Психологічні настанови щодо спеціалізації хортингу

Упередженість у двобої. Під час двобою спортсмен застосовує техніку хортингу завдяки знанням тактики. Психологічно хортингіст розуміє, що при допущенні помилки, він може бути атакованим, або взагалі програти двобій. Але може виникнути екстремальний випадок, коли він потрапляє в ситуацію отримання серії жорстких ударів, і пауз між серіями. У цьому випадку необхідно проявити ініціативу і, якщо необхідно, атакувати першим, щоб повернути ситуацію на свою користь, завдати упереджувального удару. Тим більше у змаганнях необхідно проявляти ініціативу і контролювати сутичку. Упередженість у двобої буквально означає передбачення дій суперника. Ви робите ваш рух раніше, ніж ваш суперник робить свій, тобто, ваша думка працює швидше, ніж його. Якщо ви не виявите ініціативу і дозволите супернику робити все що хоче і таким чином контролювати ситуацію, краще, на що ви можете сподіватися, - це тільки копіювати його рухи, і ваше поразка буде близькою. Вирішивши боротися, ви повинні взяти контроль над ситуацією. Зманевруйте вашого суперника туди, куди хочете, треба змусити його зробити певний рух або зробити помилку. Маніпулюючи суперником, ви досягнете вірної перемоги. Звичайно, це не завжди легко зробити, але ви повинні зберігати, принаймні, вигідне положення.
Технічно існує три види вибору моменту атаки:
- коли ви бачите незахищене місце і відразу рухаєтеся з атакою, здобуваючи перемогу;
- коли ваш суперник збирається атакувати, ви розкриваєте його задум і дозволяєте до кінця довести його атаку, але вміло захищаєте себе і контратакуєте, здобуваючи перемогу;
- коли ваш суперник має намір атакувати, ви відчуваєте його задум і відразу рухаєтеся, як тільки він збереться почати передбачувану атаку.
Уявіть собі суперника з досконалим почуттям упередження ваших дій. Проти нього надзвичайно важко буде змагатися. Коли ви збираєтеся атакувати, він відчуває ваш намір і підходить до вас першим, бере захват і кидає. Навіть коли ви зумієте атакувати першим, він легко блокує вашу атаку і відповідає гарною контратакою. Отже, ви вирішили утриматися на час і зібратися, але він не дає вам достатнього часу і нападає. Ви повинні стати схожим на нього.
Для цього ви завжди повинні тренуватися з дуже правильним ставленням і не дозволяти своїй думці стояти на місці. Під час проведення двобою відчувайте момент, коли необхідно проявити ініціативу і рішучість.

У момент вирішення атакувати ваше тіло і психологічний стан має досягти такого рівня, в якому сила техніки вибухає в ударній точці, досягаючи максимуму швидкості, а кожна частина тіла зафіксована для концентрації та передачі сили в ударну крапку. Про техніку, яка містить в собі ці елементи, говорять, що вона має гарну вибухову силу, виконується блискуче: блискавично швидко, на вигляд невимушено, в потрібний момент і на правильній дистанції, без жодного сліду прикладеної непотрібної сили. Отже, ідеальна упереджувальна техніка хортингу, що має велику вибухову силу, повинна бути виконана хортингістом, який в потрібний момент знаходиться в стані бойової готовності, але психологічно розслаблений і спокійний. Немає ніякої непотрібної сили, але всі аспекти сконцентровані в ударній точці у вибуховому стилі. Використання надмірно збудженим спортсменом грубої сили, звичайно, не може бути прикладом. Техніка з хорошим, сильним упередженим рухом містить силу, а вдосконалена техніка з високою швидкістю має необхідну ефективність.

Контроль дихання. Дихання спортсмена у двобої дуже різноманітне, і ритм його постійно змінюється відповідно до проведених дій. Для оптимального проведення двобою істотне значення має хороша циркуляція крові, яка впродовж сутички є основним харчуванням для тіла і виключає зношування кожної його частини. Для циркуляції крові ми володіємо серцем, яке качає її по всьому тілу. Серце є порівняно невеликим органом, що складається з м'язів, що ганяють кров по тілу, але одне воно не може здійснювати тривалу роботу з циркуляції крові в кожну частину тіла. Воно потребує деякої допомоги. Коли ви проводите певні прийоми хортингу, м'язи ритмічно стискаються і розслабляються. Коли м'язи стискуються, вони видавлюють кров, а коли розслабляються, то кров втягується - таким чином вони постійно працюють як помповий механізм. Для отримання найбільшого ефекту від такої роботи найкраще залучити до роботи великі групи м'язів, такі, як ноги і спина. Ви не можете очікувати великого ефекту, рухаючи тільки маленькі м'язи, наприклад: пальці. Тобто, у продовж двобою хортингіст має виконувати техніку з повною нормальною амплітудою. Затискання грудини, зайве стискання непотрібних груп м’язів призводить до втрачання кисню. Це також пояснює, чому розслаблення має дуже важливе значення. У цей момент методика вдосконалення прийомів хортингу пересікається з психологічною підготовкою спортсмена. Якщо ви психічно напружені, то напружені також і ваші м'язи. А напружені м'язи надають негативний ефект на циркуляцію крові, тому що не дозволяють крові увійти, отже, накладають на серце хортингіста додаткове навантаження. Виходячи з цього спортсмен має бути спокійним та впевненим психологічно. Розслаблені і м'які м'язи дозволяють крові текти вільно. Коли ви стурбовані, ваше тіло починає напружуватися, стискаються м'язи і дихання стає поверхневим і переривчастим, тому що стислі навколо грудної клітки і живота м'язи не дозволяють нормально дихати. Ви можете змінити цей процес, форсуючи глибоке повільне дихання, розслабляючи м'язи тіла, і, врешті-решт, ваше занепокоєння та збудженість пройдуть. Тому більшість розслаблюючих методів хортингу включає в себе глибоке дихання і контролювання м'язів. Розгляньте кількість крові, що циркулює у внутрішніх органах черевної порожнини. Ці органи управляються автономної нервової системою і не можуть приводитися в рух за бажанням скелетні м'язи, тому ви не можете розраховувати, що вони будуть впродовж всього двобою діяти, як вправний механізм. Однак цілком можливо зробити цей ефект за допомогою черевного дихання. Черевний подих включає в себе рух діафрагми вгору і вниз. Коли діафрагма притискається вниз, тиск в черевній порожнині збільшується і кров з органів видавлюється, а коли діафрагма піднімається, то тиск скидається і кров заходить всередину. Хоча ви можете досягти певного ступеня користі цього виду і від вправ повних простих присідань, отже, черевний подих - це найкращий вид масажу ваших внутрішніх органів.
За методиками оздоровчого хортингу зазвичай користуються двома видами дихання – звичайним, черевним та грудним, але для підготовки хортингіста до змагань користуються більш ефективними методиками – ускладнюють ці три види додатковими навантаженнями та додають методики тренування та використання зупинки дихання (пауз дихання).

Звичайне дихання. Це звичайний природний вид дихання, при якому повітря заходить в легені та одночасно розходиться у черевну та грудну частину. Такий вид повільного дихання використовується у двобою спортсменом, коли він знаходиться на дальній та середній дистанції. Часте та глибоке звичайне дихання може швидко поліпшити процент кисню в крові та зменшити частоту серцевих скорочень. Досвідчений спортсмен хортингу гарно розуміє значення своєчасного відновлення дихання в можливих ситуаціях двобою і використовує для цього кожний вільний момент неактивної боротьби або паузи чи міжраундової перерви.
Черевне дихання. Черевне дихання - це основний вид дихання під час проведення двобою. На нього приходиться самий великий проміжок часу, коли спортсмен проводить активні атакувальні та захисні дії, які вимагають великого навантаження на хребет та ребра, а також м’язовий апарат. Взагалі, використовуючи цей вид дихання, ви значно допоможете вашому фізичному та духовному здоров'ю. Деякі майстри хортингу називають це дихання "бійцівським диханням". Під час цього методу ваш живіт виходить назовні при вдиху і втягується при видиху. Психологічна підготовка в хортингу при використанні черевного дихання проводиться не тільки під час проведення двобоїв, а у під час виконання медитації. Короткі медитації зазвичай практикуються на початку і наприкінці кожного тренувального заняття. Повні оздоровчі медитації із застосуванням черевного дихання проводяться на відкритому повітрі на природі.
Грудне дихання. Грудне дихання є протилежним звичайному черевному дихання. Під час грудного дихання живіт втягується при вдиху і виходить назовні при видиху. Це більш сильне дихання, ніж звичайне, і є гарною вправою для навику збільшення черевного тиску і опускання центру ваги під час видиху. Ви можете практикувати це дихання в повній мірі і в медитації, але за методикою хортингу грудне дихання робиться більш енергійно під час тренувань для відновлення нормального дихання. Грудне дихання використовується хортингістом при проведенні двобою під час запеклої сутички та обміну ударами на ближній або клінчевій дистанції. У момент отримання сильного удару в живіт, якщо у вас буде під діафрагмою прошарок повітря, - вам обов’язково заб’ють дихання. При атаці ударом в сонячне сплетіння необхідно швидко напружити м’язи черевного преса та по можливості видихнути повітря з-під діафрагми. Для підтримання дихального балансу та уникнення зайвого напруження м’язового корсету грудне дихання необхідно чергувати з черевним диханням.

Зупинка дихання (пауза дихання).

Зупинка дихання або короткі дихальні паузи є специфічними методиками хортингу під час проведення двобоїв. Короткі зупинки дихання використовуються при прийнятті ударної атаки суперника, нанесення ударів з дуже короткою амплітудою та в інших випадках. Ці ситуації кожен хортингіст визначає для себе індивідуально. З отриманням досвіду спортсмени привчаються зупиняти дихання та відновлювати його у моменти атак та захистів для посилення руху. Дихальна пауза не може бути занадто довгою, тому що це призводить до нестачі кисню в організмі. Дихальні паузи при активному обміні ударами краще робити у момент видиху, щоб суперник не використав ваші наповнені легені та живіт повітрям та не наніс ефективних ударів. Після короткої зупинки дихання по закінченні руху має обов’язково слідувати вдих. В системі оздоровчого хортингу зупинка дихання використовується навпаки при максимальному вдиху – наповненні повітрям легень.

У психологічній підготовці дихання грає важливу роль при корегуванні стану налаштування на двобій. Спокійне та ритмічне дихання заспокоює психіку хортингіста, що у свою чергу дає змогу концентрувати увагу на важливих моментах сутички, контролювати дії суперника.

Вправи на розслаблення, що виконуються в кінці тренування
Вправи хортингу на розслаблення знімають збудження і втому, стимулюють відновлювальні процеси в організмі. Отже, їх слід виконувати в спокійному і уповільненому темпі. Крім гімнастичних вправ без предметів у вправи на розслаблення можна включити деякі вправи на гнучкість, елементи вітань (етикету), основні елементи пересувань, деякі складові елементи прийомів хортингу, елементи демонстрації прийомів, зв'язавши їх в одну серію.
Вправи на розслаблення виконуються в кінці тренувань. Вони повинні стати звичними вправами після високих навантажень. У хортингу з давніх пір рекомендуються статичні вправи рефлекторного розслаблення, коли хортингіст після завершення тренування приймає сидячу позу і проводить уявний аналіз тренування або змагальної сутички в змозі відчуженого спокою, тобто використовує метод аутогенного розслаблення самонавіюванням.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (500x23, 13Kb)