Загальні принципи блокувальних дій ногами

Завдяки своїй міцності та потужності ноги здатні забезпечити захист підставкою або блоком від самого сильного та небезпечного удару. Основою використання ніг для захисту є підйом зігнутої в коліні ноги і рух назустріч удару за рахунок руху тазу. Така техніка найбільш часто застосовується під час проведення двобоїв у стійці. Для використання техніки захистів ногами існує цілий ряд специфічних принципів, яких треба дотримуватися. Важливо, щоб нога не просто піднімалася вгору. Інакше суперник, побачивши цей підйом, може замість удару просто розгорнути противника і зробити його беззахисним. Ці тактичні моменти необхідно знати і заздалегідь передбачати. Нога повинна виставлятися в сторону (вправо або вліво), причому це виставляння має супроводжуватися невеликим присіданням на опорній нозі. Крім того, якщо нога при цьому не висуватиметься ще і вперед за рахунок руху тазу, суперник може збити хортингіста з ніг та атакувати у партері. Безперечно, гомілку треба готувати до здійснення захистів та загартовувати. Без забитих місць гомілки, що приймає на себе удар, обійтися неможливо. Але з часом нерви, розташовані на ній, адаптуються до прийняття ударних зусиль, і больові відчуття обов'язково зменшаться. Гомілка людини складається з двох кісток - великогомілкової й малогомілкової, що розташовані паралельно. Великогомілкова кістка масивна й виконує основні опорні функції гомілки і лежить медіально (всередині до середньої лінії тіла), а малогомілкова розташована латерально - зовні. Великогомілкова кістка складається з тіла і двох епіфізів. Тіло великогомілкової кістки тригранної форми з присередньою, бічною та задньою поверхнями й переднім, присереднім і міжкістковим краями. Усі утвори великогомілкової кістки прикриті м'язами, за винятком її присередньої поверхні та переднього краю, які розташовані безпосередньо під шкірою, а тому їх частіше травмують при блокуваннях від ударів ногами. Передній край великогомілкової кістки під верхнім епіфізом переходить у потужну горбистість (місце прикріплення зв'язки наколінка). Великогомілкова кістка сама по собі є довгою трубчастою з тригранним проксимальним епіфізом, вона зв'язана із стегновою кісткою за допомогою суглоба. Малогомілкова кістка у свою чергу тонка, розташована з зовнішнього боку і безпосереднього зв'язку зі стегновою кісткою не має.
Кістки гомілки є дуже чутливими до ударів, але є три способи захистити її в момент постановки захисту:
- при підйомі ноги назустріч супернику пальці ноги підтискаються вгору, що створює додаткову напругу м'язів, які оточують кістку гомілки, що значно зменшує вплив удару на цю кістку;
-  при підйомі ноги піднімаються не тільки пальці, але і стопа. Це створює ще більшу напругу м'язів і дає більш ефективний захист. Однак при цьому підвищується ризик отримання удару по пальцях ноги, що може призвести до їх травмування;
- надійним способом блокування гомілкою ударів ногами є постановка під удар верхньої, найменш чутливою частини гомілки (а якщо вдасться, то вістря коліна). При цьому, однак, зростає ризик отримання удару по коліну, тому застосовувати такий захист слід заздалегідь підготувавши ногу та відпрацювавши координацію захисного руху.

 

Враховуючи всі анатомічні та фізіологічні особливості блокуючої частини, можна покладатися на те, що захист ногою буде здійснений надійно та без ушкоджень кінцівки. Ступня також грає роль у захисті, але не провідну, а допоміжну. Підставляти під удар кістки ступні дуже часто не рекомендується, зважаючи на те, що вони не є такими міцними, а також щоб не травмувати гомілковостопний суглоб, який повністю гарантує хортингісту швидкість та маневреність пересувань у двобої.

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (584x27, 34Kb)