Психологічні аспекти тактики хортингу

Аналіз тактики хортингу повинен ґрунтуватися на дослідженні психологічних її сторін і розкривати процес виховання і навчання хортингіста, тобто процес безпосередньої педагогічної практики тренера. Перш за все необхідно з'ясувати загальну спрямованість психічних процесів хортингіста, що визначається умовами спортивної боротьби на хорті і характером тих труднощів, які долаються в ході цієї боротьби хортингістом.

Психологічні особливості спортивної боротьби в хортингу. Умови спортивної боротьби на хорті, постійно діючі на психіку хортингіста в двобою, такі: подолання безпосереднього активного опору супротивника, загроза отримати удар, невелика відстань між хортингістами, що викликає необхідність діяти у вкрай короткі проміжки часу, високий темп двобою, велике фізичне навантаження, гостро емоційний характер змагання з хортингу в цілому. В хортингу дії спортсмена певною мірою спрямовані безпосередньо на те, щоб фізично і морально придушити опір противника, головним чином, за допомогою точних і швидких ударів, проведених кидків та продовження сутички в партері. На хорті відбувається напружене змагання двох спортсменів, кожен з яких володіє певним характером, темпераментом і низкою різноманітних психічних якостей. Кожен з хортингістів має свій план дій і прагне, розгадавши наміри противника і оцінивши його фізичні та психічні особливості, використовувати свою техніку, свої фізичні та психічні якості для того, щоб придушити волю противника, подолати його протидію і виграти двобій. Щоб досягти успіху в двобою, хортингіст максимально мобілізує свої фізичні та психічні сили, які виявляються в найрізноманітніших діях. Залежність тактики від психологічної підготовленості спортсмена незаперечна. Вибір тактики конкретного двобою залежить від індивідуальних психологічних особливостей хортингіста. Наприклад, для спортсмена-холерика найбільш прийнятна тактика нападу, метою двобою є набір максимального числа балів за рахунок великої кількості прийомів і подальше утримання рахунку; тактика вичікування неприйнятна. Для сангвініка - тактика атаки і контратаки, вимотування суперника обманними прийомами, зміною дистанції, великою кількістю пересувань, рівномірного ведення обох раундів. Для флегматика - тактика захисту і контратаки, невеликої кількості точних ударів, великої кількості точних прийомів у захисті, набору балів в другому раунді на тлі втоми суперника. Звичайно, залежно від зовнішніх умов двобою тактика може змінюватися. Хортингісти, діючі активно і у високому темпі, створюють велику кількість бойових положень, які постійно змінюються, притому змінюються в дуже короткі проміжки часу.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


  (393x40, 14Kb)