Виконання форм на змаганнях

Форма включає удари руками, ногами, захвати, кидки та інші елементи, запозичені з сутички двобою хортингу. Всі форми мають свій певний малюнок, ритм, час виконання. Форми сформовані на основі закону взаємодоповнюючих протилежностей, а саме: атаки і захисту, наступу і відходу, дії і бездіяльності, жорсткості і м'якості, порожнього і повного, глибокого дихання та дихальних пауз. У хортингу вивченню форм завжди надавалося величезне значення. Одною із різновидів офіційних демонстрацій форм є змагання. Форми - це сучасний напрям хортингу, створений на основі традиційного стилю. Якщо двобій представляє бойові аспекти хортингу, то форми на змаганнях представляють видовищний і розвиваючий аспекти бойового мистецтва. Основою форм є прийоми, що поєднані в зв’язки, і форма передачі енергії, тобто імпульсна робота всього тіла при виконанні ударів руками та ногами, блоків та іншої базової техніки. Прийом може складатися з декількох рухів. Однак комплекси являють собою не просто комбінації прийомів, а й певні принципи використання ваги тіла та енергії, що лежать в основі стилю. Саме за цими принципами і оцінюється хортингіст на змаганнях з форм.

Чим краще виступ хортингіста пронизаний силою, духом, концентрацією, і чим більше нагадує справжній двобій - тим вище оцінка. Тут враховано все: складність, розвиваюча ефективність, навантаження, внутрішня естетика. Важливим фактором є висока змагальна придатність форм. Єдина система оцінок, опрацьоване питання відповідності складності форм до віку людини. Це дозволяє виявляти себе на змаганнях дітям від 6 років. Дітям це цікаво, важливо, це запалює дух і прагнення розвиватися, вдосконалюватися, проявляти себе. З віком і умінням хортингіст переходить від простих форм до складніших, включаються кидки та елементи боротьби партеру, підвищуються вимоги до гнучкості, швидкості, витривалості. І це має передаватися у змаганні під час виконання форми його учасником, від внутрішнього розуміння до зовнішньої демонстрації. Необхідно додержуватися правильних бойових стійок. Основне в стійках - це положення тулуба та кінцівок, додаток певного зусилля необхідного для стану спокою, включаючи і короткочасні пересування, стрибки в повітрі. Голову слід тримати прямо, шию випрямити, груди розправити. Рухи верхніх кінцівок вільні, впевнені та сильні, нижніх - чіткі і стримані. Тіло стійке і гармонійне. Учасник змагання має демонструвати чіткість прийомів. У комплексах повинні бути чітко виражені удари ногами, руками, кидки, захвати та інші технічні дії на всьому протязі форми. Особливо повинні виділятися атакувальні та захисні дії, тобто двобій з уявним супротивником. Зазвичай найбільшу увагу новачки приділяють саме ударам і блокам, і мало хто знає, що справжня майстерність визначається по рухам тулуба і способам погляду. Вважається, що саме ці дві складові свідчать про знання енергетичних основ хортингу. Рухи тулубом - це аж ніяк не просто гнучкість або рухливість тіла, адже це особливе вміння направити інерцію тіла, ударний імпульс, енергію в потрібну точку, що певною мірою схоже на явний двобій. Існують моменти форм, де більша частина роботи припадає саме на рухи тулубом - скручування, розвороти, різні обертання, нахили, нирки, відкидання тулуба тощо. Вкрай важлива робота тулубом і у формах з кидковою технікою. Тулуб є своєрідною передавальною ланкою внутрішнього зусилля, характерно, що в ряді комбінацій прийомів його уподібнюють могутньому стовбуру древа, що разом зв'язує коріння та гілки. Спосіб погляду є одним з найскладніших елементів у змагальному виконанні форм. Зазвичай він включає в себе дві складові - напрямок і вираз. Погляд може бути спрямований на ударну кінцівку, що зазвичай робиться під час виконання форми, або в бік удару. У хортингу погляд завжди стежить за роботою руки або ноги, що виконує основний рух, і тим самим як би передає їй вольовий імпульс, настрій очей наповнює той простір, на який спрямований погляд хортингіста.

Необхідно навчитися грати виразом погляду. Він може бути спокійним, грізним, гнівним або в міру усміхненим (світлим), але завжди сконцентрованим. У хортингу найважливішим способом впливу на супротивника є рішучий та впевнений погляд. Деякі досвідчені майстри на фоні своїх досконалих технічних умінь вміло користуються засобами міміки та погляду, які лише одним своїм поглядом можуть розбалансувати противника, а ще й скоріше, якщо противник виявився психологічно не зовсім досконалим та допустив сумніви щодо якості своєї підготовки.

Різноманіття форм роботи тулубом також показує рівень виконання форми. Рухи тулуба визначають рухливість всього тіла, де тулуб грає роль сполучної ланки в захисно-атакувальній манері ведення умовного двобою. Рухам властива узгодженість на внутрішньому і зовнішньому плані, верхній рівень тіла рухається як єдине ціле з нижнім, рухи тулуба слідують за кроком, рухи ніг передують рухам рук, робота виконується енергійно, тіло утворює єдине ціле. Очі хортингіста стежать за його руками. Погляд у поєднанні з технічними діями є спеціальною технікою роботи очей, яка є найважливішою ланкою в процесі прояву бойового духу і результатом дотримання принципів роботи очей. Погляд має бути сконцентрований, очі і руки взаємопов'язані, погляд передує руху руки, але при роботі ноги, встигає контролювати технічну дію. Внутрішня духовна сутність виявляє себе через погляд, рухи виконуються в стані найвищої концентрації і наповнені життєвою енергією. Хортингіст має продемонструвати повну концентрацію духу. У кожному русі повинен бути присутнім бійцівський дух, має бути такий стан свідомості, як нібито ведеться справжній двобій з супротивниками. Сила людини покірна її розуму. Під силою тут розуміється виконання будь-яких дій із застосуванням сили, яка повинна досягати мети і бути вибуховою, твердою. Основне те, що свідомість управляє рухом і розподіляє викид сили й енергії. При цьому необхідно демонструвати чіткий ритм. Під час виконання форми необхідно поєднувати прискорення і уповільнення, рух і спокій, твердість і м'якість, стрибки і паузи. Ритм може бути повільним або швидким, легким і важким, чітким і хвилеподібним. Шлях до досконалості виконання форм на змаганнях - це важкий шлях пізнання принципів та глибини всіх рухів та прийомів техніки хортингу, коли людина в наполегливій праці «відкриває» себе, вчиться керувати собою і розвиває свої приховані здібності.

Принципи оцінки якості виконання форм. В загальну оцінку якості виконання форм учасником змагання включаються такі принципи:
- дотримання етикету хортингу;
- знання техніки, темп техніки ("рівень техніки");
- моменти напруження сили ("концентрація сили");
- контроль дихання.

Дотримання етикету хортингу (поведінка на змагальному майданчику). Судді слідкують за правильністю виходу спортсмена на хорт, знанням спортсменом назви заданої форми, реагуванням на зауваження (якщо такі мають місце), виконанням загальноприйнятих вітань, виходом з території змагального майданчика.

Знання техніки (геометрія та рівновага стійок, статичні положення кінцівок при блокуваннях та нанесенні ударів, додержання рівнів атак). Судді оцінюють впевненість виконання базових рухів (ударів, блоків, переміщень), послідовність кроків при виконанні певної форми, статичні положення кінцівок при виконанні окремих дій, правильність формування ударних частин кінцівок.

Темп техніки (зміна швидкостей при виконанні імітувань захисту і атаки). Судді оцінюють здатність учасника змінювати темп технік, контролювати низькі і високі моменти форми, находити і балансувати моменти швидкості та повільності технічних дій.
Моменти напруження сили (зміна напружень при виконанні імітувань захисту і атаки). Судді оцінюють здатність учасника змінювати моменти напруження і концентрації сили при переході від захисної до атакувальної техніки, виконувати рухи швидко та повільно в розслабленому та напруженому стані, здатність демонструвати високі напруження, якими спортсмен володіє, досягаючи найвищої відмітки в необхідних крапках фокусування енергії.
Контроль дихання (координація вдихів і видихів при виконанні імітувань захисту і атаки).

Судді оцінюють правильність дихання спортсмена відносно до темпу рухів і моменту напруження сили при виконанні форм, його аналіз відносно правильного вибору часу для вдиху та видиху, загальну координацію затримання, різких та повільних видихів дихання на протязі виконання всіх завданих технік певної форми.

Розряди змагань. Змагання проводяться в особистому, парному та командному розрядах.

Особистий розряд змагання - змагання серед учасників, які виконують форми самостійно один за одним, в послідовності згідно протоколу жеребкування. Змагання проводиться тільки особисте і при підсумках змагань зайняті місця розподіляються між учасниками, що відповідно набрали більшу кількість балів при оцінці.

Парний розряд змагання - змагання проводяться між спортивними парами учасників однієї команди. На кваліфікованих змаганнях з хортингу пари можуть бути як одностатеві (два чоловіка/юнаки або дві жінки/дівчини), так і різностатеві (один чоловік/юнак і одна жінка/дівчина).

Командний розряд змагання - змагання проводяться між командами у складі 5 чоловік. Команди можуть бути як одностатеві (п'ять чоловіків/юнаків або п'ять жінок/дівчат), так і різностатеві (один, два, три, чотири чоловіків/юнаків і одна жінка/дівчина або навпаки).

Учасники змагань. Змагання в розділі «Форма» в особистому і парному розряді проводяться серед учасників чоловічої і жіночої статі окремо, а в командному можуть бути сформовані з учасників як однієї, так і різної статі. Усі змагання проводяться в три кола. Під час змагань учасники повинні виконати в перших двох колах, зазначені в Положенні про змагання, дві обов'язкові форми. В третьому колі учасники виконують одну форму на власний вибір. У першому колі учасники виступають у порядку, визначеному жеребкуванням. В другому і третьому колах учасники виступають у порядку, визначеному сумою набраних балів (найменша сума — перший і далі по зростанню.)

Суддівство змагань. Після команди учаснику "приготуватися", до початку виходу на хорт, при оголошенні прізвища учасника, спортсмен підходить до краю хорту посередині між боковими суддями. Сигнал спортсмену для заходу на хорт і вихід з хорту дає арбітр хорта підйомом руки вверх. Після отримання сигналу про дозвіл заходу на хорт, спортсмен робить уклін етикету, заходить на хорт, займає стартове місце початку форми приймаючи стійку етикету, самостійно починає, виконує і закінчує виконання форми прийняттям стійки етикету. Після закінчення спортсменом виконання форми, арбітр хорту подає команду суддям визначитися, і разом з боковими суддями демонструє кількість балів учасника підняттям суддівської таблиці. Переконавшись що враховані всі оцінки суддів, арбітр хорту дає команду закінчити і піднімає руку, сигналізуючи учаснику про вихід з хорту. Після команди боковим суддям дозволено опустити суддівські таблиці, а учасник спиною вперед підходить до краю змагального майданчика в тому місці, де заходив, робить традиційний знак поваги (покладення правого кулаку на серце з невеличким уклоном голови) в напрямку столу арбітра і виходить з хорту. В парному розряді змагання обидва учасники пари підходять до краю при заході на хорт і виході з хорту в місцях, напроти стартових місць форми. Стартові місця форм в парному розряді, де спортсмени починають виконання форми, закінчують виконання форми, чекають в стійці етикету рішення суддів, знаходяться на стартових місцях. Якщо виконана форма не відповідає правилам або мають місце якісь великі неточності в її виконанні, арбітр має повноваження скликати бокових суддів на оперативну суддівську нараду до офіційного винесення рішення, після чого суддівська бригада виносить офіційне рішення.

Механізм визначення оцінок суддями. Виконання форми повинне відповідати еталону та вимогам, наведеним у відповідних посібниках, підручниках та відеоматеріалах. Для оцінки виконаної учасником форми, судді повинні дотримувати наступні принципи:
- процедура виконання форми повинна строго відповідати традиційним критеріям кожного формального комплексу і правилам змагань;
- під час виконання форми учасник повинен виявляти зібраність, концентрацію, рівновагу, правильні принципи подиху, серйозне відношення до форми, яку виконує, чітко виконувати базову техніку, її послідовність і рівні ударів та блоків;
- початок і закінчення кожної форми відбувається в стартовому місці форми.
Судді визначаються за двома критеріями та піднімають таблиці два рази додержуючи послідовність:
- після команди арбітра хорту визначитися: судді оцінюють технічний рівень виконання елементів - перша суддівська оцінка "за рівень техніки";
- після сумування загальної оцінки за "рівень техніки" арбітр хорту оголошує команду: надати оцінку за демонстрацію потужного силового виконання з прикладанням сили в необхідних місцях форми - друга суддівська оцінка "за концентрацію сили";
- арбітр хорту разом із заступником підраховують загальну сумарну оцінку простим складанням балів за першу і другу вимогу виконання форми та оголошують учаснику і глядачам.
В парному та командному розрядах виконання форм діють такі самі критерії оцінки по двом вимогам. Форми, які є в програмі виконання на змаганнях, підрозділяються на 2 групи:
- обов'язкові форми «обов'язкові»;
- форми на вибір «вільні».

У залежності від кваліфікаційного рівня учасників (ранків) форми розділені на 3 категорії складності: початківська, категорія спортивного вдосконалення та майстерська категорія.

Початківська категорія. В початківській категорії змагаються спортсмени з 1 учнівського по 6 учнівський ранк. Також можуть брати участь особи, які не мають офіційного ранка хортингу, але знають і вміють виконувати обумовлені форми. При складанні положення про змагання формами початківської категорії можуть бути:
а) обов'язкові форми - "Перша захисна"/1-з/, "Перша атакувальна"/1-а/.
б) форма вільна на вибір - "Друга захисна"/2-з/, "Друга атакувальна"/2-а/.
Категорія спортивного вдосконалення. В категорії спортивного вдосконалення змагаються спортсмени з 5 учнівського по 1 майстерський ранк. При складанні положення про змагання формами категорії спортивного вдосконалення можуть бути:
а) обов'язкові форми - "Друга захисна"/2-з/, "Друга атакувальна"/2-а/, "Третя захисна"/3-з/, "Третя атакувальна"/3-а/.
б) форма вільна на вибір - "Інструкторська захисна"/І-з/, "Інструкторська атакувальна"/І-а/, "Майстерська захисна"/М-з/, "Майстерська атакувальна"/М-а/.
Майстерська категорія. В майстерській категорії змагаються спортсмени з 9 учнівського ранку і вище. При складанні положення про змагання формами майстерської категорії можуть бути:
а) обов'язкові форми - "Інструкторська захисна"/І-з/, "Інструкторська атакувальна"/І-а/, "Майстерська захисна"/М-з/, "Майстерська атакувальна"/М-а/.
б) форма вільна на вибір - "Майстерська захисна"/М-з/, "Майстерська атакувальна"/М-а/, "Вища захисна"/В-з/, "Вища атакувальна"/В-а/.

На національних та регіональних змаганнях серед молодших юнаків та дівчат проводяться кваліфікаційні змагання в початківській категорії складності. На національних змаганнях серед кадетів і кадеток, юніорів та юніорок проводяться кваліфікаційні змагання в категорії спортивного вдосконалення. На національних змаганнях серед молоді та дорослих та ветеранів всіх вікових груп проводяться кваліфікаційні змагання в майстерській категорії складності.

Помилки бувають наступних категорій:
а) технічні помилки;
- невірне виконання базової техніки, стійок, переміщень;
б) перекручування траєкторії форми й обумовлених рівнів виконання технічних дій;
- відхилення від обговореної схеми форми, недотримання кутів переміщень щодо основної осі, виконання технічних дій вище чи нижче необхідного рівня. 
в) невиконання характерних рис даної форми;
- асинхронність рухів і подихів, недостатня концентрація, невідповідний напрямок погляду і вираз обличчя, неповне фокусування вигуків, невідповідність ритму і темпу виконання форми.
Характерні дрібні помилки:
- не до кінця стиснуті кулаки;
- нечітко витриманий рівень виконання техніки;
- незначні розбіжності по довжині і висоті тих самих стійок;
- тихо і не акцентовано виконаний вигуків.
Характерні значні помилки:
- невірна швидкість виконання (занадто повільно чи занадто швидко);
- невірне початкове чи вихідне положення тулуба, голови або кінцівок;
- виконання удару чи блоку починається чи закінчується не в обговорених стійках;
- зайва напруга ніг у стійках і при пересуваннях,
- зайва напруга рук при виконанні ударів і блоків;
- при виконанні фронтальних ударів тулуб не працює; 
- при виконанні блоку інша рука не закриває голову чи підборіддя;
- нестандартні положення рук при виконанні базової техніки;
- явна різниця між стійками, що мають однакову висоту;
- невірний темп чи ритм виконання; 
- напрямок погляду не відповідає конкретним вимогам або тактичній схемі форми.
- не витримані тимчасові проміжки уповільнення, паузи, прикладання зусилля чи прискорення.
Характерні грубі помилки:
- відсутність вигуків або виконання їх в необумовленому місці;
- зміна одного рівня виконання на іншій;
- заміна необхідної технічної дії на іншу;
- поворот тулуба при фронтальних ударах більш 45°;
- занадто довгі чи широкі стійки;
- занадто короткі чи високі стійки;
- відсутність повороту тулуба при виконанні блоків; 
- втрата рівноваги при виконанні форми;
- необґрунтована короткочасна зупинка в ході виконання форми (не більш 2 с);
- зміна обговореного напрямку виконання технічної дії під кутом 450 і більше;
- істотне відірвані п'ят обох ніг одночасно від підлоги, розбалансування тулуба при виконанні ударів і блокувань руками.
Дискваліфікація. Учасник змагань або змагальна пара дискваліфікується в наступних випадках:
- при виконанні іншої форми замість оголошеної;
- при зміні траєкторії техніки;
- при падінні на майданчик;
- при зупинці виконання форми більш ніж на 5 с;
- при довільній зміні форми;
- при запізненні більш ніж на 2 хв;
- при наявності обставин, при яких учасник не може продовжувати участь у змаганні.
Місця учасників визначаються після кожного кола відповідно до їхніх результатів у порядку вибуття. У випадку появи однакових остаточних результатів місце визначається за наступними критеріями:
- менш високе місце займає учасник, який одержав меншу суддівську оцінку в даному колі;
- при однакових найменших оцінках перевагу має учасник, що одержав  найбільшу оцінку в даному колі.

         У випадку рівності оцінок, зазначених вище, учасники виконують додаткові форми -  по одній вільній на вибір. Додаткові форми повинні бути будь-якими з зазначених категорій, крім тих, котрі учасники вже виконували. Після першого кола залишається 16 учасників, після другого - 8 учасників, після третього - 4 учасники, призери визначаються по сумі балів, набраних за три кола змагань. Учасники, які вибули в першому і другому колі, займають місця по такій же схемі. Якщо сума остаточних результатів трьох кіл буде однаковою в двох учасників, то більш високе місце займає учасник, у якого вищий результат першого кола. Якщо результати першого кола однакові, то учасники виконують додаткові форми. Якщо остаточні результати за додаткові форми рівні, то учасники поділяють між собою призові місця.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.