Психологія самозахисту

Анимашки ЗвездыУ сучасному суспільстві люди все більше переходять до підвищених соціальних стандартів як у вирішенні спірних питань бізнесу та економіки, так і звичайних побутових проблем. Все це відбувається завдяки діючому законодавству. Але всі люди різні, і рівень виховання людей може коливатися від висококультурних та освічених представників соціуму до осіб, що живуть незаконними способами, навіть злодіїв-рецедивістів. І невідомо, на кого може потрапити нормальний законослухняний громадянин у темних підворотнях. Відповідно до цього, тренувальний процес у хортингу передбачає навчання прийомів прикладного характеру, які можна застосувати при нападі злоумисника. Практично весь арсенал спортивних прийомів хортингу буде ефективним у випадку самозахисту, але психологія такого випадку, на відміну від спортивного двобою, зовсім різна. Нападник може вести себе абсолютно неадекватно, реагувати на звернення до нього так, як нормальна людина не передбачає. Окрім того у нападника може бути в руках зброя, або що завгодно. Саме для підготовки спортсменів хортингу до нестандартних життєвих ситуацій вивчається психологія самооборони як розділ теоретичних знань поведінки людини, а прийоми прикладного розділу хортингу – як її практична частина. Самозахист у непередбачуваних конфліктних ситуаціях у психологічному плані є актом непідкорення вимогам нападника та проявом впевненості в собі та своїх особистісних якостей характеру. Це відмова прийняти статус жертви, з якої можна знущатися і принижувати, в якой можна відібрати матеріальні цінності чи майно. З фізичної точки зору акт самозахисту необхідно розглядати як інстинкт самозбереження. В глибинних підвалинах генетики людини закладена боротьба за своє життя та за життя своєї сім’ї. А зважаючи на те, що хортинг є не тільки видом спорту, а ще й бойовим мистецтвом, методики якого дозволяють набути практичних навичок боротьби за своє життя у моменти нападу, хортингісти мають вивчати не тільки прийоми, а й умови та обставини, у яких вони ці прийоми можуть застосовувати. Добро має бути не тільки з кулаками, а ще й з мозком. Самозахист – це відповідні дії особи, що вживаються для забезпечення свого життя та здоров’я, а також прав, порушених нападом іншої особи. Так що тренування прийомів прикладного хортингу, певної агресивності та впевненості в собі виявляється невід'ємною частиною системи підготовки до самозахисту у нестандартних ситуаціях. Має проводитися не тільки фізична та технічна підготовка, а й суттєва спеціальна психологічна підготовка. Для самозахисту необхідно мати силу і сміливість, навіщо тренувати техніку, якщо застосувати її не вистачить сміливості. А думати про те, що з тобою не може трапитися складна ситуація і не готуватися до неї, дуже заспокійлива і небезпечна думка. Безумовно, безліч законів покликані захищати нас і підтримувати порядок у відносинам між людьми. Але проте певний рівень злочинності продовжує існувати. Не проходить і дня, щоб невинні люди не постраждали від різного роду актів насильства. Бачачи нездатність силових органів повністю впоратися із злочинністю, люди самі прагнуть вміти захистити себе і своїх близьких. Кожна людина, будучи членом суспільства, має повне право захищати себе від протизаконних посягань на своє життя і здоров'я. Саме ця мета і приводить багатьох до занять хортингом як бойовим мистецтвом та прикладним єдиноборством. Тому тренер гуртка хортингу зобов'язаний зробити все від нього залежне, щоб такі люди навчилися прийомам, могли відчувати себе в безпеці і жити без страху за власне майбутнє. Тренер може зробити це, навчивши хортингістів ефективним прийомам самооборони, спеціальним комбінаціям ударної та кидкової техніки, а також тому, коли і як користуватися ними. Існує безліч найрізноманітніших ефективних технік, що в рівній мірі застосовуються у різних ситуаціях. Тренеру необхідно дослідити потреби кожного з учнів і визначити, які техніки найбільш відповідають їх комплекції, силі, віку та фізичним можливостям. Людина ефективно захищатиметься тільки тими прийомами, які для нього морфологічно зручні. Новачків в першу чергу треба навчити простим і ефективним діям, які вони зможуть легко запам'ятати і застосувати в різних обставинах. Діти мають навчитися щільним захватам за руки без одежі і за одежу, ухилам від ударів у голову та різким простим ударам у больові точки на обличчі. Спортсменам середнього рівня підготовки вкрай важливо відчути практичну ефективність досліджуваних технік кидкового арсеналу. Прийшовши додому, вони намагатимуться перевірити дієвість нових прийомів на друзях і родичах. Тому, знайомлячи учнів з прийомами, спрямованими проти життєво важливих і найбільш уразливих органів, будь-то очі, горло, пах, ніс, гомілки, коліна, необхідно обов'язково попередити, що правильно проведена атака прийомом прикладного розділу хортингу може бути дуже небезпечною для здоров'я їхніх друзів та близьких. З учнями цього віку тренеру необхідно частіше проводити виховні бесіди з метою формування особистісних якостей характеру, які учень має набути під час підготовки до самозахисту. Спортсменів, які перейшли на більш високі стадії навчання, треба знайомити з проведенням впливів на кисті, пальці, виконанням затримуючих захватів суглобів і кидків. Навчати цим прийомам слід повільно і поступово, попередньо повністю домігшись від спортсменів дотримання всіх правил безпеки. Перш ніж ввести в тренувальну програму складні кидки, навіть своїх кращих вихованців треба навчити правильно падати, групуватися, виконувати самостраховки при падіннях на спину, на бік, вперед, перекидом, інакше їм не уникнути травм спини і шиї. При навчанні спеціальних больових прийомів на малі суглоби (зап’ястя, пальці), треба вимагати від спортсменів негайно припиняти чинити тиск на суглоб, як тільки партнер дасть відповідний сигнал. Займаючись під грамотним керівництвом кваліфікованого інструктора, спортсмени зможуть повністю і безпечно для себе опанувати складними та ефективними техніками самооборони. При викладанні способів самозахисту надзвичайно важливо зробити акцент на тому, що жоден з вивчених прийомів не можна застосовувати на практиці поза тренувальним залом, якщо на те немає вагомих причин. Необхідно поставити учнів старшої групи до відома про те, яким чином державне законодавство трактує застосування сили з метою самозахисту. Техніка прийомів та психологія самозахисту – дві сторони однієї медалі. Техніка прийомів спрямована на фізичний вплив на нападника, його фізичне враження прийомами хортингу, обеззброєння, затримання тощо. Техніки психологічної самооборони спрямовані, головним чином, на те, щоб визначити небезпеку та уникнути сутички, виграти час і відновити самоконтроль, нормальний перебіг взаємодії з агресором. Людина, яка веде себе агресивно або небезпечно по відношенню до вас, за психологією самозахисту має умовну назву – агресор. Але не кожний агресор переходить у фазу нападу, тобто стає нападником. Отже, велике значення для цього має і ваша поведінка. Адже основний ворог - це не сам агресор, а ті почуття, які він викликає і якими користується. Власне ваша психологічна рівновага та впевненість іноді здатна применшити вплив агресора або просто звести його нанівець.
Принципи самозахисту:
1. Вміти уникати небезпечних ситуацій. Необхідно знати, що пізно ввечері, вночі не ходити темними вулицями, не зупинятися та розмовляти з незнайомими особами, обходити знайомств з особами підозрілого вигляду, не відкривати двері дому неадекватно відповідаючим на запитання незнайомим особам тощо. Обставин, які можуть викликати небезпечні ситуації може бути безліч.
2. Вміти визначати конкретну потенційно небезпечну ситуацію та піти від неї. Якщо ви вже зрозуміли, що потрапили у небезпечну ситуацію, є багато варіантів піти з неї, оголосити поважну причину та поспішно відійти, повідомити про наближення іншої вагомої особи: батька, дідуся тощо.
3. Ухилитися від вуличної бійки, якщо це можливо, використовуючи будь-які засоби.
4. Якщо раптовий нападник за визначенням сильніший фізично, має зброю, загрожує нею та вимагає від вас матеріальні цінності, краще їх віддайте. Не ризикуйте життям заради грошей або іншої власності. При цьому необхідно зробити всі зусилля для того, щоб запам’ятати обличчя нападника, його особливі прикмети: татуювання, шрами, кількість пальців на руках, одежу, манеру рухатися, манеру розмовляти, інші наявні звички.
5. Активна самооборона із силовим застосуванням прийомів є останнім засобом захистити себе. У цьому випадку дійте рішуче, швидко і потужно, повністю використовуючи нищівну силу прийомів хортингу, всі свої знання та вміння. Контролюйте себе при добиваннях, вмійте зупинитися, коли дозволять обставини і це стане необхідно.
Багато конфліктів і нападів відбуваються з вини самої жертви нападу, яка показує своїм виглядом, що вона опинилася в недозволеному місці і в недозволений час, або податлива та занадто легкодоступна, або беззахисна: п'яна, налякана, збуджена, надто довірлива, тощо. Усунувши ці фактори, ви в значній мірі зменшите ризик перетворитися на жертву нападу.
Перед нападником тренована людина не показує переваги, не виступає героєм, якому невідомий страх. Тренування розвиває самодисципліну, самоконтроль, формує здатність діяти належним чином всупереч боязні. Психологічно підготовлений хортингіст повинен уміти впоратися зі страхом і направити його в русло успішного самозахисту.
Психологія самозахисту:
1. Спробуйте знайти мирне вирішення конфлікту в самому його початку, коли агресор намагається знайти привід для зіткнення та нападу.
2. Заспокойтеся і не жестикулюйте, не грозіть і не розмахуйте руками. Стійте рівно.
3. Спробуйте якомога швидше уяснити мотиви нападу, що нападнику треба.
4. Намагайтеся тихо і тактично почати розмову, не злити нападника, звертайтеся на «Ви».
5. Переходьте на твердий рівний тон, спробуйте домовитися з нападником. Уважно слухайте кожне слово, підтримуйте постійний обмін фразами.
6. Не критикуйте дії нападника, не суперечте, не загрожуйте в його адресу.
7. Не уходьте поки нападник розмовляє з вами, не обертайтесь до нього спиною.
8. Якщо нападник вас притримує і справа йде до конфлікту, спробуйте зробити комплімент, відвернути увагу на нього самого.
9. У складній ситуації, коли починають конфлікт дві-три особи, визначте серед них лідера. Звертайтеся до нього поважно.
10. Якщо шансів домовитися немає, спробуйте відвернути увагу нападника і змусити його ослабити контроль ситуації, і нападайте першим, коли він найменше цього очікує. Використовуйте принцип несподіваності. Заради порятунку свого життя без коливань використовуйте всі можливі способи самозахисту.
Дані наведені принципи самозахисту є орієнтовними і вони не можуть забезпечити вирішення всього широкого спектру небезпечних ситуацій, але надають розуміння важливості знань психології людей у поведінці в таких ситуаціях.
 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (500x23, 13Kb)