Методика навчання складним базовим формам

Форми викладацького рівня: інструкторська захисна та інструкторська атакувальна виконуються на 32 рахунки, майстерська захисна та майстерська атакувальна – на 36 рахунків.

Інструкторська захисна форма вивчається у певній послідовності. Під час практичних занять учні поступово знайомляться з структурою форми, схемою кроків та переміщень, послідовністю виконання захисних та атакувальних дій, імітаційної техніки блоків та ударів. Теоретична інформація подається під час практичного вивчення рухів. Техніка виконання елементів відпрацьовується за рахунок багаторазових повторень та корегування правильності виконання. Після вивчення форми індивідуально, учні вишиковуються у стройову коробку та виконують вправу груповим методом під рахунок та самостійно.

Програма передбачає вивчення лексичної термінології різних елементів хортингу, з яких складається третя захисна форма (з перевагою захисних рухів), елементів практичного двобою, виконання ударів руками та ногами, вивчення елементів по частинах та в цілому, опанування груповим методом виконання форми. Робота над правильністю виконання рухів – найвідповідальніша частина заняття. Виконання форми повністю можна розпочинати лише тоді, коли всі рухи добре засвоєні. У роботі над окремими елементами вирішуються нові завдання: вихованцям прищеплюються навички блокування ударів долонею, синхронного виконання рухів при колективному виконанні, а також технічна виразність виконання захисних дій: блок-удар, їх взаємозастосування. До елементів захисту, що використовуються у формі, відносяться також фрагменти пересувань та роботи тулуба - уклони і нирки, тощо.

Також дуже необхідно слідкувати за дихальним режимом.
Складні базові форми в практиці тренувань застосовують для:
- вдосконалення техніки;
- вдосконалення зв'язок та комбінацій прийомів;
- вдосконалення почуття часу і ритму;
- правильності та ефективності рухів.

Завдяки належній бойовій підготовці, учень цього рівня спочатку вчиться правильно використовувати своє тіло, за допомогою вправ і тренувань техніки форм. Пізніше він починає усвідомлювати істинний сенс своєї підготовки і використовує розуміння прикладного характеру форм, історії, а також психологічних та філософських аспектів форм для розвитку розуму. Дух розвивається набагато пізніше в перебігу життя, і усвідомити це можуть лише ті, хто досяг вершини.

Етапи вивчення та напрацювання складних базових форм:
- теоретичне навчання термінології техніки, використовуваної в формах;
- вивчення та напрацювання окремих елементів форми;
- вивчення і відпрацювання окремих зв'язок та комбінацій прийомів;
- багаторазове виконання форми по частинах та цілком;
- вивчення та напрацювання прикладних елементів двобою, застосовуваних у формі;
- контрольне та змагальне виконання форм з правильним ритмом, диханням, за правильний час.

При виконанні форми, учень повинен зберігати почуття реальності, представляючи різні спільні атаки численних супротивників. І навпаки, під час проведення двобоїв учень повинен представити та проводити комбінації прийомів, які до автоматизму напрацював виконуючи форми, і намагатися виконувати кожний захист і атаку чітко. Кожна техніка має бути заздалегідь обдумана, майстерність учнем може бути досягнута тільки після того, як у нього розвинена необхідна швидкість проведення прийомів. Систематичне, регулярне і осмислене виконання складних базових форм сприяє розвитку почуття простору, дозволяє поліпшити бічний зір, шліфує канонічну техніку хортингу, впливає на рівень психологічної підготовки, дає можливість відпрацьовувати техніку, яку з партнером відпрацьовувати небезпечно.

Величезне значення в складних базових формах мають моменти переходу від однієї позиції до іншої, на що часто учні не звертають належної уваги. А саме в цих переходах і закладена техніка і тактика двобою. Часто учні не розуміють, що перехід від захисту до атаки є головним показником динаміки двобою. У формах особлива увага приділяється правильному диханню. І це не випадково, тому що загальновизнано, що саме дихання є справжнім секретом енергозберігаючої роботи під час єдиноборства. У формах зібрана воєдино тактика і вся техніка захисту і нападу або в явному вигляді, або в неявному. Тому необхідно ясно розуміти сенс кожного руху і виконувати його правильно. Дехто вважає, що можна практикувати тільки вільний двобій, ігноруючи форми. Однак таке ставлення ніколи не приведе до істинного прогресу в хортингу. Справа в тому, що техніка нападу і захисту має тисячі варіантів, і на тренуваннях, а тим більше в сутичках всі випробувати неможливо. Тому тим, хто хоче навчитися битися зі слабким супротивником, нема чого шукати в хортингу - для цього є більш прості способи. Методи навчання складним базовим формам зорієнтовані на надмірний розвиток спеціальних психофізичних якостей, притаманних комплексному виду спорту хортинг, і навіть вимогам конкретних правил змагань розділу «двобій». У двобої важливо не програти сутичку: нейтралізувати супротивника, нехай навіть нестандартною індивідуальною технікою, а не показати красиву техніку і бути переможеним. Усі методи навчання складним базовим формам надмірно заохочують і виховують не просто амбітність і агресивність, що потім проявляється не тільки під час змагань, а й за його межами, а впевнену і спокійну поведінку. Метод, що використовується при вивченні форм, гармонійно поєднує в собі і психофізичну і моральну підготовку. Раціональне поєднання агресивності й чемності розвиває високі моральні якості і загострене почуття справедливості, що призводить до виховання людини добре розвиненої фізично з високими моральними засадами. Причина цього лежить саме у філософії та психологічних аспектах форм. Форми цього рівня є сутністю техніки хортингу оскільки є одним з ефективних методів навчання і несуть в собі духовний аспект практики хортингу, і являють собою серії рухів, складаються з логічно розташованої техніки захистів і атак в певній встановленій послідовності, які необхідно виконувати абсолютно за встановленими канонами.

За допомогою практикування складних базових форм учень вивчає ритм, координацію, баланс, принципи застосування сили, велику кількість техніки для самозахисту і самодисципліни. Саме за допомогою цих форм можна відпрацьовувати техніку, яку з партнером тренувати небезпечно для його здоров'я. У формах розглядаються ситуації двобою, які людина навряд чи зможе передбачити, але з якими цілком можна зіткнутися. Форми цього рівня - це не набір догматичних прийомів і не двобій з тінню, а метод психофізичної і тактико-технічної підготовки і саме з цих позицій треба і підходити до них. За допомогою прикладного аспекту форм учень опановує почуттям дистанції і часу, вдосконалюється в рухах складної координації, необхідних при боротьбі з декількома супротивниками. Складні базові форми динамічно і фізично пов'язані з силою і слабкістю тіла, з хорошими і поганими моментами техніки та з духовними витоками. Необхідно виконувати ці вправи з повною віддачею тому, що тільки при такому виконанні вони вдосконалюють тіло і зміцнюють дух.

Спроби, у зв'язку із зростанням популярності хортингу, спростити складні базові форми і виконувати тільки для проформи, перетворити їх на зручний для себе вид або ж взагалі вивести ці форми з навчальної програми перетворює хортинг в звичайний набір простої техніки, яка так само просто використовується у змагальних двобоях, але при такому підході – вельми неефективно. Необхідно до кінця зрозуміти, що форми історично виникли в якості способу фізичного запам'ятовування всього широкого комплексу техніки хортингу та передачі його з покоління в покоління в процесі навчання.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.