Методика вивчення та вдосконалення кидкової техніки

Вправи з удосконалення техніки кидків
1. Імітація технічних дій без партнера. Ця форма насамперед носить інформативний характер, дає уявлення про розучувані прийоми. Рухи кілька разів повторюються, тобто створюється руховий стереотип. Ця форма вправ включає в себе і комбінування прийомів боротьби в стійці. Але розучуванню цієї форми не приділяється багато уваги, особливо у початківців, тому що вона не сприяє виробленню правильного пересування та виконання технічних дій. Дана вправа застосовується пізніше для швидкої зарядки перед зустріччю з суперником.
2. Швидке і координоване виконання повторюваних дій для проведення прийомів без відриву суперника від хорта. Підготовка до проведення прийому в сутичці - злиття двох фаз: виведення з рівноваги і підготовки кидка. Спортсмен після кожного підходу повертається у вихідне положення. Цей процес ритмічно повторюється в декількох серіях.
Існує варіант вправи, коли сутичка проводиться без опору спортсмена в захисті, який стоїть прямо та вільно. Партнер не повинен заважати проводити прийоми. Вправа має велике значення для розучування і вдосконалення прийомів на всіх рівнях технічної зрілості і є основою для підвищення результативності. Існує багато варіантів вправи, вони докладно описуються в розділі технічної підготовки техніки кидків хортингу.
3. Проведення прийомів в уповільненому русі, як при навчальних сутичках, але без великого опору. Нападаючий намагається привести суперника в положення, вигідне для здійснення потрібного прийому, і кидає його з фіксацією прийомів боротьби лежачи при падінні на хорт. Спортсмени міняються ролями після кожного кидка. Прийоми визначає тренер-викладач або вони заздалегідь обумовлюються.
4. Повторювання кидків при постійній зміні партнерів. У цій вправі спортсмен кидає різних партнерів, які його постійно атакують. Партнер не чинить опір, він знаходиться в випрямленому положенні. Кидки повинні бути швидкими, вправа вимагає великої зосередженості і зусилля. Використовуються тільки досить засвоєні прийоми, підкреслюється технічно правильне виконання прийому в цілому. Кількість кидків залежить від числа учасників тренування, і вся вправа триває 5-10 хв. Вправу краще проводити наприкінці тренування.
5. Технічно краще підготовлений спортсмен приймає без опору атаки свого суперника, дозволяє йому кидати себе, виправляє навіть помилки в техніці атакуючого.
6. Спортсмен намагається застосувати кращий прийом індивідуальної техніки. Його мета - нав'язати супернику свій прийом, привести його в тактично невигідне положення. При цьому виконуючий вправу спортсмен не повинен згинатися. Дозволено повне проведення кидків суперника. Вправа з одним партнером триває зазвичай 2 хв.
7. Тренування основних видів падінь: вперед, назад, на бік. Дуже важливо, щоб падіння відпрацьовувалися в обстановці, наближеній до змагань. Найкраще техніка падінь вдосконалюється при проведенні технічних дій. Провідні хортингісти завжди намагаються уникнути класичних падінь: не падати на спину або на бік. Цю здатність вони набувають зазвичай після тривалих тренувань. Тому цій вправі треба приділяти особливу увагу.

Вправи, спрямовані на розвиток рухових здібностей
Своєю зовнішньою структурою і динамікою спеціальні вправи наближаються до технічних дій і безпосередньо впливають на зростання спортивної майстерності. У тренуванні хортингу застосовується велика кількість вправ цього типу. Прості форми, спрямовані на розвинення елементарних рухових здібностей або головних м'язових груп, це розминка або підготовчі вправи. Більш комплексні форми теж позначаються як спеціальні підготовчі вправи. Запас такого роду вправ великий. Найважливіші наведені в розділах по фізичній і технічній підготовці у хортингу. Ці вправи включаються практично в кожне тренування в якості розминки або як самостійна частина, що передує технічній підготовці або навчальним двобоям.

Вправи, спрямовані на розвиток психічних якостей
До цієї групи відносяться вправи, розраховані на відновлення всіх функцій організму після максимального фізичного навантаження. Використовуються вправи із серії зміцнювальних вправ, які включаються завжди наприкінці тренування, коли хортингісти втомилися. Подібні вправи тривають зазвичай близько 10 хв. Важливим є послідовний контроль за їх проведенням. Тренування в хортингу в цілому вимагає від спортсмена великої вольової активності. Більшість вправ і рухових дій спрямовані на подолання опору суперника, від цього залежить успіх спортсмена в двобої.

Навчальні двобої
Цю групу складають вправи, які застосовуються безпосередньо в ході двобою. Головна відмінність їх від спеціальних вправ полягає в тому, що вони носять комплексний глобальний характер. Від змагального двобою вони відрізняються різним рівнем інтенсивності, яка зазвичай в тренувальному двобою буває нижчою від максимальної.
У тренуванні хортингу відповідають цій формі дві характерних вправи.
1. Вид односторонньої або обумовленої сутички, в якій спортсмен повинен пробити оборону суперника і кинути його. Він використовує для цього всі способи атаки, захвати, комбінації. Суперник у свою чергу застосовує всі прийоми захисту, крім контрприйомів, головним чином прийоми блокування та ухилення від боротьби. Дотримуючись цих умов, спортсмен може постійно нападати на суперника, не боячись атак у відповідь. Головне завдання цієї вправи - привести партнера в положення, відповідне для вирішального прийому. Кидок не є кінцевою метою цієї вправи, необхідно придбати певні навички в застосуванні техніки нападу.
Одночасно з атакуючим хортингістом партнер теж удосконалюється в захисті, блокуванні і розвитку здатності дотримуватися рівноваги при змінах положення центра ваги. Вправа триває 3-5 хв, потім партнери міняються ролями.
2. Форма вільної тренувальної боротьби, в процесі якої обидва партнери застосовують всі допущені прийоми в положенні стоячи і в партері. Досягнення перемоги не є метою тренування, тут характерні динамічний хід двобою, успішні дії і невдалі спроби в застосуванні прийомів, інтенсивне навантаження. Такі навчальні сутички є комплексною вправою, що сприяє вдосконаленню окремих елементів, гармонійному їх поєднанню, процесу фізичного і психічного пристосування людини до специфічних умов напруженого двобою. Важливим фактором є підхід спортсменів до тренування. У першу чергу необхідно звернути увагу на навчальний характер двобоїв. Хоча навчальні двобої - це напружений і складний двобій, в ньому не визначається "переможець" і "переможений". Метою є взаємне та багатостороннє вдосконалення обох партнерів. Навчальний двобій триває зазвичай 4-10 хв, але оскільки він займає в тренуванні одне з провідних місць, частка його постійно збільшується. У підготовці початківців частка навчальних двобоїв менша. Початківцям необхідно давати таку вправу тільки для ознайомлення та отримання навиків змагальної діяльності.

 
Спеціальні вправи
Спеціальні вправи спрямовані на розвиток м'язових груп, що беруть участь у безпосередньому проведенні прийомів. Структура їх руху і динаміка близькі до технічних дій хортингу. Вони сприяють удосконаленню прийомів самострахування і прийомів в стійці. До спеціальних вправ належать і вправи, спрямовані на розвиток рухових здібностей і психіки.

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 (590x100, 5Kb)