Підніжки

Підніжками називаються такі кидки, при яких атакуючий підставляє ногу ззаду, спереду або зовні, тобто - збоку ноги або ніг супротивника і він, за допомогою ривка руками, перевалюється через підставлену ногу. У момент проведення підніжки обидві ноги хортингіста торкаються хорту. Підніжки діляться на передні, задні і бічні. Арсенал різновидів підніжок дуже широкий. Наприклад підніжки бувають: підніжка задня з кидка через спину, підніжка задня зі стрибком, підніжка задня, підніжка на п'яті задня, підніжка на п'яті передня, підніжка на п'яті від бічного перевороту, підніжка на п'яті під дальню ногу від задньої підніжки, підніжка передня, підніжка передня з заходом, підніжка передня з коліна, підніжка передня з коліна відступаючи, підніжка передня з поворотом на опорній нозі. Всі ці різновиди є похідними із основних видів підніжок, які входять у базову кидкову техніку хортингу, а саме: передня підніжка, бічна підніжка, задня підніжка та задня підніжка висідом.
У базову кидкову техніку хортингу включено чотири різновиди підніжок:
-          передня підніжка;
-          бічна підніжка;
-          задня підніжка;
-          задня підніжка висідом.
 
1. Передня підніжка
Передня підніжка по класифікації техніки хортингу відноситься до кидків, які проводяться в основному за рахунок дії рук. Роль атакуючої ноги зводиться лише до створення перешкоди для супротивника, яка не дозволяє йому відновлювати рівновагу. Саме ж виведення з рівноваги, яке змушує атакованого впасти, здійснюється за рахунок роботи рук, але при цьому задіяні і інші м'язові групи.
Техніка виконання. Атакувальний захват для виконання прийому виконується захватом за різнойменний відворот хортовки і різнойменний рукав під ліктем або фіксуючий захват однойменної руки та прихват за шию.
Виведення з рівноваги: відступаючи і розвертаючись до супротивника боком, за рахунок згинання рук слід вивести супротивника з рівноваги вперед, змушуючи його встати на носки.
Виконання кидка: одночасно з цим, продовжуючи розворот спиною до супротивника і присідаючи на дальній нозі, випрямленою другою ногою блокувати обидві ноги атакованого, не даючи йому можливості зробити крок вперед. Продовжуючи розворот тулуба, не припиняючи тяги руками вперед, перекинути супротивника через блокуючу ногу. З самого початку атакувального руху необхідно виконати поворот на пальцях лівої ноги і одночасно винести праву ногу і стегно у бік супротивника. Різко потягнути його за правий рукав чи руку і в тому ж напрямку штовхнути його ліве плече. Лівою рукою потягнути рукав чи руку супротивника косо вниз, а правою штовхнути і підняти вгору його ліве плече. При виконанні рухів намагатися утримати рівновагу. Правою ногою заблокувати гомілку супротивника так, щоб він не зміг через неї перестрибнути. Мета прийому: спровокувати суперника, щоб він рухався вперед і вправо. Засіб досягнення мети: легке штовхання його назад і вліво.
 
2. Бічна підніжка
Кидок бічною підніжкою зручніше виконувати, коли суперник заходить в сторону.
Техніка виконання. Хортингісти перебувають у фронтальній стійці. Спочатку необхідно виконати щільний захват за руку і хортовку на спині. Далі заходячи правою ногою в сторону, збити суперника на зовнішню частину лівої ступні; наступною дією, продовжуючи рух тулубом і, захоплюючи за собою атакованого, поставити ліву ногу збоку від його лівої ноги; скручуючи руками по дузі вперед-вниз-вбік, кинути суперника спиною на хорт. Варіанти захватів при виконанні техніки кидка: за руку і відворот хортовки, за руку і шию, за руку і пройму хортовки, за руку і хортовку на спині, за обидві пройми. Комбінації кидків, після яких рекомендується проведення бічної підніжки: від зачепа ступнею зовні; від кидка через стегно; від підсічки зсередини під п'яту. Варіанти захистів від атаки бічною підніжкою: розвертаючись грудьми до атакуючого, прибрати атаковану ногу назад; переступити через атакуючу ногу атакованою ногою; нахилитися вперед і захопити різнойменною рукою атакуючу ногу суперника; зайти за спину атакуючого. Варіанти контрприйомів проти бічної підсічки: задній підхват під однойменну ногу; підсад стегном ззаду; кидок прогином; передня підсічка; бічна підсічка в темп кроків. Характерні помилки при виконанні техніки: атакований недостатньо сильно збивається на атакуючу ногу; атакуючий недостатньо заходить опорною ногою в сторону.
 
3. Задня підніжка
Задня підніжка застосовується проти сильного і досвідченого суперника, якого важко змусити виставити ногу вперед. Виконання кидка починається із взяття щільного захвата та просмикування суперника на себе. У відповідь на цю дію він різко буде протидіяти притягуванням партнера до себе. У цій ситуації слід спіймати момент, коли центр його ваги буде перенесений на п'яти, і в цей час швидко висунути ліву ногу вперед, одночасно нахиляючи тулуб і голову і натискаючи ними, штовхнути супротивника назад. Потім міцно стати на лівій нозі, праву ногу виставити вперед, стегном підбити праве стегно партнера, а гомілкою підбити його гомілку. Одночасно потягнути його лівою рукою і штовхнути правою, поступово розвертаючи тулуб вліво.
Техніка виконання. Кидок виконується, коли суперник у високій стійці відходить назад або тягне на себе. Хортингісти перебувають у фронтальній стійці. Атакуючий захоплює суперника за рукав і воріт хортовки або за руку і шию. Наступним рухом необхідно заходити правою ногою за суперника збоку, збиваючи його руками на зовнішню частину лівої ступні; потім, посилюючи збивання руками дією тулуба, поставити ліву ногу за однойменну ногу атакованого ззаду; наостанок скручуючи руками по дузі вниз-вбік, кинути суперника спиною на хорт. Варіанти захватів при відпрацюванні прийому: за руку і відворот хортовки, за руку і воріт, за руку і пройму, за руку і хортовку на спині, за обидві пройми, за пояс і руку або за руку і шию. Комбінації прийомів, після яких рекомендується проводити задню підніжку: від зачепа ступнею зовні; від відхвату гомілкою зсередини; від кидка через стегно; від підсічки зсередини під п'ятку. Варіанти захисту від проведення прийому: відставити атаковану ногу назад; закрокувати за спину атакуючого і випрямитися; нахилитися вперед і збити атакуючого на опорну ногу; переступити атакованою ногою через атакуючу ногу суперника. Варіанти контрприйомів проти задньої підніжки: задня підніжка; задній підхват під однойменну ногу; підсад стегном ззаду; кидок прогином; передня підніжка. Характерні помилки при виконанні прийому; атакований недостатньо сильно збивається на атакуючу ногу; опорна нога атакуючого залишається далеко позаду.
 
4. Задня підніжка висідом
Техніка проведення задньої підніжки висідом виконується виставленням ноги позаду обох ніг суперника. Даний прийом зручно проводити як контрприйом проти будь-якого кидка підворотом. У момент, коли суперник починає підворот на кидок, необхідно руками потягнути його назад, заступити вбік та підставити ногу, через яку, силовим рухом, використовуючи вагу всього тіла, перекинути суперника. Дуже часто такий прийом виконується з «сідом» та  самопадінням.
У даній ситуації важливо при виконанні техніки врахувати такі показники боротьби, як використання власної ваги, самопадіння, підведення свого центру ваги під центр ваги суперника, взаємопозиції та надійність вашої стійки, а також силу обертального руху, яка виробляється при відведенні вашого тіла назад та кивка суперника через ногу.
Самоперекидні дії спиною до хорта є однією з специфічної техніки тіла при виконанні сіду, при якому атакуючий спортсмен спеціально конструює самопадіння назад з використанням прямої ноги, не присідаючи на ній, а ривком у напрямку хорту спиною вперед. Досвідчені хортингісти застосовують даний прийом в той момент, коли супротивник короткочасно не має можливості нахилитися вперед після втрати рівноваги назад, перебуваючи у нестійкому положенні.
При виконанні «сіду» необхідно дотримуватися деяких рекомендацій:
- завантажуєте ногу суперника вагою свого тіла, різко прибираєте під себе свою випрямлену ногу і падайте на хорт сідницею цієї ноги;
- випрямлена нога повинна контактувати з нижньою частиною гомілки ноги супротивника, а інерція тулуба повинна посилювати навантаження його опорної ноги;
- на початку виконання кидка необхідно скрутити плечі суперника через захвати руками спиною до хорта при нахилі назад  вбік і повороті тулуба;
- одночасно з цими діями слід відштовхувати і підтягувати руками частини тулуба супротивника, повертати його спиною до хорта і накривати на утримання, придавлюючи вагою тіла;
- продовжувати боротьбу в партері та до кінця проводити утримуючі технічні дії.
Таким чином, можна вважати, що основною рухової метою при виконанні задньої підніжки «висідом» є змушення суперника до перекидання спиною на хорт через вашу пряму ногу, що вперта або лежить на хорті і поставлену за ступню його опорної ноги.
Щоб виконати цю дію, необхідно:
- виконувати безперервне падіння в положенні «висіду» по потрібній траєкторії до тулуба супротивника зі сторони спини;
- примусити суперника до осаджування на опорну ногу вагою свого тіла на основі оперативних взаємопозицій, коли суперник може витягуватися і осаджуватися за рахунок відхилу тулуба назад і в сторону;
- проводити контроль і утримання ступні опорної ноги супротивника частиною своєї ноги, що твердо вставлена у підлогу хорту за його ногами.
 
 
"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.
 

 (590x100, 5Kb)