Методика навчання та вдосконалення ударів руками знизу

Удар знизу - аперкот, ("вертикальне січення знизу вверх" від англ. «Upper» - «верхній», «cut» - «рубати»), наноситься кулаком руки, яка рухається висхідним рухом вгору від рівня грудей або живота, а в разі нанесення удару знизу не в підборіддя, а у живіт, дугоподібним прямо спрямованим рухом вперед-вгору. Удар знизу можна вважати найсильнішим ударом, тому що в удар вкладається і вага тіла, і удар істотно посилюється розгинанням ніг, це один з особливо страшних і важко заблокованих ударів. При нанесенні удару рука в лікті розгинається лише частково, зберігаючи сильну опору на тулуб і опор ніг. Тулуб допомагає удару обертанням і одночасним рухом знизу вгору - у напрямку удару. Удар знизу зручно знаходить ціль: підборіддя, сонячне сплетіння, печінку, селезінка, добре проходить удар під ребра, і в цьому русі противник насаджується на удар знизу, а ударна рука, у той же час, закриває голову (підборіддя) і тулуб від можливих відповідних ударів.
Своєрідною особливістю аперкоту є те, що при його проведенні атакуючий кулак в основному виявляється розгорнутим до вас долонею. Ударна поверхня - перші суглоби пальців, стиснутих у кулак. У деяких випадках удар знизу можна нанести і вертикальним кулаком, якщо є необхідність наздогнати суперника ударом знизу в підборіддя на середній дистанції. Особлива небезпека аперкоту в тому, що в ближньому двобої він може бути проведений майже непомітно для противника, і надійного захисту від нього практично немає, отже атаці піддаються дуже важливі життєві області. Результатом сильного удару в тулуб навіть може бути короткочасне забивання дихання або порушення серцевого ритму. Виконання удару знизу починається з перенесення центру ваги тіла в сторону руки, що завдає удар.
Кулак злегка відводиться вниз і повертається донизу тильною стороною. Після цього кулак різко подається вгору і вперед, залишаючись при цьому приблизно в одній вертикальній площині. Опорна нога ривком відтягується назад, а стегно іншої ноги висувається вперед. Верх тулуба трохи підводиться. Другий кулак залишається під підборіддям, а лікоть утримується біля тулуба. У другому раунді комплексного двобою хортингу удари голою рукою наносяться по тулубу. Специфіка їх у тому, що кулак глибше проникає в м'які тканини больових крапок живота, удари, нанесені точно, можуть заподіяти більший збиток суперникові, аніж удари по тулубу в рукавиці в першому раунді. В процесі відпрацювання цих моментів після виконання удару і завершення ударної дії необхідно повернутися у вихідну бойову стійку. Вивчення та вдосконалення ударів знизу можна проводити комплексно і розучувати окремо однойменний і різнойменний удар, різницю роботи тіла при їх нанесенні, розглянути детально ударні цілі, а також ударні частини, що використовуються при нанесенні ударів, та взагалі використовувати всі методичні принципи навчання.
У цьому підрозділі будуть розглянуті основні методики:

- однойменний удар знизу;
- різнойменний удар знизу;
- різновиди ударних цілей удару знизу (голова, живіт);
- різновиди ударних частин удару знизу (горизонтальним, вертикальним кулаком);
- застосування удару знизу в положеннях партеру;
- методика навчання удару знизу.

Однойменний удар знизу

Однойменний удар знизу застосовується в двобої у ситуаціях початку відповідної атаки, на швидкому скороченні дистанції, в серіях разом з різнойменними ударами, в якості останнього удару в серії перед відходом та в інших моментах двобою. При відпрацюванні удару необхідно дотримуватися його технічних принципів. Для цього візьмемо за приклад удар лівою рукою знизу в голову в лівобічній стійці.

При нанесенні удару знизу лівою рукою можливі два варіанти роботи ніг:
- у ситуації, коли удар лівою наноситься після зробленого кроку, вага тулуба поштовхом лівої ноги передається на праву ногу, плечовий пояс отримує обертання зліва праворуч, і тулуб випрямляється, п'ятка лівої ноги сильно відділена від підлоги;

- у ситуації, коли удар знизу лівою рукою наноситься одночасно з кроком вперед або в сторону уліво, у цих випадках вага тулуба передається на ліву ногу, плечовий пояс повертається праворуч та поперек і ліва нога випрямляються.

Таким чином однойменний удар знизу застосовується на середній і ближній дистанціях. Найбільш зручне його застосування на ближній дистанції. Удар знизу наноситься зігнутою у лікті рукою як у голову, так і в тулуб, його краще використовувати як контрудар у поєднанні із захистом проти атакувальних дій з боку супротивника або при власній атаці, але обов'язково доповнюючи ним прямі або бічні удари.
Починати атаку з однойменного удару знизу дуже небезпечно, тому що суперник легко зможе випередити таку атаку своїми зустрічними ударами. Найзручніше наносити удар знизу після нирка або ухилу тулуба, а також при розвиненні атаки або контратаки слідом за прямими або бічними ударами. Однойменний удар знизу набуває ефективності в момент різкого випрямлення тіла з одночасним поворотом тулуба, що висуває руку до цілі, переносом ваги тіла і незначним випрямленням руки в момент нанесення удару знизу. Траєкторія однойменного удару знизу повинна бути направлена
​​не строго вгору, а вперед-вгору. При нанесенні однойменного удару знизу в тулуб кут напрямку траєкторії удару приблизно 10-30°. При нанесенні однойменного удару знизу в голову кут напрямку траєкторії удару приблизно 30 - 50° від горизонталі.

Особливу увагу при розучуванні і відпрацюванні однойменного удару знизу слід врахувати такі моменти:

- у момент нанесення однойменного удару знизу кулак наносить удар руки і ступня опорної ноги розташовуються приблизно в одній площині;
- плече ударної руки в момент нанесення однойменного удару знизу прикриває підборіддя з одного боку, а кулак вільної різнойменної руки - з іншого боку;

- удар наноситься практично без замаху, і особливо без відведення руки назад або убік, рух кулака має здійснюватися до цілі по найкоротшій траєкторії;
- вага тіла при нанесенні однойменного удару знизу переноситься на різнойменну ногу: при нанесенні однойменного удару знизу правою рукою - на ліву ногу, при нанесенні однойменного удару знизу лівою рукою - на праву ногу.

Після нанесення удару рука повертається по найкоротшій траєкторії назад у вихідне положення. Стійка при цьому повинна залишатися впевненою та стійкою.

Різнойменний удар знизу

Різнойменний удар знизу зазвичай застосовується на ближній дистанції в клінчевих ситуаціях двобою хортингу та навіть у захватних ситуаціях. При ударі рука не випрямляється, а передпліччя знаходиться по відношенню до плеча під кутом, приблизно 90° у вигині ліктьового суглоба. Удар йде знизу вгору, шляхом скорочення дельтоподібного і розтягнення найширшого м'яза спини. Внутрішня частина кулака звернена до вашого обличчя, а при ударі вертикальним кулаком - до плечового суглобу вільної (однойменної) руки. Ударною частиною при цьому є перші суглоби пальців кисті. Перед початком нанесення різнойменного удару знизу, ударна рука злегка відводиться вниз до положення передпліччя приблизно паралельно підлозі, а тулуб і вся ударна конструкція починає імпульсний рух вперед, одночасно рука, приймаючи цей енергетичний рух по найкоротшому шляху рухається і б'є в ціль. Вага тіла при цьому переноситься на однойменну ногу. Якщо розглянути як приклад нанесення різнойменного удару в лівобічній стійці, то при ударі справа поштовхом задньої ноги вага тулуба передається на ліву ногу, плечовий пояс повертається справа ліворуч, тулуб випрямляється і трохи розвертається у попереку. П'ятка правої ноги сильно відділена від підлоги. Удар проводиться з того положення, де перебувала права рука, без замаху, передпліччя проходить шлях, перпендикулярний до підлоги (якщо удар завдано у підборіддя). Таким чином різнойменний удар знизу є дуже сильним, швидким і небезпечним, від якого практично немає захисту, крім швидких та своєчасних ухилів тулуба. Після нанесення удару рука повинна швидко повертатися до вихідного положення по найкоротшій траєкторії, так як при його нанесенні залишається повністю відкрита голова збоку, саме з боку ударної руки, що для суперника є зручним моментом для відповіді і він отримує можливість атаки бічним ударом у підборіддя і скроневу частину голови.

Різновиди ударних цілей удару знизу

Ударними цілями удару знизу в першому раунді двобою хортингу є: підборіддя, відкрита частина обличчя, сонячне сплетіння, область серця, печінка, селезінка, нижня частина живота.

Ударними цілями удару знизу в другому раунді хортингу є: сонячне сплетіння, область серця, підреберна частини живота і ребра, печінка, селезінка, нирки, нижня частина живота, стегнові м'язи.

Різновиди ударних частин удару знизу

Ударною частиною руки при виконанні удару знизу є перші суглоби пальців руки. У першому раунді в рукавиці практично завжди удари наносяться кулаком розвернутим тильною стороною до суперника, а внутрішньою стороною - до свого обличчя. У деяких випадках для нанесення удару на середній дистанції або навздогін наносяться удари вертикальним кулаком, положення кулака при цьому таке, в якому великий палець ударної руки розвернутий вгору.
У другому раунді двобою удари кулаком без рукавиці знизу наносяться по тулубу і кінцівках тією ж ударною частиною, що і в рукавиці, але потрібно враховувати підвищену проникність удару, вибирати ретельніше ударні цілі. При стисканні кулака для нанесення удару необхідно сильніше притискати великий палець руки, тому що при ударі голим кулаком знизу збільшується ймовірність його вибити або травмувати забиттям.

Застосування удару знизу в положеннях партеру

У ситуаціях партеру удар знизу застосуємо рідше інших ударів. У першому раунді удар знизу застосовується в ситуації, якщо суперник стоїть на коліні, на двох колінах, на колінах з опорою на одну або дві руки, а ви перебуваєте в стійці на ногах на близькій дистанції до суперника. Успішно проходять удари знизу в партері, якщо в двобої вдалося зробити суперникові захват шиї зверху однією рукою, а другою можна наносити удари знизу. Може пройти удар знизу, якщо ви наносите його відразу після успішного виконання кидка, залишаючись у стійці (наприклад, кидок через спину). В щільному обопільному захваті у партері (або повністю лежачи) зручно наносити удари знизу по тулубу як у першому, так і в другому раунді.

Методика навчання удару знизу

Імітаційна робота по повітрю перед дзеркалом. Прийміть перед дзеркалом бойову лівобічну стійку обличчям до уявного супротивника (на дзеркало). Спочатку удари знизу нанесіть повільно, оглядаючи і аналізуючи траєкторію руки, що б'є. Однойменний удар можна наносити без ухилу, потім, виконуючи ухил тулуба вліво з невеликим нахилом і, розгинаючи тулуб знизу вверх нанесіть однойменний удар знизу. Ударна частина - кулак, при цьому повинен заходити за проекцію підборіддя, але не вище горизонтальної проекції верхньої частини голови. Потім перейдіть на відпрацювання одиночних різнойменних ударів знизу. Починаючи рух правою рукою, робіть невеликий реверсний рух лівого плечового суглоба разом з тулубом назад, потім з розворотом тулуба і розгинанням правої ноги нанесіть удар правою знизу, переносячи при цьому вагу тіла на ліву однойменну ногу. Ліва рука вільна і при ударі прикриває кулаком підборіддя, а ліктем і передпліччям тулуб. Ці імітаційні вправи необхідно прискорювати і підсилювати за рахунок роботи плечей, спини, ніг, всієї ударної конструкції, яку створює ваше тіло. Спостерігаючи в дзеркало за правильністю техніки удару знизу, можна стати під кутом 45° з боку ударної руки і дивитися за технікою виконання з іншого ракурсу, потім стати під кутом з іншого боку - з боку вільної руки. Після цього необхідно розвернутися до дзеркала повністю боком, спочатку з боку ударної руки, потім поміняти напрямок. З різних проекцій можна легше виявити недоліки та виправити свою техніку прийомів самостійно, а також зрозуміти принципи постановки удару. Відпрацювавши і оглянувши всі моменти удару по одному, можна переходити до імітації серій. Серійна робота з включенням ударів знизу дасть можливість розслабити плечі, додати в серії інші удари руками. Візьмемо для прикладу лівобічну стійку хортингіста.

Варіанти серійних комбінацій для постановки ударів знизу в лівобічній бойовій стійці:

- ухил вліво - лівий знизу;
- лівий прямий - правий знизу;
- лівий прямий, лівий знизу - правий знизу;
- правий прямий, лівий знизу - правий знизу;
- лівий прямий, правий прямий - лівий знизу, правий знизу;
- лівий прямий, два правих знизу - лівий знизу;
- правий прямий - лівий, правий, лівий знизу.

Такі комбінації можна урізноманітнити і вводити різні пересування.
Пораундово спробуйте міняти стійку, наприклад, один раунд 3 хв, ви працювали по повітрю в лівобічній стійці не змінюючи її, а другий раунд - у правобічній.
У імітаційній вправі на витривалість і постановку техніки "двобій з тінню" можна комбінувати всі пересування з різними комбінаціями ударів, застосовуючи ухили тулуба, тобто це вже вільна робота і індивідуальна творчість спортсмена.

Двобій з тінню з обтяженнями. Візьміть у руки малі гантелі 300-500 г і прийміть бойову стійку. Засічіть на настінному годиннику час одного раунду 3 хв. і почніть проводити умовний двобій одними руками без партнера. Швидкість і силу удару при цьому можна розподіляти самостійно на всю дистанцію раунду. Включаючи в імітаційний двобій одиночні і серійні удари знизу можна добитися їх удосконалення, використовуючи багаторазові повторення, при яких ударна рука сама вибирає максимально раціональну і швидку траєкторію руху, а обтяження створює додаткове навантаження на ударні м'язи руки. Спеціальні комбінації по 4-6-8 ударів знизу сприяють розвитку ударної витривалості саме для цього руху - ударів знизу. При виконанні двобою з тінню з обтяженнями можлива різна зміна умов: зміна гантелей - з легких на більш важкі 3-4-5 кг, і навпаки, заздалегідь обумовлені комбінації, заздалегідь обумовлені пересування, наприклад: у лівобічній стійці відкрок назад з ударом правого прямого і три удари знизу - лівий, правий, лівий, і таке повторення 10-15 разів, потім поміняти стійку.
При тренуванні інтенсивного двобою з тінню і розвитку спарингової витривалості - кондиції, необхідно звернути увагу на дихання і раціональність вживаних технік.

Робота на лапах. Методика постановки ударів знизу на лапах полягає в тому, що партнер розміщує перед вами лапи з нахилом 20 -30° від горизонтальної осі. Розміщені таким чином лапи комбінуються з різними іншими положеннями для прямих і бічних ударів. Партнер переміщує лапи на різну відстань, для того щоб ви правильно і швидко підбирали дистанцію для нанесення ударів знизу. Якщо лапа розміщена ліворуч (на правій руці партнера), бийте по ній правим знизу, якщо лапа справа - бийте лівим знизу. По ходу зміни положень лап, появи їх у якості ударної цілі, підбирайте варіанти ударів. Мистецтво підбору правильних ударів у роботі на лапах і є розвиток ударних атакувальних можливостей спортсмена. Партнер на лапах може сам задавати темп, при цьому слід швидко реагувати і наносити удари точно і швидко.

Робота на нахиленому мішку. Для постановки ударів знизу мішок повинен бути розміщений під нахилом приблизно 35 - 40° до вертикальної осі і закріплений стаціонарно знизу. Центр мішка - основна ударна ціль повинна перебувати приблизно на рівні грудей, таким чином для відпрацювання та нанесення удару в область підборіддя, удар наноситься трохи вище центру, а постановка удару по тулубу виконується нижче центру мішка. Бойова стійка приймається ліворуч або праворуч від мішка, так щоб верхня його частина не зачіпала голови, заважаючи пересуванням біля мішка. Відпрацювання ударів можна починати з однойменного удару, різнойменного удару з одного боку. Потім можна змінити стійку, перейти на іншу протилежну сторону від мішка і продовжити ту ж саму ударну вправу з іншого боку. Після постановки окремих ударів за розподілом можна переходити до відпрацювання двійки знизу. Стоячи в лівобічній стійці з правого боку від мішка нанесіть лівий і потім правий знизу, повторіть кілька разів із збільшенням ударного зусилля. Примірившись до мішка і переконавшись у правильності амплітуди ударної руки, короткої і правильної траєкторії руху, можна починати роботу на час пораундово. Засічіть на настінному годиннику час одного раунду 3 хв і починайте інтенсивно виконувати двійку: лівий-правий знизу не міняючи стійки. Наступного раунду поміняйте стійку, перейдіть на іншу сторону мішка і відпрацюйте ті ж удари. Потім станьте в лівобічну стійку ліворуч від мішка і включіть у тренування комбінації:

- лівий прямий-правий знизу;
- правий прямий-лівий знизу;
- лівий, правий прямі-правий знизу (акцент).

Тепер перейдіть на праву сторону від мішка, прийміть правобічну стійку і відпрацюйте ті ж самі комбінації з іншого боку.
Голову при нанесенні ударів тримайте нахиленою до грудей, але поглядом постійно шукайте ударну ціль. В акцентованих ударах не забувайте включати в удар імпульсний рух тазу і вагу тіла, допомагаючи руху ногами.
Робота на гумі. Прив'яжіть гуму до підлоги так, щоб два її вільні кінця були на рівні вашого живота. Потім візьміть кінці гуми в руки і станьте в бойову стійку так, щоб кріплення гуми знаходилося у вас приблизно на середині між ногами. З цього положення починайте по черзі наносити удару знизу. Зусилля гуми буде перешкоджати вертикальному підйому кулака, створюючи опір руху вгору. Таким чином можна працювати поперемінно в лівобічній або правобічній стійці, окремими і серійними ударами знизу. Для розвитку спеціальної витривалості можна застосувати таку вправу: під рахунок від одного до десяти наносити удари знизу стільки, скільки цифра по рахунку, тобто:
1 - лівий знизу, 2 - лівий, правий знизу, 3 - лівий, правий, лівий знизу, і так далі до 10, потім у зворотному порядку. По завершенні такого комплексу можна спробувати удари по повітрю без гуми. Відчуття після такого навантаження буде наступним: обидві руки прагнуть постійно вгору, а значить природним чином створюють стійку готовності, закриваючи голову, тулуб при ударі легше і швидше розгинається і подає руку, сформовану в кулак, стрімко вгору. Індивідуальний аналіз роботи дасть можливість підібрати й інші відповідні вправи з гумою для постановки удару знизу.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (480x37, 3Kb)