Тактика і стратегія хортингу

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ХОРТИНГІСТА

Під тактикою хортингіста слід розуміти мистецтво застосування технічних засобів з урахуванням його техніко-тактичних, морально-вольових і фізичних можливостей у двобої з різними за стилем і манерою супротивниками. Тактика знаходить своє вираження в атаках і контратаках, вмілому використанні способів виклику на атаку, застосуванні захистів з подальшими активними діями, в помилкових діях для введення в оману противника, порушення його планів.

У двобої на хорті спортсмен прагне цілеспрямовано використовувати відомі йому бойові засоби для досягнення перемоги. Крім високої технічної досконалості хортингістів, ступінь бойової майстерності визначається вмінням організувати двобій, правильно використовуючи техніку стосовно особливостей супротивника. Своєрідність тактики хортингу цілком залежить від особливостей двобою. В обмеженому просторі на хорті зустрічаються два противника. Кожен з них в тій чи іншій мірі фізично підготовлений, спритний, швидкий, сильний і витривалий, в тій чи іншій мірі володіє технікою, точністю ударів, ретельністю захистів. Кожному з хортингістів притаманна певна ступінь підготовленості, ініціативності, впевненості, сміливості, рішучості, стійкості. Обидва супротивника свідомо користуються всіма бойовими засобами, тобто прагнуть будувати двобій тактично продумано. Всі ці якості, навички та вміння невіддільні та доповнюють одна одну в кожній дії хортингіста.

Жоден тактично грамотний спортсмен не зможе здійснити свої бойові завдання, якщо він недостатньо підготовлений технічно і морально, жоден відмінний хортингіст не зуміє застосувати своєї техніки без належної тактичної підготовленості. Тому поряд з навчанням техніці важливо постійно озброювати хортингіста знанням основ тактики хортингу, виховувати у нього вміння продумано і доцільно діяти в двобої.

Хортинг відноситься до групи видів спорту, в яких успіх в значній мірі залежить від тактичної підготовки, тактичного мислення спортсмена, його здатності реалізувати свій тактичний задум. Таким чином, технічну та фізичну підготовку спортсмена в хортингу необхідно проводити в нерозривній єдності з тактичною. Причому на початкових етапах підготовки роль тактичної підготовленості спортсмена невелика, а на етапі вищої спортивної майстерності, коли за іншими видами підготовленості спортсмени практично не розрізняються, вона набуває вирішального значення. Вивчення досвіду і думки тренерів і спортсменів високої кваліфікації показало, що в навчально-тренувальних заняттях не достатньо приділяється уваги тактичній підготовці. Часто спортсмену і тренеру перед двобоєм або навіть в його процесі доводиться вирішувати завдання тактичного характеру.

Тренер хортингу, що володіє методикою навчання і тренування, повинен приділяти велику увагу тактичній підготовці хортингістів. Але в цій підготовці, у вивченні тактики, тренер спирається на власний досвід та обмін досвідом з іншими педагогами. На питання, як навчати тактичним прийомам, як домогтися, щоб хортингісти оволоділи тактичною майстерністю, на жаль, з достатньою повнотою не відповість ніхто, це є певною творчістю, в той час як аналіз техніки та методика навчання техніці розроблені досить детально і різнобічно.

Тактику в цілому хортингіст повинен вивчати в тренувальній і бойової практиці, засвоївши попередньо її основні засоби, її елементи під час навчання.

 (600x17, 1Kb)

Активна наступальна тактика, яка відрізняє багатьох хортингістів, вимагає, щоб в двобої застосовувалися різноманітні технічні засоби як наступального, так і активно-оборонного характеру, щоб сама техніка хортингіста була точною і відшліфованою. Тільки за цієї умови двобої будуть відрізнятися комбінаційністю, високим темпом, багатосторонністю тактичних задумів і дій. Але тут, в першу чергу, важливо, щоб хортингіст мав достатньо повне уявлення про тактику та її засоби, щоб він міг свідомо обирати в кожному окремому випадку необхідну правильну тактику.

Це означає, що, навчаючи тактиці, тренер прагне, щоб його учень зрозумів зміст тактики, глибоко засвоїв, які технічні засоби в яких випадках і як він може і повинен застосовувати техніку хортингу, навчився протиставляти проти певних видів тактики суперників власну тактику, тобто навчився правильно і розумно протидіяти противнику.

Тактику хортингіста визначають не тільки бойове мислення, реакції, емоції та інші якості, але і рівень його технічної майстерності і фізичної підготовленості. Як би правильно хортингіст не вирішував тактичні завдання, як би наочно він не представляв свої дії в боротьбі з конкретним противником, але якщо у нього немає для цього підготовлених технічних можливостей, він не зможе реалізувати свій план. Наприклад, хортингіст розуміє, що на дальній дистанції двобій він програє і що йому треба зблизитися для рішучих дій у середньому та ближньому двобої, але якщо він не володіє достатньою технікою ведення ближнього двобою, свого плану він не виконає. Інший хортингістів, наприклад, правильно вирішив свої тактичні завдання, вміє застосувати технічні засоби, але у нього немає достатніх фізичних якостей, щоб використовувати для перемоги свій високий рівень техніки і тактики, і він теж переваги мати не буде. Кожен з противників приблизно рівних за фізичною та технічною підготовленістю намагається виграти двобій за рахунок своїх тактичних планів, тобто переграти свого супротивника, не дати йому застосувати свої улюблені прийоми і, разом з тим, врахувати його слабкі і сильні сторони і свої можливості домогтися перемоги.

Під час змагань абсолютно незначну перевагу одного хортингіста над іншим іноді вирішує наявність одного балу. Досвідчені судді завжди помітять перевагу навіть в одному епізоді. Тому успіх двобою багато в чому залежить від тактично правильної його побудови. Дуже важливо нав'язати противнику невигідну йому тактику.

Уміння вести двобій тісно пов'язане з психічним станом хортингіста і його здатністю до самовладання. Переляк, боязкість, тривога, пригніченість, сум'яття можуть не дати спортсменові реалізувати в двобої свою технічну майстерність. Розуміння своєї технічної і фізичної підготовленості, досвідченості позитивно позначається на моральному стані хортингіста.

Тактична підготовка повинна забезпечувати готовність хортингіста до проведення двобою з будь-яким супротивником. Особливо це важливо при підготовці до змагань, в яких можуть зустрітися противники з різною бойовою індивідуальністю: високий і невисокого зросту, малорухливий і постійно наступаючий, швидкий, повільний з сильним ударом, лівша тощо.

Тактична зрілість хортингіста визначається його бойовим досвідом. Чим більше він має зустрічей з досвідченими і сильними спортсменами, тим вище його тактична майстерність.

Вивчення основних теоретико-методичних засад тактики хортингу
Характеристика підготовчих (розвідувальних) дій хортингіста
Характеристика наступальних (атакувальних) дій хортингіста
Характеристика оборонних (захисних) дій хортингіста
Оволодіння основними елементами, прийомами і варіантами тактичних дій
Удосконалення тактичного мислення
Вивчення інформації, необхідної для практичної реалізації тактичної підготовленості
Практична реалізація тактичної підготовленості хортингіста
Стратегія хортингіста високої кваліфікації в процесі змагальної підготовки
Психологічні аспекти тактики хортингу
Методичні вказівки до навчання тактиці хортингу
Рекомендовані вправи для вивчення та вдосконалення тактичних дій