Лікоть

Ліктьовий суглоб людини складається з потужної плечової й ліктьової кістки. Замкнутий м'язовим корсетом, він є твердою й сильною зброєю. Удар ліктем один з найсильніших і найнебезпечніших ударів, внаслідок великої швидкості й короткого шляху. Короткий важіль від плеча до ліктя й відсутність між ними суглобів, які служать амортизаційним елементом при ударі, робить удар ліктем небезпечним і глибоко проникаючим. На ближній дистанції двобою це є незамінна зброя, й ліктем завдають удару в ближньому бої так сильно й швидко, що захиститися від нього практично неможливо. На дистанції клінчу відпрацьовані удари й збивання ліктем допомагають упевнено діяти й не віддавати ініціативи. Лікоть, як засіб атаки й захисту формується шляхом згинання руки в ліктьовому суглобі. Ударну поверхню становить область згинання ліктя, але вибір конкретної частини залежить від напрямку удару. У бойовому розділі хортингу удар ліктем наноситься в голову прямо у відкриту частину обличчя, по переніссю прямо й збоку, у підборіддя збоку, зверху по голові й ключиці й т.п. Гарний удар ліктем набагато сильніший, ніж удар кулаком або долонею. Твердим ударом можна послати в нокаут суперника більшої маси й високого зросту. Арсенал ударної техніки в голову ліктем дуже великий, і вибір дії звичайно залежить від ситуації двобою. У спортивному двобої ліктем у голову бити заборонено, щоб якнайбільше відгородити спортсменів від важких травм, після отримання ударів цим твердим формуванням руки. Дозволяється ліктем наносити удари прямі по тулубу в грудину й живіт, по передпліччях, по плечах, по ногах. Дозволено також завдавати удару назад у тулуб супротивника, який захватив вас позаду. У боротьбі в партері удари ліктем наносити заборонено.
Удари ліктем є похідними базовими ударами кулаком і голою рукою.
Ці удари починаються рухом у плечовому суглобі. Удар ліктем підсилюється за рахунок включення маси всього тулуба в ударний імпульсний рух. Удар ліктем знизу є похідним для удару кулаком знизу, удар ліктем збоку в підборіддя або плече є похідним бічного удару кулаком, рубальним ударом ребром долоні збоку. Удар ліктем зверху є базовим для удару тильною стороною кулака й рубального удару ребром долоні по ключиці зверху, удар ліктем назад є базовим похідним для удару тильною стороною кулака убік, ребром долоні в сторону: у скроневу частину, шию, підборіддя суперника. Удар ліктем з розкручуванням назад є базовим для ударів кулаком, ребром долоні з розкручуванням (у спортивному першому раунді хортингу - ударів кулаком у рукавиці в голову з розкручуванням). У програмі хортингу виділяють три основних формування ударної частини ліктя: вістря ліктя, підстава ліктя й зовнішня частина ліктя.
Вістря ліктя. Вістря ліктя може застосовуватися як для удару так і для блоку. При цьому необхідно повністю зігнути руку в ліктьовому суглобі й зафіксувати кисть. Якщо кисть стиснути в кулака, то вигин ліктя буде ще жорсткіше й нерухоміше. Вістря ліктя є краєм кістки передпліччя й зручно застосовується при нанесенні бічних ударів ліктем.
Підстава ліктя. Підстава ліктя формується твердим повним вигином руки в ліктьовому суглобі. Ця ударна частина ліктя найбільше травматична, тому що розташована на місці прикріплення сухожилля триглавого м'яза плеча до ліктьової кістки. Цією ударною частиною наносять удари ліктем зверху, убік, назад і з розкручуванням.
Зовнішня частина ліктя. Зовнішня частина ліктя найчастіше застосовується як блокуючий елемент підставок під удари в голову рукою в рукавиці в першому раунді хортингу, блокуючих підставок під удар суперника рукою або ногою збоку по тулубу. Зовнішня частина ліктя може застосовуватися як з повним так і частковим вигином руки в лікті.
 
Методика зміцнення ліктя
 
Ліктьовий суглоб сам по собі потужний, і його підготовка вимагає набивання з більшою силою набивних ударів. Силове набивання ударних частин ліктя повинне починатися з розминки рук у плечовому й ліктьовому суглобах. Якщо суглоби розігріті слабко, набивання починати не можна. Від сильного удару по мішку з піском не розігрітим суглобом спортсмен може отримати вивих не тільки ліктьового суглоба, а при неправильному виборі кута удару - вивих плечового суглоба. Після розминки, виконавши обертальні вправи, розтягувальні рухи м'язів і сухожиль плеча й ліктя, можна приступати до вправ, що зміцнюють ударні частини.
Можна наносити удари по м'якому, а потім по твердому мішку. Причому мішок повинен бути важким і закріпленим. Удари потрібно наносити в одне й теж місце по кілька разів, щоб ліктем відчути невелике поглиблення в мішку з піском і наносячи удари в це поглиблення, ударна частина ліктя захоплює більшу площу на мішку, що дає можливість наносити удари досить великої сили. Тут відбувається одночасне зміцнення як ліктьового суглоба, так і плечового. Плечовий суглоб звикає до прийняття ударного навантаження на лікоть.
Удари у тверду дерев'яну поверхню використовуються в основному для формування правильної постановки ліктя в момент удару. Такі удари наносяться вістрям ліктя.
Після нанесення ударів по мішку, необхідно проробити огляд ударних частин ліктя, зробити масаж пальцями, обмацати м'яза передпліччя й плеча на предмет мікротравм.
Перевірити міцність ліктя можна розбиванням твердих предметів, наприклад однієї або декількох дощок, установлених горизонтально на підставках. Удар ліктем наноситься зверху, перед ударом необхідно кілька разів прикласти лікоть до верхньої дошки, по якій буде наноситися удар, для того щоб все тіло м'язовою пам'яттю зафіксувало положення руки при ударі й фінішну форму ударної конструкції тіла й зуміло максимально напружитися в потрібний момент - у кінцевій фазі удару. Цей удар наноситься підставою ліктя.
Зміцнення зовнішньої частини ліктя відбувається нанесенням ударів по цьому формуванню за допомогою партнера. Партнер може обстукувати зовнішні частини ліктів по черзі бічним ударом, лівою й правою ногою по черзі, гумовою або дерев'яною палицею. Також можна застосовувати обстукування ребром долоні ліктьового суглоба. Цю вправу можна виконувати самостійно, набиваючи ребром долоні однієї руки ліктьовий суглоб іншої руки. Місце набивання можна регулювати, й підставляти під удар по черзі нові місця. У випадку одержання травми ліктьової кістки або набряклості суглобної сумки, ушкоджений суглоб потрібно показати тренерові й лікареві, тренування набиванням необхідно припинити до повного видужання суглоба.

 

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (458x50, 18Kb)