Методика проведення навчальних двобоїв

У тренувальному процесі хортингу для учнів різного рівня підготовки від новачків до майстрів існує декілька видів навчальних двобоїв: без контакту (імітація двобою), з обмеженим контактом і з повним контактом. Який з них вибере тренер для практичних занять, залежить від досвіду його викладацької діяльності і поставлених перед вихованцями завдань. Але який би вид двобою не визначив для себе вихованець в якості кінцевої мети, починати слід з запланованого обумовленого двобою і вже від нього поступово переходити до двобою з обмеженим контактом. На більш високих стадіях навчання залежно від інтересів учнів можна вводити в спарингову роботу різні варіанти завдань та ступені контакту. Навчальний двобій в хортингу - це можливість застосувати на практиці вміння та навички, набуті при вивченні базової техніки. Він дозволяє розвинути бійцівський дух і хоробрість, навчитися передбачати маневри і тактику суперника, відточити в екстремальних умовах атакувальні та захисні дії, а також можливість отримати об'єктивну оцінку своєї майстерності. Деякі технічні елементи можуть бути освоєні тільки в процесі спарингу. Багато з вихованців новачків з нетерпінням чекають, коли їх підготовленість дозволить перейти до включення в тренування спарингів. Причиною цього є не тільки те, що тренування стають більш цікавими, але й те, що учням вперше представляється можливість застосувати на практиці вивчені прийоми. Вкрай небезпечно приступати до навчальних двобоїв без ґрунтовної попередньої підготовки. Недолік майстерності призведе до появи шкідливих звичок та технічних помилок, позбутися яких надалі буде складно. Тренер гуртка хортингу не повинен допускати до проведення двобоїв, особливо до змагань учнів, які не набули необхідного рівня фізичної підготовленості та не вивчили певну кількість базових вправ і прийомів.
Навчати ведення двобою можна двома способами: влаштовуючи зумовлені навчальні двобої та влаштовуючи вільні спаринги. Спочатку всі спортсмени беруть участь тільки в обумовлених двобоях, і тільки пізніше, накопичивши певний багаж майстерності, вони можуть переходити до проведення вільних спарингів. Практично відпрацьовуючи заздалегідь обумовлені атаки і контратаки, учні поступово осягають важливість точного і контрольованого застосування техніки ударів і кидків. Спортсмени, які беруть участь в обумовленому двобої, стають обличчям один до одного і приймають бойові стійки. Учень, виконуючий роль атакуючого, проводить заздалегідь певний удар рукою чи ногою, або комбінацію обох ударів. Спортсмен, що захищається, також відповідає обумовленим захисним блоком або підставкою і контратакувальним ударним чи кидковим прийомом. На початкових етапах навчання всі рухи спортсменів, що беруть участь в обумовленому двобої, повинні відповідати їх рівню підготовки і бути ретельно відпрацьовані. Пізніше можна буде обумовлювати тільки атаку, надавши хортингісту, який захищається, самостійно вибирати захисні блоки та способи контратаки. Така методика сприятиме розвитку у новачків таких якостей, як почуття часу, здатність зробити правильний вибір з декількох можливих варіантів, швидкість реакції і вірне визначення дистанції в контрольованих обставинах. Для новачків, які неготові до двобоїв або побоюються спарингу, обумовлений двобій є найбезпечнішим способом надання початкових навичок змагальної роботи в конкуренції з суперником. Занадто відчайдушних або зайве агресивних спортсменів обумовлений двобій, навпаки, навчить контролювати свої дії. Оволодівши певним рівнем майстерності і перейшовши на більш високі рівні навчання, спортсмени будуть готові до проведення вільних спарингів. Вільні спаринги залежно від використовуваних в них завдань можна поділити на два види: атакувальні, що призначені для відпрацювання дій в атаці та оборонні, що передбачають проведення контратак. Спочатку бажано навчати спортсменів наступальним ініціативам, так як виконати будь-яку дію простіше і швидше, ніж відповідну йому протидію. Коли атакувальні прийоми у виконанні учнів стануть швидкими і потужними, можна поступово переходити до розгляду способів оборони проти них та проведення ефективних контратак. На більш високому рівні навчання, коли спортсмени повністю оволодіють атакувальними прийомами, можна знайомити їх зі складними контратакувальними діями і стратегіями активної оборони. Використовувані на цьому етапі ударні та кидкові техніки хортингу вимагають швидкої реакції, однак вони значно ефективніше звичайних дій в атаці. Одним з найбільш складних видів контратакувальних прийомів є контркидки. Спортсмен проводить комбінацію обманних рухів або помилкових атак, тим самим змушуючи супротивника виконати очікувану дію. Обманні рухи, якими можуть бути раптові пересування тулуба або ніг, обманні замахи або обманні заходи на кидок, призначені для того, щоб змусити противника розкритися і провести проти нього результативну атаку.
Навчаючи спортсменів проведенню обумовлених або вільних двобоїв, необхідно:
- використовувати захисне спорядження, включаючи шоломи і щитки для рук, ніг, протектори грудей і паху, капу для зубів;
- пояснювати досліджуваний матеріал, щоб учні повністю розуміли технічні завдання;
- слідкувати за тим, щоб кожен спортсмен в рівній мірі приділяв увагу як сильним, так і слабким сторонам своєї технічної підготовки.
При проведенні навчальних двобоїв з обмеженим контактом всі прийоми повинні відпрацьовуватися з повною концентрацією уваги. Швидкість виконання дій треба нарощувати поступово. Щоб навчитися виконувати дію швидко, необхідно спочатку вивчити її повільно. При вивченні технік треба послідовно переходити від простих до більш складних. Необхідно відпрацьовувати техніки з активною роботою ніг, щоб спортсмени вчилися виконувати прийоми у вільному русі. Дуже важливо, щоб навчальні двобої, як і всі інші аспекти тренувального процесу, були регулярної та послідовної практикою. Регулярне їх проведення сприятиме розвитку витривалості спортсменів і дозволить їм глибше зрозуміти власні психічні та фізичні особливості. А ці знання, в свою чергу, виявляться життєво необхідними для здобуття перемоги у змаганнях або здатності захистити себе в непередбачених життєвих ситуаціях.
Під час проведення навчального двобою необхідно контролювати стан збереження постійної фізичної та психологічної готовності після проведення абияких технічних дій.
Принципи правильного дихання. Правильне дихання під час проведення навчального двобою полегшує навантаження на серцево-судинну і дихальну системи і підвищує ефективність тренувального процесу. Під час силових дій у двобої хортингісту треба дотримуватися перевірених принципів дихання: видих необхідно робити в момент найбільшого м'язового зусилля, а вдих - в момент найменшого. Наприклад, якщо спортсмен виконує кидкову техніку, тоді вдих потрібно робити під час приведення тулуба в початкове стартове положення кидка, а видих під час найбільшого докладання зусиль - під час безпосередньо самого скручування суперника за потрібною амплітудою кидка. Головне правило - не затримуйте дихання. Затримка дихання під час виконання самого напруженого етапу технічної дії може стати причиною короткочасної втрати свідомості внаслідок кисневого голодування мозку. Крім того, через затримки дихання може значно підвищитися артеріальний тиск і хортингіст втратить енергетичні ресурси для подальшого проведення двобою.
Контроль дихання. Дихання являє собою єдиний спосіб насичення людського організму киснем. Без постійного припливу кисню життя тривати не може. Всі процеси, що відбуваються в організмі людини, управляються диханням. Для хортингу дихання має особливу значимість. Набравши в легені точно вивірену кількість повітря, можна в одну мить зробити тіло пружним і несприйнятливим до атак противника. При нанесенні удару з різким і концентрованим видихом відбувається повна концентрація енергії, всі м'язи наливаються силою і діють як єдине ціле.

 

Іноді видих часто супроводжується звуком. Звук виникає в момент, коли енергія тіла змушує м'язи затвердіти, і повітря виривається з горла через маленький отвір. У результаті людина видає гучний крик, що зароджується в нижньому відділі черевної порожнини. Видих дозволяє повністю сконцентрувати психічну і фізичну енергію і здобути таким чином максимально можливу потужність, а звук допомагає позбутися власних страхів і дає можливість психологічно придушити противника. Контролюючи дихання, ви контролюєте використання організмом його безцінних енергетичних ресурсів. Природною реакцією на нестачу кисню в легенях є швидкі і активні вдихи. Однак це не найефективніший спосіб насичення м'язів киснем. Дихаючи повільно і глибоко в періоди втоми, ви можете протягом тривалого часу поповнювати легені необхідними запасами кисню. При глибокому диханні кров активніше насичується киснем і м'язи швидше відновлюють свій потенціал і працездатність. В реальному двобою рекомендується приховувати від противника свій режим дихання. В іншому випадку досвідчений суперник, вловивши чергування вироблених вами вдихів і видихів, скористається цим, щоб атакувати вас на вдосі, коли ви не в змозі будете відповісти миттєвої контратакою. Всі ці моменти необхідно спочатку перевірити у навчальних та контрольних двобоях, а вже потім виходити на змагальні двобої, маючи навик контролю дихання під час проведення сутички.

"Енциклопедія хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
3 р.


 
 (524x39, 1Kb)