Передпліччя

Передпліччя у двобої хортингу застосовується для блоків і підставок під удар суперника. Іноді передпліччя застосовується як ударна частина, особливо в ситуації, коли необхідно збити захват супротивника, тоді зручно нанести передпліччям удар зверху по передпліччю руки суперника, що виконала захват. Але основне призначення передпліччя в двобої – це, дійсно, блокування ударів. Формування цієї частини полягає в тім, щоб підставити під удар ту частину передпліччя, яка готова прийняти удар, безпечно зробити амортизацію як м'язовою тканиною передпліччя, так і заздалегідь підготовленою набитою кісткою. Таким чином, обертаючи м'язами кістку передпліччя, спортсмен повинен знайти для себе максимально прийнятне положення блоку передпліччям. У цьому випадку важливо мати потужну кістку й сильні треновані м'язи передпліччя. Ширина кістки дається людині від природи, але зміцнити її вправами можна, і навіть необхідно для прийняття ударів і надійного блокування. Механізми зміцнення кісток складні й поступові. Це зв'язано зі здатністю терпіти біль, і правильне харчування. Якщо якесь загартування можна давати кісткам, то це більше від впливу напруги мускула, ніж від повторних травм, тому що кістки товщають залежно від навантажень, які вони повинні витримувати. Більш щільна кістка могла б бути більш стійкої до сил впливу, але головне - це м'язовий корсет, який перебуває навколо кістки й зміцнює і регулює її положення при блокуванні. Для блокування спортсмен інстинктивно в долі секунди вибирає положення передпліччя й м'язовим корсетом направляє його в потрібне положення, створюючи блок. Блок при цьому, сила й надійність його залежать не тільки від міцності передпліччя, а й від твердості всієї конструкції - положення й стійкості тулуба, фіксації м'язів руки, положення плеча, твердості й зібраності кулака або долоні. Але головна частина в момент блокування - це місце передпліччя, на яке доводиться ударне навантаження. Це може бути зовнішній або внутрішній край кістки передпліччя, або його тильна сторона.
Зовнішня частина передпліччя. Зовнішня частина передпліччя в людини від природи могутніше й жорсткіше, ніж внутрішня. Вона більше піддається зміцненню й може більше переносити ударне навантаження. Блок, виставлений зовнішньою частиною передпліччя надійний і міцний. Цією частиною виконуються базові блоки програми хортингу, такі як верхній блок, середній зовнішній, середній внутрішній, нижній блок. Зовнішньою й тильною частиною передпліччя виконуються підставки в першому раунді хортингу під прямі удари й удари суперника рукою в рукавичці збоку. Зовнішньою частиною передпліччя виконуються відбивання й розриви захватів рук і тулуба. При близькому захопленні суперником тулуба, передпліччям можна відсунути суперника на дистанцію ударної атаки. Дане формування застосовується як з відкритою долонею, у кулаку (у другому раунді), так і при роботі в рукавицях (у першому раунді двобою хортингу). Головне фізіологічне правило застосування зовнішньої частини передпліччя - всі силові рухи, виконувані зсередини назовні.
 Внутрішня частина передпліччя. Внутрішня частина передпліччя з успіхом застосовується в силовому напрямку - зовні усередину. Якщо ця частина, на відміну від зовнішньої частини передпліччя, може більше травмуватися під ударним впливом, і блокувати їй у багатьох випадках незручно, то захоплюючі дії цією частиною виконувати легко й природньо. Цією частиною можна проводити задушливий прийом захватом за шию ззаду й збоку, можна витягувати руку на больовий прийом у партері, можна захоплювати й утримувати під пахвою руку або ногу суперника й виконувати багато інших прийомів як у стійці, так і в партері. Успішне проведення практично всіх прийомів у партері залежить від надійності й міцності внутрішньої частини передпліччя.

Методика зміцнення передпліччя
 
Методи зміцнення передпліччя, набивальні й накочувальні вправи, повинні проводитися одночасно зі звичайними фізичними вправами по зміцненню м'язів передпліччя. Надійність м'язів і сухожиль - один з основних показників готовності передпліччя до ударних і захоплюючих навантажень.
Для зміцнення кістки передпліччя можна застосовувати метод набивання. Спочатку набивають постукуванням гумової або дерев'яної палиці, потім можливо перейти на мішок з піском, і вже ударами по мішку з дозованим контактом зміцнювати кістку, сухожилля й м'язи передпліччя, привчати їх мобілізовуватися разом в одну потужну конструкцію в момент прийняття удару.
Для напрацювання захисних поверхонь передпліч, можна перекочувати округлий дерев'яний валик по землі, притискаючи його передпліччями. Дана процедура проробляється доти, поки на окісті передпліч не з'являється тверде утворення - мозоль. Коли це досягнуто - можна вільно вдаряти передпліччями об твердий мішок з піском без яких-небудь болючих відчуттів, що досягається за рахунок деякого затвердіння шкіри на цих ділянках тіла. При цьому тренувати потрібно не лікті, а саме передпліччя.
Прокатування по ним валика забезпечить їх максимальну твердість, і ви зможете м'яко блокувати й відбивати ними будь-які удари, нанесені ногою або рукою в спортивному двобої. Навіть злегка затверділе окістя вже не дозволить травмуватися. Паралельно накатці необхідно тренувати м'язи передпліч, щоб шар м'язів на них дозволяв амортизувати не тільки предмети середньої твердості, а й абсолютно тверді предмети. Передпліччя спортсмена в двобої грає важливу несучу роль. Воно несе на собі ударну частину: кулак, долоню, ребро долоні й т.п., а також забезпечує безпеку блокуючими постійно мінливими діями. Тому його потрібно загартовувати з усіх боків багаторазово прокочувати уздовж передпліч дерев'яні округлі палиці. Дуже зручно набивати передпліччя своїми ж ребрами долонь. Одна рука ребром долоні б'є по передпліччю другої руки. При цьому можна обертати як передпліччя, підставляючи під удар різні місця, так і обстукувати ребром долоні по різних місцях, міняючи кути прикладання сили й регулюючи силу ударів.
Для контактного двобою хортингу, у якому дозволений великий арсенал прийомів, загартування ударних частин передпліччя має вирішальне значення. Якщо ж ви не гартували ударні частини, швидше за все, ушкодите собі передпліччя у двобої. Збереження ударних частин у двобої - одне з головних завдань, багато хто ушкоджують їх на самому початку двобою, причому без особливої шкоди для супротивника. Знайти вміння загартовувати власні передпліччя може кожний спортсмен, якщо буде дотримувати принципу сталості й принципу безперервності. Дуже важливо не доводити підготовку до травм. Варто уникати внутрішніх синців біля сухожиль, нервів і кровоносних сосудів, а також навколо суглобів ліктя й зап'ястя. Ці області загартовують практикою повторних блоків і ударів по кожній з ударних частин, при цьому щораз ударяючи трохи інше місце. Кістку набивати потрібно дуже обережно. Після послідовних постійних занять поверхневий шар кістки стає товстіше, а це означає, що кістка зміцнюється й гартується. Регенеративна здатність кістки проявляється в ущільненнях і збільшенні щільності. Але це повинне відбуватися довгочасно. У фізіології кістковий наріст, який з'являється при ущільненні на поверхні кістки називається періостеум (Periosteum). Занадто великі ударні навантаження на кістку можуть привести до відділення періостеума (окістя) від поверхні кістки, і потім ці ділянки стануть затікати кров'ю й лімфою. Для відновлення кровопостачання й цілісності кістки може знадобитися довгий час - приблизно чотири - шість місяців, і спортсмен виб'ється зі змагального графіка, втратить підготовку й змушений буде лікуватися. Хворобливий процес не дасть можливості продовжувати загартовувати ці ділянки передпліччя. Тому у випадку одержання травми на тренуванні або змаганні, необхідно показати передпліччя лікареві й виконати рекомендації з відновлення травмованої частини.
Важливість передпліччя у двобої величезна, від його здоров'я й стану залежить упевненість в узятті захвата, виборі кута удару, сила удару, надійність блоку, ефективність больових і задушливих прийомів.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (458x50, 18Kb)