліцеї спрямований на реалізацію розвивальних, оздоровчих, пізнавальних, професійно скерованих навчальних та виховних завдань.

Однак, враховуючи вікові особливості учнів старшого віку, в змісті навчальної програми з фізичної культури необхідно посилити увагу на вирішенні професійно спрямованих пізнавальних та виховних завдань.

Виникнення нових моделей організації навчального процесу пояснюється невідповідністю принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості і до розвитку її професійно-пізнавальних можливостей. В теперішній час набули поширення декілька нових освітніх моделей:

o       проблемна;

o       модульного і комплексного навчання;

o       адаптивної модульно-рейтингової технології освіти;

o       дидактичних ігор;

o       проективного і особисто-орієнтованого навчання;

o       віртуальної і дистанційної технології навчання.

Для реалізації нових моделей фізичного виховання необхідно створювати внутрішнє середовище, яке дозволяє диференціювати учнів за їх можливостями. Навчальна програма повинна співпадати з новим завданням, формулювати умови для самовизначення і самореалізації особистості як майбутнього професіонала. Якщо в традиційній моделі навчання учні отримують знання на підставі вивчення минулого досвіду (школа пам’яті), то нові технології формують знання з майбутнього (школа мислення).

Програма фізичної культури в медичному ліцеї повинна охоплювати всі аспекти здоровя людини: духовний, морально-етичний, психофізіологічний, емоційно-розумовий.

Для реалізації цих завдань в програму включено вивчення «Хортингу». Вид спорту «Хортинг» був заснований і розроблений на Україні фахівцями та науковцями з фізичної культури. Хортинг являє собою техніку самозахисту і спортивних прийомів єдиноборств на базі фізичної підготовки і військових тренувальних традицій козацтва Запорізької Січі. Містить у собі становлення та розвиток етичних і моральних норм людини, фізичних вправ, регуляції дихання, емоційного стану, розумової діяльності, самосвідомості.

Для покращення орієнтування учнів до здорового способу життя в програму також запроваджені заняття з шейпінгу – це не лише виконання фізичних вправ з навантаженням на певні групи м'язів, а також і система правильного харчування, і ведення здорового способу життя. Особливості рухових функцій під час занять шейпінгом забезпечуються специфічними змінами особистісних орієнтацій, психоемоційного і вегетативного стану організму. Це дозволяє використовувати шейпінг для впливу на внутрішній світ людини з метою його гармонійного розвитку і адаптації до умов життєдіяльності і професіоналізму в майбутній професії.

Складовою частиною професійно-прикладної фізичної підготовки учнів медичного ліцею є підготовка з плавання, яка пов’язана не тільки із засвоєнням техніки різних видів плавання, а й розвитком витривалості. Ця діяльність вимагає від учнів прояви не тільки фізичних якостей, а й психічних, таких, як наполегливість, цілеспрямованість, свідомість, активність та сила волі. Всі ці якості необхідні в професійній підготовці майбутніх лікарів.

Сучасні умови життєдіяльності включають особливі вимоги до інтелектуального і фізичного розвитку учнів медичного ліцею.

Багато учнів під час навчання зустрічаються зі значними труднощами через психофізичні та фізичні навантаження в нових для них природних, навчально-виробничих і соціально-культурних умовах. На допомогу учням в програму включені спортивні ігри, такі як волейбол, баскетбол, гандбол та футбол. Широке використання спортивних ігор дасть можливість додаткового спілкування з друзями, підвищення фізичних здібностей, формування звички до самостійних занять, зміцнення здоров'я, поліпшення настрою, зниження психічної напруженості.

Як показує практика, індивідуальні потреби учнів медичного ліцею в руховій активності багато в чому розходяться із соціально обумовленими потребами, що встановлюють обов'язковість засвоєння матеріалу з фізичного виховання, передбаченого державною програмою. Одним з можливих напрямків рішення цієї проблеми є спортизація процесу фізичного виховання на основі широкого використання принципу змагальності. Впровадження принципу змагальності в профільному ліцеї в процесі фізичного виховання дозволить включити основні механізми саморозвитку, властиві спортові й індивідуальній біосоціальній потребі, що базуються на реалізації людини в змагальній діяльності. При такому підході фізична культура буде мати дві складові: – теоретичну, спрямовану на підвищення освітнього рівня учнів; –практичну, спрямовану на підвищення їхньої фізичної підготовленості.

Аналіз світового досвіду показує, що правильна постава займає далеко не останнє місце в житті людини і розглядається в спеціальній літературі як динамічний стереотип, що здобувається в процесі індивідуального розвитку протягом онтогенезу. Вона формується і визначається в значній мірі будівлею хребетного стовпа і його біомеханічних властивостей.

У процесі фізичної підготовки учнів найбільш ефективними засобами корекції постави є вправи, що моделюють умови як підвищеної, так і зниженої гравітації, з урахуванням індивідуальних особливостей просторової організації тіла.

Тому у програмі відведений час для занять на спеціальному тренажері – «профілактор Євмінова». Систематичне дозоване розвантаження хребта дозволяє зменшити навантаження на зони росту шийних і верхніх грудних хребців, що сприятливо позначається на збільшенні росту учнів, а систематичне застосування гімнастичних вправ сприяє зміцненню м'язового корсета.

Здоров'я – це необхідна умова нормальної активної життєдіяльності людини. Це досить складний феномен, що має свою специфіку прояву на фізичному, психологічному і соціальному рівнях. Проблема здоров'я має виражений комплексний характер, на її вивчення зосереджені зусилля багатьох наукових дисциплін. Серед них одне з ведучих місць по праву належить психології здоров'я. Саме позитивна оцінка можливостей розв’язання проблемної ситуації, вироблення ефективної стратегії її подолання, позитивна життєва установка сприяє збереженню психічного здоров'я учнів.

Важливою умовою реалізації виховного потенціалу фізичної культури в медичному ліцеї є правильна постановка мети. З її постановки починається цілеспрямована і доцільна діяльність учнів. Нині метою фізичного виховання в медичному ліцеї є зміцнення здоров’я, підвищення фізичної, технічної та професійної підготовленості, інтелектуальне, духовне і моральне становлення учнів.

Спеціальний курс для реалізації програми «Фізична культура» (9-11 класи) дозволяє сформувати сукупність загальних та професійно-спрямованих спеціальних знань теоретичного методичного рівня та практичних умінь з організації фізкультурних занять з використанням традиційних та нетрадиційних видів фізичних вправ в системі медичного ліцею.

Відмова від функціонально-методичного підходу на заняттях фізичної культури та створення умов для творчої самореалізації учнів з урахуванням цінностей молодіжної культури сприяє як підвищенню фізичної культури учнів, так і становленню їх як суб’єктів діяльності та саморозвитку.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна «Фізична культура» є самостійною сферою діяльності у соціокультурному просторі й викладається в загальноосвітніх навчальних закладах як окремий предмет для удосконалення фізичного виховання підростаючого покоління.

Зміст предмета «Фізична культура» спрямований на формування в учнів ключових компетентностей: соціальних (здатність до співробітництва, розв’язання життєвих проблем, взаєморозуміння, соціальної активності, основ здорового способу життя), мотиваційних (формування громадських і особистісних уявлень про престижність високого рівня здоров’я та фізичної підготовленості, здатність до навчання, прояву творчості у застосуванні рухових дій у різних по складності умовах, адаптованості) та функціональних (здатність до оперування знаннями про закономірності рухової активності, знаннями з історії фізичної культури та спорту, розширення світового досвіду з метою розвитку фізичних якостей і рухових здібностей відповідно до вікових особливостей, засвоєння термінологічних та методичних компетентностей), які відображають ієрархію вимог до фізкультурної діяльності, що поступово поширюються.

Зміст предмета інтегрований з ритмічною гімнастикою, хореографією, спортивними танцями, хортингом, шейпінгом та іншими видами фізичних занять. У процесі його вивчення здійснюються міжпредметні зв’язки з анатомією і фізіологією людини, гігієною, біологією, теорією і методикою фізичного виховання, історією фізичної культури і спорту, фізикою, математикою, музикою тощо. Зміст предмета «Фізична культура», несе професійно-прикладну спрямованість.

Даний спеціальний курс по реалізації програми з предмета «Фізична культура» (9-11класи) розроблений відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та побудований за модульною системою. Він складається з двох інваріантних, або обов’язкових, модулів (теоретично-методичні знання та загальна фізична підготовка) і кількох варіативних модулів.

Посібник «Спеціальний курс по реалізації програми «Фізична культура» (9-11класи) включає як навчальний пріоритетний матеріал так і контрольні навчальні нормативи і вимоги з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор (волейбол, баскетбол, футбол), плавання та хортингу. Реалізація програми містить також певну кількість годин для засвоєння вправ на «профілакторі Євмінова» та вправ ритмічної гімнастики, шейпінгу, каланетики, спортивних танців.

Матеріал теоретичного розділу передбачає вивчення учнями спеціальних науково-практичних знань, необхідних для розуміння природних і соціальних процесів функціонування фізичної культури суспільства та особистості, уміння їх адекватного творчого використання для особистісного та професійного розвитку, вдосконалення, організації здорового способу життя під час виконання навчальної, професійної та соціокультурної діяльності.

Практичний розділ програми реалізується на методико-практичних та навчальних уроках, у групах, де кількість учнів обмежена гігієнічними нормами та поділена за станом здоров’я на медичні групи (основну, підготовчу, спеціальну). Діяльність учнів на цих заняттях спрямована на творче оволодіння методами, що забезпечують досягнення практичних результатів. Кожен урок пов’язаний з відповідною теоретичною темою.

Матеріал контрольного розділу спрямований на диференційовану і об’єктивну оцінку процесу та результатів навчальної діяльності учнів, що за станом здоров’я віднесені як до основної, так і до спеціальної медичної групи. Контрольні уроки надають оперативну, поточну та завершальну інформацію про рівень засвоєння теоретичних, практичних та методичних знань щодо стану і динаміки фізичного розвитку, загальної, спеціальної та професійно-прикладної фізичної підготовки учнів.

Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) спрямована на розвиток та підтримку на оптимальному рівні тих властивостей та якостей учнів, до яких ставить підвищені вимоги конкретна професійна діяльність, а також на вироблення функціональної стійкості організму до умов цієї діяльності і формування прикладних рухових умінь та навичок. Професійно-прикладна фізична підготовка створює основну базу для успішної трудової діяльності, проявляючись у ній через стан здоров’я, рівень фізичного розвитку, анаеробної і аеробної потужності функціональних систем організму, сили та м’язової витривалості. Науково-теоретичне обґрунтування ППФП, в тому числі і визначення завдань, пов’язане з вивченням факторів професійної діяльності та її умов.

Програма використовує роздільне навчання хлопців і дівчат, при якому значно зручніше користуватися диференційним управлінням навчально-виховного процесу, з урахуванням стану учнівського здоров’я, ступеня фізичного розвитку та рівня фізичної підготовленості.

Головними завданнями в роботі вчителя фізичного виховання у профільному (медичному) ліцеї є:

-         сприяння правильному фізичному розвитку і зміцненню здоров’я;

-         загартування, підвищення працездатності учнів;

-         виховання в учнів високих моральних якостей;

-         формування поняття, що піклування про своє здоров’я є суспільним обов’язком кожного;

-         розвиток основних духовних цінностей учнів;

-         формування життєво важливих рухових умінь і звичок;

-         одержання необхідного мінімуму знань в галузі гігієни й медицини, фізичної культури і спорту;

-         виховання стійкого інтересу і потреби в систематичних заняттях фізичною культурою і спортом;

-         дотримання розпорядку дня;

-         формування навичок виховання волі характеру;

-         підготовка до професійної діяльності.

Ведучою формою системи фізичного виховання є урок фізичної культури.

Головні вимоги до сучасного уроку фізичної культури такі:

-         забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі;

-         забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків;

-         забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої та інструктивної спрямованості;

-         формування в учнів навичок самостійно займатись фізичними вправами.

Важливою умовою здійснення навчально-виховного процесу з фізичної культури в профільному медичному ліцеї є дотримання дидактичних принципів навчання: свідомості та активності, наочності, доступності та індивідуалізації, систематичності та послідовності; міцності та науковості. Творче використання на уроках фізичної культури цих дидактичних принципів вимагає застосування адекватних методів навчання.

За результатами медичного огляду учні тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Уроки фізичного виховання з учнями, віднесеними за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, проводяться за окремими програмами. 

Критерії оцінювання навчальних досягнень

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:

1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи.

2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

4. Засвоєння теоретико-методичних знань.

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

При складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень (початковий, середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із фізичної культури затверджені наказом МОН України № 371 від 05.05.2008 р.

Оцінюючи навчальні нормативи з фізичної підготовленості, потрібно дотримуватись таких вимог:

1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я.

2. Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не менш ніж на двох заняттях).

3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після — відновлювальні вправи.

4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.

5. Учитель зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час складання нормативів.

При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення учнів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Наприклад, якщо учень (учениця) викона(в/ла) залікову вправу на певний рівень, але при цьому його (її) особистий результат виконання цієї вправи поліпшився порівняно з попереднім показником, учитель може виставити оцінку на 1-2 бали вищу за ту, яка передбачається навчальними нормативами.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури складання навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.

Загальні методичні вказівки до проведення занять із спецгрупами

Цикл занять із спеціальною медичною групою ділиться на три періоди.

І. Підготовчий – півтора-два місяця. Завдання: вивчення функціональних можливостей учнів. Перевірка їх фізичної підготовленості і поступове тренування серцево-судинної, дихальної і центральної нервової систем, підвищення стійкості їх організму до несприятливих умов зовнішнього середовища.

II. Основний. Тривалість його залежить від пристосованості організму учнів до фізичного навантаження. Завдання: в цьому періоді триває подальше тренування усіх систем організму, зміцнення і вдосконалення функції м'язової системи, застосовуються засоби спеціальної дії для усунення недоліків у фізичному розвитку і стані здоров'я. Навчання основним руховим навичкам з числа передбачених програмою з фізичної культури.

          III. Завершальний. Передує переведенню учнів до підготовчої групи. Тривалість його – один-два місяці. Заняття за своїм змістом і фізичними навантаженнями наближаються до звичайних уроків фізичної культури з дещо зниженими навантаженнями.

Програма для занять із спеціальною медичною групою передбачає оздоровчий вплив фізичних вправ на учнів і поєднується з методиками лікувальної фізкультури. Використовується переважно матеріал гімнастичного розділу з елементами рухливих ігор, легкої атлетики та лижної підготовки. З шкільної програми фізичного виховання виключаються вправи з тривалою статичною напругою, вправи на швидкість (у підгрупах із захворюваннями серцево-судинної системи).

При складанні комплексів для різних вікових груп викладачеві необхідно враховувати анатомо-фізіологічні і психологічні особливості дітей різного віку. Особливістю вищої нервової діяльності учнів є переважання процесів збудження над гальмуванням.

Уроки проводяться як на свіжому повітрі (у більшості випадків) з використанням необхідного обладнання, так і в приміщенні, але з дотриманням встановлених санітарно-гігієнічних норм і вимог та заходів до попередження спортивного травматизму.

Обов’язковим і одним із головних організаційно-педагогічних принципів у роботі вчителя є диференційований підхід стосовно оцінки успіхів у навчанні учнів. В разі необхідності викладач повинен стимулювати учнів, ставлячи перед ними більші вимоги (до краще підготовлених), чи менші (до учнів з низькою підготовкою)

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

спеціальної медичної групи

Оцінювання даної категорії базується виключно на державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної медичної групи, з урахуванням лікарських порад, що є беззаперечною основою для оцінювання знань, умінь та навичок з предмету «Фізична культура».

При відсутності навчальних нормативів оцінки виставляються за:

1. Теоретичні знання:

а) загальна спрямованість відповідно до вимог навчальної програми;

б) лікувально-оздоровча спрямованість.

2. Практичні навички:

а) учень пояснює та демонструє (обмежено) техніку виконання загально навчального матеріалу (за сприятливих умов для учнів у відповідності до лікарських порад).

        

Форма організації фізичного виховання:

1. Форми занять:

- урок фізичної культури;

- позаурочна фізкультура та спортивна робота.

Урок фізичної культури – основна форма організації навчального процесу.

Позаурочна фізкультурна та спортивно-масова робота проводиться з учнями профільного (медичного) ліцею у спортивних секціях. Вона планується у відповідних документах і планах та затверджується наказом директора до початку навчального року. Програма також передбачає змагання з окремих видів спорту.

Фізична підготовка передбачає досягнення такого рівня розвитку фізичних якостей, рухових вмінь та навичок, які відповідають вимогам успішної діяльності.

До фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня відносяться: ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультура  в режимі навчального дня.

До оздоровчої роботи відносяться: плановий медичний огляд учнів, визначення функціонального стану здоров'я і загальної фізичної підготовки учнів, участь їх у фізкультурно-оздоровчих заходах у режимі дня і поза навчальним процесом; участь у роботі секцій.

Індивідуальна підготовка учнів передбачає виконання домашніх завдань, визначених викладачем, для успішного засвоєння програмного матеріалу та підвищення загального рівня фізичної підготовки. До самостійних форм навчання належать вивчення теоретичних основ фізичного виховання, складання комплексів виробничої, ранкової гігієнічної гімнастики, комплексів для розвитку рухливих якостей та професійно-прикладної фізичної підготовки.

Усі форми роботи з фізичної культури повинні бути взаємопов'язані між собою, вирішувати оздоровчі і дидактичні завдання.

Документація з планування та обліку роботи:

1. Календарний план на семестр.

2. План-конспект уроку.
3. Журнал (з обов’язковим визначенням діагнозу захворювання) обліку відвідувань та оцінювання навчальних досягнень учнів.