Розвиток та виховання вольової активності людини засобами хортингу

Анимашки ЗвездыВоля, як і весь психічний світ, не є надприродною силою, а виникає і розвивається в процесі життя та виховання. Роз­виток вольової регуляції поведінки нерозривно пов'язаний з розвитком спонукань. Для дітей характерні нестійкість спонукань, залежність їх від безпосередньої ситуації, чим зумовлюються імпульсивність і безсистемність дій. На наступ­них вікових етапах ситуативні спонукання об'єднуються у більш стійкі утворення з поступовим переходом в єдину мотиваційну систему, що визначає спрямованість поведінки.

Разом з тим відбувається розвиток свідомої вольової регу­ляції поведінки і в цілому активності особистості. Людина набуває здатності оцінювати себе, щоб керуватись у своїй пове­дінці не випадковими потягами, а системою засвоєних і прий­нятих для себе правил і норм моральної поведінки. Активність вольового самоствердження розпочинається в підлітковому віці. Для підлітків виховання сильної волі часто виступає як самоціль. Це період складного і суперечливого становлення вольових якостей особистості. Цілеспрямованість, самостійність, рішучість, з якими підліток долає труднощі на шляху до здійснення мети, свідчать, що він з об'єкта волі інших людей поступово перетворюється на суб'єкт власної волі. Але те, чи набере цей процес позитивних, форм або ж почнуть виникати збочення, залежить від виховання.

Для юнацького віку характерні подальший інтенсивний розвиток вольових якостей і відповідно відносна завершеність їх формування. Вольові якості стають компонентами й рисами характеру особистості. В поведінці людини прояв­ляється стійкість у розподілі вольових зусиль відповідно до домінуючих інтересів. Вольова активність уже відповідає суспільним вимогам. Але які вольові якості і на якій стадії завершеності включаються в структуру характеру особистості - це залежить від багатьох обставин, зокрема й від перебігу процесу підліткового самоствердження, від соціаль­ного вибору та самовизначення в юності, від самовиховання кожної особистості.

Виховання волі - це, власне, процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Вихідними положеннями вихован­ня волі підростаючого покоління є:

- правильне поєднання свідомого переконування з вимогливістю до поведінки людини;

- забезпечення реального впливу вимог на життєві взаємини особистості з оточуючими, а також на її ставлення до самої себе;

- поєднання свідомого переконування з організацією практичного досвіду здійснення особистістю вольових дій і вчинків.

Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямо­вані вправи, пов'язані зі свідомим прагненням особистості навчитися володіти собою, опанувати вольовий спосіб пове­дінки. Важливою умовою розвитку волі є інтерес до самовиховання волі. Існує чимало способів виховання вольової регуляції поведінки особистості в ситуаціях повсякденного життя. Кожну дію можна перетворити у вправу, якщо здійсню­вати її свідомо, а не за звичкою чи з почуття обов'язку. Призначення волі полягає в тому, щоб спрямовувати, а не в тому, щоб примушувати до чогось. Наведемо деякі прийоми вправляння і виховання волі:

- робіть що-небудь, чого ніколи раніше не робили;

- заплануйте що-небудь, а потім здійсніть свій план;

- продовжуйте робити те, що робили, ще п'ять хвилин, навіть коли стомилися і вас почало приваблювати щось інше;

- зробіть що-небудь досить повільно;

- коли легше сказати "так", але правильніше сказати "ні", говоріть "ні";

- робіть те, що, як вважаєте, зараз найголовніше;

- у найнезначніших ситуаціях вибору робіть його без вагань;

- чиніть усупереч усім очікуванням;

- утримуйтеся говорити те, що вас підштовхують сказати;

- відкладіть те, виконанню чого віддаєте перевагу саме зараз, спочатку виконайте те, що хотіли відкласти;

- виконуйте кожного дня одну вправу впродовж місяця, навіть якщо це видається вам невигідним.

Кожній людині необхідно працювати над вихованням волі. Тренуйте розум і волю так, як людина тренує тіло. Це добре розуміли всі видатні люди, які ще в молоді роки багато працювали над зміцненням волі. Працюйте над собою постійно. Підвищуйте рівень знань. Складіть розклад занять по днях і годинах. У щоденнику зробіть перелік книг, які плануєте прочитати. Встановіть для себе правила поведінки і слідкуйте за їх виконанням. Складіть собі свої особисті правила для розвитку волі. В них включіть чіткий розпорядок дня, певний раціон харчування, яких дотримуйтесь все життя. Вихованню волі допомагає колектив, думка оточуючих, їх позитивний вплив на поведінку людини. Щоденна праця, а у тому числі і навчальна діяльність, також може бути гарною школою зміцнення волі. Якщо в роботі чи навчанні є труднощі, то подолання їх є ефективний засіб виховання вольових якостей. Для виховання волі потрібна постійна систематична робота над собою, яку необхідно розпочинати якомога раніше. Треба пам'ятати, що вольові якості формуються у вольовій діяльності. Праця завжди була і буде найкращим засобом зміцнення волі. Дуже важливо доводити кожну справу до кінця, продумувати свої дії, не приймати нездійсненних рішень, але якщо рішення прийняте, то необхідно домагатися його виконання. Виховання волі залежить від мети, яку людина ставить перед собою. Усвідомлення мети може загартувати волю. Необхідно також виховувати у себе звичку свідкувати за собою, контролювати свою роботу і поведінку. Тренувати волю необхідно, перш за все, долаючи свої недоліки. Кожний успіх в цьому відношення вселяє людині віру в себе, робить її більш вольовою. Цьому сприяє і правильний спосіб життя, розпорядок дня, загальне зміцнення нервової системи, фізичне і психічне загартування, яке полягає в постійному тренуванні своїх вольових зусиль.

Прийоми самовиховання волі можуть бути різноманітними, але всі вони включають дотримання наступних вимог:

- розпочинати слід з набуття звички долати порівняно незнані труднощі;

- дуже небезпечними є будь-які самовиправдання, що вважається обманом, в першу чергу, себе;

- труднощі та перешкоди слід переборювати;

- прийняте рішення повинно бути виконаним до кінця;

- окрему мету слід ділити на етапи, намічати найближчі цілі, досягнення яких створює умови для наближення кінцевої мети.

- максимально суворе дотримання режиму дня, розпорядку всього життя, усвідомлюючи що воля, як й будь-яка інша якість, потребує виховання і тренування.

Наполегливість є однією з вагоміших вольових якостей людини, адже суспільство й держава не можуть існувати, та нормально виконувати свої функції без певної системи гуманістичних вольових, моральних і духовних цінностей громадян. Аналізуючи складові філософські аспекти виховання вольових якостей у бойовому мистецтві хортинг можна відмітити цільову направленість всіх програм та методів підготовки спортсменів на досягнення як високих спортивних результатів, так і гармонійному становленні особистості, вихованої на принципах добропорядності та поваги до оточуючих людей, що виражене у відомому гаслі виду спорту хортинг "Сила і Честь". Таке філософське ставлення до самовиховання людини приходить через досягнення мети у спортивному житті та, навіть, повсякденному побуті людини. Методика виховання вольових якостей особистості у хортингу сполучається із відомими науковими розробками з даного питання. Науковці стверджують, що заняття фізичними вправами не тільки розширяють діапазон функціональних можливостей, але й розвивають здатність долати труднощі і перешкоди. У процесі занять фізичною культурою і спортом у хортингістів формується ряд важливих здібностей, зокрема наполегливість, дисциплінованість, самостійність, витримка тощо.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (500x23, 13Kb)