Хатько А.В., Кошик О.В. Значення суддівства в розвитку хортингу в Україні (наукова стаття)

УДК 796.89:796.065.42-05
Хатько Алла Вікторівна, кандидат педагогічних наук,
ст. викладач кафедри інформатики та програмної інженерії,
Бердянський державний педагогічний університет,
Кошик Олександр Володимирович,
Бердянський державний педагогічний університет

ЗНАЧЕННЯ СУДДІВСТВА В РОЗВИТКУ ХОРТИНГУ В УКРАЇНІ

Останнім часом змішані єдиноборства, одним з напрямів яких є хортинг, набувають досить великої популярність в Україні та в світі. Тому наявність кваліфікованих суддів з цього виду спорту є нагальною необхідністю сьогодення, адже без якісного та грамотного суддівства неможливо провести змагання на високому рівні.

Сучасний український хортинг – універсальна система змішаного єдиноборства, яка втілює в собі найбільш ефективні та дієві прийоми спортивних і прикладних єдиноборств та бойових мистецтв [1]. Виховна і філософська основа хортингу – здоровий спортивний дух людини та славні традиції козаків Запорозької Січі. Розвиток хортингу має на меті спортивне виховання сильного й здорового суспільства на основі традиційних духовних цінностей українського народу.
Основна мета хортингу – охоплення оздоровчим рухом всіх верств населення України від маленьких дітей до людей літнього віку, популярізація і підвищення ролі фізичної культури та спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відвернення їх від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини [1].
За короткий час існування хортинг охопив фізкультурно-оздоровчою та навчально-виховною діяльністю багато населених пунктів України, спортивні клуби хортингу працюють в усіх областях України, Автономній Республіці Крим тощо. До Всесвітньої Федерації Хортингу (World Horting Federation) входять 26 країн світу.
Існує ряд наукових публікацій, присвячених методиці навчально-виховної та тренувальної роботи з дітьми (Е. Єрьоменко), ролі хортингу в системі фізичного виховання молоді (О. Семигал), психологічній підготовці спортсменів (М. Куцкір), історичним передумовам виникнення хортингу (А. Орлова) тощо. Але питанням суддівства та ролі суддівства в хортингу присвячено недостатньо уваги.
Яке ж значення суддівства і роль судді в хортингу? Почесне спортивне звання «Суддя з хортингу» засновано з метою визнання особистих заслуг в хортингу людей, які мають відповідну підготовку у виявленні висококваліфікованих спортсменів України на змаганнях різного рівня. Суддями хортингу можуть бути громадяни України, які мають відповідну кваліфікаційну підготовку, виявили бажання брати участь у проведенні та суддівстві змагань. Суддівство змагань з хортингу є почесною і відповідальною громадською роботою, що виконується на добровільних засадах. [7].
Нормативним документом, який регламентує роботу суддів з хортингу в Україні та визначає умови і порядок присвоєння звання судді є Положення про суддівську колегію української федерації хортингу [7], розроблене відповідно до наказу Президента Української Федерації Хортингу № Н1/08 від 28.08.2008 р. у відповідності до вимог Закону України “Про фізичну культуру і спорт”, Закону України “Про об’єднання громадян”, положення про Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту та його наказів №1007 від 30.06.2000р. і №2195 від 01.09.2003р., наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 31 травня 2010 року №1518.
Спортивний суддя – це фізична особа, уповноважена організатором спортивного змагання забезпечити дотримання правил виду спорту та положення (регламенту) про спортивне змагання, що пройшла спеціальну підготовку та отримала відповідну кваліфікаційну категорію [2].
Згідно довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників [3], завданнями та обов'язками судді з виду спорту є суддівство змагань, проведення семінарів та інструктажів за дорученням відповідних колегій суддів. Суддя має володіти правилами змагань з відповідного виду спорту, суворо і об'єктивно застосовувати їх в процесі суддівства. Також суддя сприяє проведенню змагань на високому організаційному рівні, підвищує свою суддівську кваліфікацію, рівень фізичної підготовленості, передає знання і досвід молодим суддям, бере участь у роботі колегій суддів і пропаганді спорту, в роботі семінарів з підготовки і підвищення кваліфікації суддів тощо [3]. Суддя з хортингу повинен бути чесним і неупередженим під час суддівства змагань, бути прикладом для спортсменів і тренерів, дотримуватись правил змагань, постійно сприяти вихованню спортсменів, вести боротьбу з усіма випадками недисциплінованості і грубості, нетактовності, порушенням Правил змагань, активно сприяти пропаганді хортингу в Україні [7].
Значну роль у створенні позитивного іміджу хортингу, як національного виду спорту, в його популяризації, у вихованні спортсменів та під час змагань відіграють особистісні й морально-психологічні якості суддів. За Положенням про суддівську колегію УФХ [7], спортивний суддя з хортингу зобов’язаний чесно, об’єктивно й неупереджено оцінювати виступи спортсменів, без врахування минулих досягнень, наявності звань, зайнятих раніше місць та рейтингів бійців, здійснювати суддівство кваліфіковано і професійно, виключаючи помилки, які можуть привести до несправедливої оцінки виступів і спотворення результатів змагань, своєчасно і справедливо вирішувати всі питання, які виникли в ході змагання; суворо і об’єктивно застосовувати Правила Української Федерації Хортингу в процесі суддівства, сприяти проведенню змагань на високому організаційному рівні; постійно дбати про підвищення своєї суддівської кваліфікації, рівня підготовленості, передавати свої знання і досвід молодшим суддям, брати активну участь в роботі колегії суддів і пропаганді спорту, в роботі семінарів з підготовки і підвищення кваліфікації суддів; знаходячись на хорті під час суддівства, триматися коректно і стримано, емоційно не реагувати на виступ учасника або на роботу інших спортивних суддів; виконувати спортивні суддівські обов’язки в охайному вигляді; виховувати в собі толерантність, дисциплінованість, бути коректним, ввічливим і доброзичливим по відношенню до всіх учасників і глядачів змагань; бути прикладом дисциплінованості і організованості, неупереджено та справедливо вирішувати спірні питання, сумлінно ставитись до своїх обов’язків; не порушувати нормативні документи та етичні норми поведінки спортивного судді з хортингу; рішуче протистояти і боротися з проявами грубості, неповаги, недисциплінованості, порушеннями Правил змагань з боку учасників, тренерів, представників команд, неправильною поведінкою глядачів; виховувати спортсменів в дусі вимог моралі і спортивної етики тощо.
В Міжнародних правилах хортингу є декілька відокремлених різнопланових розділів змагань, основним з яких є двораундовий комплекс спортивного поєдинку, що дозволяє охопити весь природний арсенал прийомів самозахисту людини, які включені у спортивну змагальну програму [1]. Нагадаємо, що змішані єдиноборства являють собою симбіоз ударних і борцівських технік. Двобій спортсменів проходить у високому темпі. У даних видах спорту дозволені найрізноманітніші удари руками, ногами і колінами, захвати, кидки, будь-які збиви суперника з ніг, боротьба в стійці й партері, включаючи виконання больових та задушливих прийомів, а також утримання суперника на підлозі за шию, тулуб, кінцівки тощо. Що стосується роботи суддів, то вона є винятково важливою в настільки складних та травмонебезпечних видах спорту, адже часто саме від судді залежить здоров'я нокаутованого або удушеного спортсмена. Суддівська підготовленість і діяльність полягає в спостереженні за дотриманням правил хортингу, припиненні порушень правил, об'єктивному оцінюванні правильності виконання технічних прийомів і дій. Чітка робота суддів у ході змагань зробить можливим зниження травматизму спортсменів до мінімуму без втрати видовищності поєдинку.
Знання є одним із факторів, що визначають можливості судді в його діяльності. Загальні знання характеризують світогляд і загальну культуру судді. Спеціальні знання, необхідні для здійснення основної суддівської діяльності, можна розділити на психолого-педагогічні, медико-біологічні та професійні [6]. Знання повинні здобуватися не тільки з літератури, лекцій та бесід з колегами. Надзвичайно важливими є знання, що здобуваються суддею в процесі вивчення характеру, здібностей, схильностей, рівня фізичного розвитку спортсменів тощо, а також ті знання, які суддя набуває в процесі своєї спортивної діяльності, при аналізі своєї роботи, при узагальненні отриманих відомостей. Це надає всій діяльності судді творчого характеру.
Комунікативні вміння судді пов'язані з його спілкуванням з тренерами, з колегами по роботі, зі спортсменами та керівництвом організації, з засобами масової інформації. Дидактичні уміння пов'язані з умінням судді ясно і дохідливо доносити до свідомості спортсменів та молодих суддів особливості правил змагання. До дидактичних умінь відносять також і вміння судді пробудити у глядачів інтерес до своєї діяльності, передати свою захопленість видом спорту. Рухові уміння відображають, насамперед, техніку виконання суддівських жестів, техніку пересування судді по майданчику, технологію виходу суддівської бригади тощо [6]
Суддя має володіти високим ступенем уваги, її обсягом і розподілом, зоровою чутливістю [8]. Суддя (особливо в посаді рефері) одночасно повинен стежити за багатьма об'єктами і моментами: за правильністю ведення поєдинку учасниками; якістю демонстрованої техніки; справністю захисного обмундирування; спостерігати за поведінкою тренерів, глядачів; контролювати процес оцінки технічних дій бічними суддями; стежити за часом двобою; одночасно й постійно тримати під наглядом усю зону змагань. При цьому він повинен чуйно реагувати на стан учасників (апатію, втому, стан втрати боєздатності), вловити, розуміють чи ні спортсмени його зауваження, відслідковувати всі порушення дисципліни [6].
У суддівстві, як і в спорті, надійність є функцією таких показників як рівень суддівського майстерності, резистентність до психічної напруженості. Практична надійність в суддівстві складається з безпомилковості суддівських рішень протягом змагань, надійності суддівства в стресових ситуаціях та надійності рішень в ситуаціях, гостро лімітованих за часом [8]. Надійність суддівства протягом змагань обумовлена фізіологічною витривалістю судді, економічністю дій, а також темпом двобоїв. Великий вплив на надійність судді мають такі фактори як досвід, впевненість, ступінь довіри, оперативність мислення тощо.
Для успішного вирішення завдань, що стоять перед суддями з хортингу, важливим є виховний аспект. Слід пам'ятати, що судді завжди мають бути готовими фізично витримувати навантаження будь-якого, навіть найнапруженішого, змагання. Фізична готовність арбітра, його спортивний вигляд, підтягнутість виховують як гравців, так і глядачів. Про досвід судді, готовність та впевненості в собі говорять постава, хода, ввічливість, вміння спілкуватися з тренерами, офіційними особами, спортсменами, обслуговуючим персоналом, глядачами тощо Зовнішній вигляд судді не лише психологічно впливає, а й виховує, служить прикладом, підкреслює, що це відповідальна людина, готова грамотно й чітко вирішувати серйозні питання, сприяти розвитку та популяризації хортигну, зростанню майстерності спортсменів, залучати до занять дітей та молодь. Це стосується як суддівської форми, так і повсякденного одягу, зачіски, манери триматися в колективі.
Особливо тактовними судді повинні бути з тренерами – в більшості своїй людьми емоційними, які вкладають у своїх вихованців не тільки знання, але й душу [5]. Їх не можна провокувати на конфлікт, навпаки, слід намагатися з їх допомогою, силою їх авторитету налагодити дисципліну серед спортсменів у дуже жорстких, а часом і грубих поєдинках, з метою уникнення травматизму та підвищення видовищності спортивного поєдинку.
Серед спортсменів та глядачів існує декілька точок зору стосовно діяльності спортивних суддів. Деякі вважають, що суддя карає спортсмена за помилки. Таку думку ми вважаємо некоректною та дещо упередженою. Ми визначаємо роль судді як педагогічну, тобто виховну, та підтримуємо думку, що суддя вказує на помилки, щоб потім спортсмен їх виправляв. Це інший рівень взаємодії суддів та спортсменів. Суддя – це партнер, який допомагає оцінити сили, можливості та вміння спортсмена і дає зрозуміти, на що варто звернути особливу увагу. Дійсно, робота судді багато в чому схожа з роботою тренера, тільки тренер знаходиться пліч-о-пліч зі спортсменом кожен день, а суддя виносить свій вердикт у найвідповідальніші моменти спортивного життя. При такому підході спортсмени враховують зауваження суддів та намагаються виступати так, щоб одержувати більш високі оцінки.
Велика роль в успішності суддівської діяльності належить авторитету конкретної людини. Суддя, який користується у спортсменів авторитетом, має на них значний виховний вплив, тому що авторитетові більше вірять і намагаються наслідувати [6].
З одного боку, суддя повинен вміти приймати рішення неупереджено, відсувати на другий план особисті симпатії й антипатії. З іншого боку, судді постійно стикаються з конфліктними ситуаціями, завжди знаходяться незадоволені прийнятим рішенням. Судді відчувають постійний психологічний пресинг з боку глядачів, учасників та тренерів. Оцінка судді може бути помилковою чи неоднозначною, або сам спортсмен неадекватно оцінює свої здібності та результати тощо. В таких випадках суддя має розсудливо ставитися до негативних випадів та вміти спокійно, аргументовано пояснювати своє рішення, володіти своїми емоціями і не використовувати службове становище. Таке вміння – одна з основ суддівського професіоналізму.
Одним із головних заходів, які є кваліфікаційним для видання суддівської ліцензії, є Національній суддівський семінар [7]. Тому протягом лютого 2013 року Суддівською колегією Української Федерації Хортингу було проведено ряд тренерсько-суддівських атестаційних семінарів з хортингу, участь в яких прийняли близько 80 представників всіх регіонів України. Захід організовано з метою поглиблення знань теорії та методики викладання хортингу, розуміння єдиних базових засад техніки хортингу, єдиного тлумачення правил спортивного поєдинку в хортингу, підвищення кваліфікації та напрацювання навичок практичного суддівства тощо.
Для проходження суддівської атестації проведено базовий суддівський семінар, на якому суддів ознайомили з правилами та принципами суддівства. Розглянуті умови присвоєння суддівських категорій з хортингу, права та обов’язки суддів, основні критерії суддівства дитячих та юнацьких змагань, принципи суддівства змагань в різних розділах хортингу, критерії суддівських оцінок, принцип підрахунку результативних атак арбітром хорту, особливості жестикуляції та сигналізації суддів, традиції та зміст суддівського етикету, вивчено зміни до суддівської документації тощо.
Важливе місце в програмі суддівських семінарів займає безпосередньо практичне суддівство. Для того, щоб проаналізувати теоретичну складову, показати на практиці й відразу роз'яснити виниклі питання, було переглянуто та обговорено ряд поєдинків, які провели запрошені бійці. Протягом обговорення були проаналізовані питання, які накопичилися у суддів за час попередньої роботи, прийнято ряд коригувань і зауважень до суддівської роботи, розглянуті спірні моменти поєдинків, суддям було пояснено, як їх оцінювати та як на них реагувати.
Після базового семінару судді здали атестаційний іспит, під час якого визначався їх рівень практичної та теоретичної підготовки за критеріями, зазначеними в Положенні про суддівську колегію української федерації хортингу.
На підставі протоколу прийому заліку в учнів тренерсько-суддівського семінару з хортингу, проведено засідання атестаційної комісії результати якого зазначено у відповідних наказах (№ 01-1 від 09.02.2013 р., № 02-1 від 17.02.2013 р., № 03-1 від 24.02.2013 р.), та видано відповідні кваліфікаційні суддівські документи особам, які успішно склали іспити.
Значення таких семінарів не слід недооцінювати, адже хортингу потрібні судді, які не сліпо виконують правила, а засвоїли їх фундаментальні положення, вміють оперативно і глибоко аналізувати найскладніші ситуації, що створюються на хорті.
Підводячи підсумки, зазначимо, що професійні дії суддів з хортингу мають сприяти тому, щоб змагання були видовищними і проходили в істинно спортивному дусі. Суддівство – це продовження виховного процесу, спрямованого насамперед на підвищення майстерності та збереження здоров'я спортсменів.
Як бачимо, суддівство, наряду зі спортивною діяльністю та тренерською роботою, відіграє одну з визначних ролей у залученні молоді до занять спортом, а також розвитку та популяризації хортингу в Україні й у світі.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Витоки і подальший розвиток хортингу [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://horting.org.ua/node/40238
2. Гусов К.Н., Шевченко О.А. Спортивное право. Правовой статус спортсменов, тренеров, спортивных судей и иных специалистов в области физической культуры и спорта / Гусов К.Н. – М. : Проспект, 2011. – 95 с.
3. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 85: спортивна діяльність [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.uazakon.com/document/spart05/inx05653.htm
4. Інформаційна довідка: вид спорту – хортинг [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.horting.org.ua/node/1100
5. Крамской С. И. Воспитательная роль арбитра в спортивных играх [Електронний ресурс] / С. И. Крамской. – Режим доступу : http://lib.sportedu.ru/Press/TPFK/2001N9/p31-32.htm
6. Масков О. Профессиограмма судьи спортивных единоборств [Електронний ресурс] / Олег Масков. – Режим доступу : http://akbudo.info/2011/03/30/professiogramma-sudi-sportivnyx-edinoborstv/
7. Положення про суддівську колегію української федерації хортингу [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.horting.org.ua/node/40710
8. Цапенко В. А., Медведь М. Н. Роль и значение видов подготовленности судей во время обслуживания соревнований по гандболу [Електронний ресурс] / В. А. Цапенко. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2007-06/07tvatfh.pdf