Виникнення філософії хортингу

Анимашки Трехмерные 3DПитання виникнення філософії хортингу як бойового мистецтва пов'язане з розвитком бойової та спортивної виховної практики, направленої на становлення світогляду спортсменів, що займаються і тренуються, вихованням в них засобами та методами хортингу загальнолюдських якостей, які допоможуть їм впродовж всього життя бути гідними членами суспільства та використовувати надбанні навички на користь собі і людям. Також питання виникнення та розвитку філософії хортингу на пряму пов'язане з розвитком виховної системи і вдосконаленням програми підготовки даного виду спорту, розвитком та ускладненням суспільних відносин завдяки індустрії і прогресу. Принципи хортингу співпадають з принципами моралі і нормами поведінки взагалі, та у спортивному житті, зокрема. Питання виховання вольових якостей засобами хортингу вирішується згідно програми підготовки та на філософських засадах хортингу, як бойового мистецтва. У даній сфері бойове мистецтво хортинг може допомагати навчальним закладам, залучаючи дітей та молодь до себе у спортивні зали та привчаючи їх до занять фізичною культурою і спортом. Вивчення стану проблеми в освітній практиці, наприклад, у загальноосвітній школі показало, що процес формування етичних та вольових якостей в учнів старших класів можна характеризувати як безсистемний, стихійний і некерований з боку педагогів. У процесі фізичного виховання функціональне навантаження, засвоєння нових рухових навичок недостатньо узгоджуються з вирішенням виховних завдань з формування загальнолюдських якостей характеру, а особливо вольових якостей.

За останнє десятиріччя в Україні активним суб’єктом соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю стали подібні федерації хортингу різноманітні неурядові організації. За активної участі цих неурядових організацій фізкультурно-спортивного спрямування вирішуються такі важливі для суспільства питання як виховання і оздоровлення дітей, підтримка дітей групи ризику, відстоювання їх прав на сприятливе оточуюче середовище, профілактика негативних явищ серед неповнолітніх, організація дозвілля, розробка та впровадження нових освітніх технологій тощо.

Перехід нашої держави на нові міжнародні стандарти освіти потребує зміни системи виховання і впровадження нових винаходів та шляхів реалізації цільової державної програми виховання. Зараз в Україні працює низка організацій, які реалізують різні виховні проекти в інтересах дітей, що сприяють вихованню моральних та вольових якостей особистості. На даному етапі серед таких організації федерація хортингу займає одне з провідних місць, тому що у виховній роботі керується не тільки принципами педагогіки та спортивної етики, а й глибокими філософськими аспектами, які історично закладені у бойових та культурних традиціях нашого народу. В чому саме це виражене і як виникла необхідна сприятлива філософія?

         Хортинг народився в Україні. Як будь-яке культурне явище він несе на собі відбиток менталітету людей, які його створили. Основа українського світогляду - гранична індивідуалізація психіки, прагматизм і звичайна зацікавленість. Прагматизм породив прикладну спрямованість і ефективність техніки хортингу, зацікавленість - спорт та змагання як засіб задоволення особистих амбіцій тренерів та спортсменів. За цим же принципом виникла та остаточно сформувалася і філософія хортингу. Мета бойового мистецтва хортинг є засобом перетворення людини, його повної фізичної і психічної перебудови. Питання застосування бойового мистецтва у вуличних бійках турбувало українських майстрів хортингу набагато менше, ніж старовинні народні ритуали, культурні, бойові та оздоровчі народні традиції, які раніше виступали засобом соціалізації людини в минулі роки та плідно виступають таким засобом й у сучасному суспільстві, або медитація, яка розбудовує майстра хортингу зсередини.

         На це питання дало відповідь докладне вивчення козацьких традицій та бойового укладу, куди веде коріння філософії хортингу. Таким чином, хортинг як бойова традиція – прикладний його розділ, відрізняється від інших шляхів до вершини тим, що шлях полягає у вивченні та вдосконаленні бойових технік, які спочатку призначалися для вбивства ворога в бою. Техніки ж спортивного напряму хортингу перетворюються таким чином, щоб забезпечити потужний фізичний вплив без фактичного травмування партнера. Це зроблено без втрати ефективності техніки.

Для початку розкриття теми виникнення філософії хортингу як виховної системи, розглянемо загальні аспекти філософії, як науки. Відомо, що ще в сиву давнину людина почала осмислювати свої дії щодо природи та інших людей, бачила різницю між світом існуючим і бажаним. Люди не хотіли голодувати, помирати, тому й діяли, щоб вижити. Виробляли програми таких дій, які б сприяли їх виживанню, наближенню існуючого світу до бажаного. Та не всі з цих дій були ефективними, не всі вели до успіху. Тому людина почала приписувати природі певні риси, створювати програми, які б запобігли гніву природи, викликали її доброзичливе ставлення до себе. В результаті цього виникла міфологія. Міфічний тип світогляду того часу ґрунтувався на уособленні сил природи, приписуванні їм людських рис. Він відображав і закріплював досвід людей первісного суспільства. У міфології не було чіткого розмежування людини й середовища, природного й надприродного, думок та емоцій. Це було недиференційоване, цілісне світорозуміння. Будучи орієнтованою на подолання фундаментальних суперечностей людського існування, міфологія сприяла гармонізації людини, суспільства й природи, пояснювала зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім. Вона також формувала колективні уявлення соціальних спільнот про певну систему цінностей, норм поведінки та забезпечувала духовну єдність поколінь, емоційно-вольову життєздатність людей. У її надрах зародились елементи моралі, релігії, філософії, мистецтва й науки. Релігія як тип світогляду виростає з міфології і зберігає її в собі, як свій власний елемент. Основою міфології та релігії є уподібнення зовнішнього світу людині, перенесення в нього людських властивостей. Відмінність релігії від міфології полягала не в тому, що міф визнає панування природи над людиною, в міфологічній свідомості природа ще не відокремлена від людини, а різні релігії визнають панування різних богів. Природа - це реальність, а боги - продукт людської уяви. Реальне панування природи і соціальних процесів над людьми, відбиваючись у їхній колективній свідомості, породжує уявлення про панування богів і над природою, і над людиною. На місці первісних магічних культів, певною мірою переосмислюючи їх, виникають характерні для релігії хвалебні й умилостивлюючі культи. Та на зміну міфічним, релігійним, розпливчастим уявленням мали прийти сухі й точні поняття, які могли б показати, як одне явище виникає з іншого, породжує його. З їх появою у формі натурфілософії з'явився матеріалізм. Причиною виникнення натурфілософії було те, що природознавство тоді ще не було виділене в окрему галузь, природа мислено не була розчленована. Проте зароджувався новий спосіб мислення, згідно з яким філософія пояснювала те, як одне явище випливало з іншого, одне знання походило з іншого. Думка заглиблювалась у сутність і з'явилось теоретичне мислення. Результатом такого мислення на даному етапі розвитку українських бойових традицій виникла філософія, яка прийнятна для процесу виховання особистості за методиками бойового мистецтва, яке бере своє історичне коріння від часів козацтва війська запорозького. Козацькі войовничі традиції наклали вагомий відбиток на розвиток, характер та спрямування відродженого бойового мистецтва Запорозької Січі, саме тому, що бойове мистецтво хортинг позиціонує себе не тільки як спорт, - а як шлях духу, шлях перетворення людини. Сучасній людині також став потрібен шлях перетворення себе, і, через себе - навколишнього світу. Саме за зміною себе, свого тіла і своєї психіки і йдуть люди в зали за знаннями хортингу. Учні хортингу, особливо старшого віку, сподіваються знайти в залі те, що не можна зрозуміти і осягнути в звичайному житті. Це той шлях, на який стають спортсмени, які потребують глибокого розуміння процесу самопізнання, а не зовнішньої оболонки без змісту. Адже ті методики, які потрапили до нас через сито східного чи західного націоналістичного раціоналізму, які привезли наші ентузіасти безпосередньо з інших країн, не так плідно і заглиблено працюють в умовах наших слов’янських традицій та укладів життя. Спроби зрозуміти і осягнути сутність східних та західних вчень схожа на спробу порозумітися з іноземцем без знання його мови. Чужі нам ритуали і навіть прикладна неспроможність так і не перебудовують нашу людину, так і не дають їй хоча б натяк на наближення до істини. Улюблені картини та ієрогліфи, отримані звання та пояси так і не стають Шляхом життя для більшості українських дітей та молоді. Що залишається робити людям слов‘янських коренів у даній ситуації? Проповідувати традиційні спортивні стилі одноборств, принаймні, там люди знайшли той прикладний аспект, якого не вистачало в залах з викладанням методик, які ґрунтуються на традиціях інших народів. Ніхто не ставить під сумнів корисність будь-якого спорту для здоров'я і характеру, його видовищну і виховну функції. Але з розвитком суспільства, культури, підвищенням ролі виховання та освіти в нашій країні, провідні спеціалісти бойових мистецтв все більше вдумуються, чи дійсно підходить певна виховна методика українському менталітету? Адже як не крути, здоров'я та розвиток людини це головні результати прагнення до основної мети – реалізації особистих зусиль в житті, а вже потім перемог на змаганнях. Нам просто не властивий той культ індивідуального початку, який необхідний іноземним виховним системам для впливу на учнів. На відміну від активного розвитку хортингу, ті бойові мистецтва, які не стають на ґрунтовну філософську основу, мирно і тихо деградують до рівня фітнесу, як засобу підтримки гарної фізичної форми. Розуміючи це, з розвитком спортивного напряму хортингу перед майстрами бойового мистецтва постало завдання подання глибинних методик учням, як осягнути й сприйняти світ таким, яким він є, пізнати людину та її внутрішній світ такою, якою вона є, та визначити місце людини в світі й на цій основі сформувати її цілі та завдання. Вирішення першого завдання спричинилося до прояву природничих навичок. Вирішення другого - до появи суспільних навичок. Вирішення третього - до визначення основної мети людини, обґрунтування її ідеалів, оцінок, практичної й теоретичної діяльності. Останній блок питань належав і належить виключно філософії хортингу, яка виникла в результаті цього . Сюди ж зараховують ще й проблеми методології. Кожна річ розглядається в її відношеннях і розвитку з різних позицій, формуються наукові та філософські категорії хортингу. Цим питанням зацікавилися і почали над ним працювати провідні українські науковці. У межах філософії як "науки наук" паралельно з філософськими виникають й розвиваються наукові знання. Вони стали єдиною формою теоретичного осягнення дійсності, рухаються від емпіричного до теоретичного рівня. У сучасному житті почався активний процес відокремлення з філософії наукових знань. ЇЇ предмет змінився, хоч у своєму розвитку вона продовжувала перебувати в постійному зв'язку з науковими знаннями. Процес впливу на науку з боку філософії й навпаки завжди був плідним.
У процесі виникнення й розвитку філософія хортингу тлумачиться як знання, яке має чуттєву конкретність, знання про сутність, про загальне. Як і наука, вона виражає свої знання в теоретичній формі, хоч і відрізняється від неї. Відрізняється й від релігії, яка орієнтується на непізнавальне осягнення сфери надприродного буття, фіксує його лише в актах віри.
З появою філософії хортингу виникли "зацікавлені", "небайдужі" знання, які переплітаються із знаннями анатомії, фізіології, педагогіки, психології, природознавства та багатьма іншими науковими знаннями. Тому філософія хортингу, як світогляд, відрізняється від інших типів світогляду. Вона реалізує світоглядну функцію на основі теоретичного ставлення до дійсності, протиставляючи антропоморфізму міфології реальне уявлення про світ як про сферу дії об'єктивних зрозумілих сил, розвиваючи та виховуючи кожну людину, а традиційності й безпосередності міфу - свідомий пошук і вибір своїх відносин і тверджень на основі особливих логічних критеріїв, фізичних та моральних якостей людини. Теоретичне ставлення до дійсності у філософії хортингу передбачає зіставлення суб'єкта й об'єкта та з'ясування взаємовідношень між ними. Справа у тому, що люди, які обрали для себе такий вид спорту як хортинг, повинні з самого початку зорієнтуватися і зрозуміти, що хортинг вимагає повної самовіддачі фізичних і психічних сил. Вони повинні володіти всіма необхідними якостями бійця, такими як воля до перемоги, холоднокровність, психічна врівноваженість, рішучість і, головне, характер бійця. Є бійці від природи, яким заняття хортингом даються порівняно легко, і також легко даються їхні перші перемоги, але не всі вони стають чемпіонами і досягають найвищих п'єдесталів пошани. Деякі з них можуть залишити тренування. Незважаючи на їх природну обдарованість, вони або не повністю зрозуміли принципи хортингу, або у них не вистачає витримки і терпіння, тому що заняття хортингом ще й вимагають величезної самодисципліни. Врозріз їм є інша категорія вихованих за традиціями хортингу майстрів, які на відміну від перших досягли найвищих результатів завдяки праці, наполегливості, терпінню, величезній самовіддачі і фанатичній любові і відданості до цього чудового виду спорту. Для виховання таких майстрів хортингу існують певні методики підготовки. Методи є різними, але вони витікають один з одного. Слово «метод» походить від грецького «metodos» і у широкому значенні слова означає - "шлях до чого-небудь", спосіб соціальної діяльності в будь-якій її формі, а не лише в пізнавальній, а тим більше спортивній. Проте не варто зводити весь арсенал методів до раціонального, оскільки існують й інші засоби та прийоми пізнання. Проблема методів підготовки спортсменів завжди була й залишається в центрі уваги філософської та наукової думки, і обговорюється в рамках різних вчень. Нині питання методу й методології хортингу широко ставляться й вирішуються в таких філософських напрямах, як філософія науки, діалектичний матеріалізм, феноменологія, структуралізм. Таким чином, навчально-тренувальні методи у тій або іншій формі зводиться до сукупності певних правил, прийомів, способів, норм пізнання та діяльності. Вони є системою принципів бойового мистецтва, вимог правил змагань, які орієнтують учня на вирішення конкретного завдання, досягнення результатів у тренувальній та змагальній діяльності. З позиції філософського погляду, метод дисциплінує пошук істини, дає змогу зекономити сили і час, рухатися до мети найкоротшим шляхом, регулюючи пізнавальну та інші форми діяльності людини. Проте не варто відкидати роль методологічних проблем і перебільшувати та абсолютизувати значення методу, перетворивши його на універсальне рішення всього. У сучасних методологічних концепціях намагаються, як правило, не допускати цих крайнощів, хоча вони й зустрічаються. Цікавою й досить популярною серед науковців є концепція методологічного анархізму. Існує думка, що метод живого дослідження такий же індивідуальний, особливий і неповторний, як і його предмет. Методи, прийоми, що застосовуються в одному випадку при вирішенні певної проблеми, зовсім не придатні в іншому, при вирішенні іншої. Це означає, що неможливо створити загального методу пізнання. Необхідно щоразу шукати новий шлях дослідження, оскільки методи, якими ми користувалися раніше, не дають позитивних результатів і не рухають пізнавальний процес. Кожне нове відкриття потребує застосування нових методів. Ці принципи загальної філософії наклали відбиток на формування практичних методів підготовки спортсменів хортингу, використовуючи для виховання свою, придатну до реалізації завдань хортингу, структуровану філософію буття.

Шлях бойового мистецтва має дві сторони: зовнішню і внутрішню. Зовнішній шлях укладається в розвиток фізичної структури людини, вдосконалення характеру і придбання прикладних навичок самооборони. У тому чи іншому варіанті це із залишком надає хортинг як стиль бойового мистецтва своїм адептам. Внутрішній шлях також має етапи, але вони зустрічаються набагато рідше. Перший етап внутрішнього стилю - це контроль фізичної підготовленості, стану здоров’я і психіки людини. За філософією хортингу людина - це цілісність, тіло - нижчий рівень розуму. За аналогією розум - вищий рівень тіла. Будь-які стійкі зміни повинні стосуватися як тіла, так і психіки людини. На другому етапі зміни внутрішнього світу повинні приводити до зміни зовнішнього, навколишнього світу людини. Боєць хортингу і світ - єдине ціле, тому, змінюючи свідомість, він змінює світ навколо себе. Кожним учнем хортингу повинен додержуватися зв'язок між бойовим мистецтвом і повсякденним життям. Те, що отримує людина на тренуванні повинно допомагати йому у вирішенні проблем і особистому контролі зовнішнього світу. Зміни в психіці і сприйнятті не повинні відводити людину від життя, а робити його більш ефективним у зовнішньому світі. На третьому етапі, після гармонізації внутрішнього і зовнішнього світу людини, бойове мистецтво хортинг розширює рамки звичного нам світу, виводить людину за межі обмеженості звичайного сприйняття. В цьому варіанті бойове мистецтво хортинг стало шляхом для українських людей, оскільки так сталося, що ми українці – нація слов’янської крові, і це є нашим історичним корінням, наш шлях - шлях духу пращурів-слов’ян, і вже нічого іншого з історії сказати не можливо. Україна - батьківщина хортингу, красивого і практичного бойового мистецтва, яке спрямоване в першу чергу на пізнання своєї сутності, і лише потім - на фізичну досконалість та вміння захищатися. Кожна людина нашої планети може відкрити свою душу, відчути спокій і єднання з природою, дізнатися про секрети медитації та бойових вмінь хортингу в самій великій країні Європи. Цей світогляд працює на подальший розвиток хортингу як виховної системи. Це природньо, тому що у духовному та ментальному плані кожній людині, спортсмену, тренеру, державному службовцю тощо. потрібно відчувати себе частиною якогось глобального об'єднання. Наприклад, народу (я - українець), своєї держави (я - громадянин України), церкви (я – християнин чи мусульманин) тощо. Це залучення походить від родового коріння людини, краю, де вона народилася, що тримається на патріотизмі, любові до своєї Батьківщини та її рідних традицій, відданої гордості за державу. Дані зв'язки, подібно економічній безпеці, міцніють в моменти стабільності і стійкості і послаблюються в періоди соціальних потрясінь. Вірно і зворотне, що у моменти ослаблення даних зв'язків наступають соціальні потрясіння, але для людини голос крові – самий гучний і рідний, і тому хортинг, заснований на цій землі буде мати підтримку зі сторони свого народу.
          Розвиток і ускладнення процесу пізнання потребують дедалі новіших, більш досконалих методів дослідження. Тому й методологія хортингу спирається як на історичний традиційний арсенал методів, прийомів, засобів дослідження, так і на новітні, котрі враховують специфіку, особливості сучасного виду спорту. Мало того, практика наукового пізнання підтверджує правильність цієї методологічної тези, оскільки об'єктивному світу притаманні не лише індивідуальні, одиничні властивості й характеристики, а й загальне, закономірне, те що може осягнути учень хортингу додатково до необхідних спортивних знань. У пізнавальному процесі хортингу постійно відбувається екстраполяція результатів, отриманих при вивченні обмеженого числа прийомів самозахисту, на великі пласти соціальної дійсності. Тобто заборона для застосування цих прийомів для скоєння злочинів тощо. Кожний метод підготовки у хортингу розробляється на основі певної теорії, яка тим самим виступає його необхідною передумовою. Ефективність, сила кожного методу підготовки обумовлена змістовністю, глибиною, фундаментальністю теорії, яка співіснує з методом. В результаті виникнення філософії хортингу, водночас з фундаментальністю теорії, з методами хортингу співіснують сформовані філософські знання. Своєю чергою, метод розгортається в систему й використовується для подальшого заглиблення й розгалуження знання хортингу та його матеріалізації в практиці. Це дає свої дійові результати, зважаючи на те, що хортинг за своїм рівнем та направленістю має попит на сильне прикладне застосування. Про цей феномен свідчить абсолютно гарантоване прикладне значення методики підготовки спортсменів хортингу, які стали часто використовуватися у програмах різних силових структур держави.

           Визначення філософських аспектів бойового мистецтва хортинг ґрунтується на усвідомленні світу та його принципів через самовдосконалення і самовиховання. Остаточна мета цього самовиховання - стати гармонійною позитивною особистістю, яка живе у гармонії з природою та своїм внутрішнім світом. Філософія хортингу, яка з’явилася як додатковий метод виховання спортсменів, у процесі перебудови та реформації стала міцним фундаментом для формування традиції сучасного бойового мистецтва, заснованого на прадавньому військовому звичаї козацтва запорозького.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


54415143_9gl7mzlw (500x109, 36 Kb)