Муромець В.Г. Формування громадянської свідомості підлітків у процесі занять з хортингу в позашкільних навчальних закладах. Стаття до публікації у збірнику наукових праць Міжнародної федерації хортингу "Хортинг у фізично-духовному розвитку особистості".

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Муромець Вікторія Григорівна
Кандидат педагогічних наук, науковий співробітник лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України з 2010 р.
Досліджує проблему науково-методичного супроводу формування превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу. Брала активну участь у проведенні Аналітичного дослідження в Україні в рамках Міжнародного проекту ЮНЕСКО як експерт та перекладач. Захистила кандидатську дисертацію на тему “Формування у підлітків готовності до взаєморозуміння в позашкільних навчальних закладах” зі спеціальності 13.00.07 – “теорія і методика виховання”.
ПОСИЛАННЯ НА СТАТТЮ У СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ АВТОРІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Муромець В.Г. Формування громадянської свідомості підлітків у процесі занять з хортингу в позашкільних навчальних закладах / В.Г. Муромець // Хортинг у фізично-духовному вихованні особистості : збірник наукових праць. – К., 2014. – № 1. С. 00 – 00.

ПОСИЛАННЯ НА СТАТТЮ В ОФІЦІЙНОМУ САЙТІ ФАХОВОГО ВИДАННЯ
URL (ідентифікатор ресурсу)
 
Файл у форматі PDF:sites/default/files/muromec_horting_svidomist.pdf
ПОСИЛАННЯ ДЛЯ КОПІЮВАННЯ НА ЗОВНІШНІ РЕСУРСИ
Муромець В.Г. Формування громадянської свідомості підлітків у процесі занять з хортингу в позашкільних навчальних закладах. Стаття до публікації у збірнику наукових праць Міжнародної федерації хортингу "Хортинг у фізично-духовному розвитку особистості". Випуск 1, 2014 рік

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ

У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ З ХОРТИНГУ В ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

 

                                                                                     В. Г. Муромець

                У статті автором визначено виховний потенціал національного виду спорту „хортинг” у формуванні громадянської свідомості у позашкільних навчальних закладах. Проаналізовано навчальну програму гурткової роботи „хортинг” для вихованців позашкільних навчальних закладів у контексті виховання патріотичних якостей та активної громадянської позиції підростаючого покоління.

Ключові слова: хортинг, позашкільні навчальні заклади, громадянська свідомість, підлітки

 

Постановка проблеми у загальному виді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями.

Формування у підростаючого покоління демократичного типу мислення, високих патріотичних якостей та активної громадянської позиції є стратегічним орієнтиром нашого суспільства та визначальним чинником громадянського виховання.

Особливістю громадянського виховання школярів в Україні, на думку П. Вербицької, є підготовка молодого покоління до виконання громадянського обов’язку в умовах недостатньої сформованості демократичних традицій і практики громадянського суспільства [1, с. 1].

У цьому контексті особливої уваги набуває обґрунтування оновленого змісту, форм та методів формування громадянської свідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми.

У наукових дослідженнях значною мірою висвітлено питання громадянської освіти та виховання: теоретичні засади формування громадянської культури учнів загальноосвітньої школи (Н. Дерев’янко, Ю. Завалевський, П. Кендзьор, Л. Рехтета, П. Вербицька, І. Сахневич), громадянська освіта як фактор інформаційного суспільства (С. Клипко, Н. Чернуха), державне та громадське партнерство у формуванні демократичної громадянськості (С. Рябова, В. Зелюк, М. Лахижи).

Формулювання цілей статті. Зважаючи на актуальність поставленої проблеми, метою нашої статті є розкриття потенціалу занять з національного виду спорту – хортингу щодо формування громадянської свідомості у підлітків.

Виклад основного матеріалу.

Формування громадянської свідомості дітей та учнівської молоді, їхня підготовка до активної творчої соціально значущої, сповненої особистісного смислу життєдіяльності є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави.

На переконання Н. Чернухи, в умовах демократизації українського суспільства, швидкоплинних змін соціокультурних парадигм, реформування системи позашкільної освіти на гуманістичних засадах гостро постає проблема вдосконалення світоглядного підґрунтя як у вихованців, так і у педагогів через формування у них індивідуально-особистісних змін [6,с. 123].

Основними напрямами державної політики в галузі виховання в сучасних умовах стали принципи гуманістичної педагогіки, сформульовані в Конвенції ООН про права дитини, у Законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про дошкільну освіту”, „Про позашкільну освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, у Державній програмі „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції виховання дітей та молоді в національній системі (1996 р.), Концепції громадянської освіти (2001 р.), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (2002 р.), Національній програмі виховання дітей і учнівської молоді в Україні (2004 р.), Національній програмі виховання (2007 р.) тощо. Закладена в зазначених документах методологія освіти та виховання надає пріоритет розвиненій особистості, її життєвому й професійному самовизначенню, самореалізації, життєтворчості відповідно до національних цінностей та в контексті ідей інтеграції Української держави до європейського простору.

Як визначено Концепцією позашкільної освіти і виховання, „метою навчально-виховної діяльності навчальних закладів всіх рівнів є: виховання і розвиток творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формування системи гуманістичних цінностей, де цінність людини, громадянина визначається як провідна” [3].

Законом України „Про позашкільну освіту” визначені завдання позашкільної освіти, де увага акцентується на вихованні громадянина- патріота своєї Батьківщини, наданні знань, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпеченні потреби особистості у творчій самореалізації, а також на інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створення умов для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців, учнів і слухачів [2].

Отже, ми констатуємо суттєві зміни в політичному, соціально-економічному житті нашої країни, зростаючі вимоги суспільства до якісної освіти все виразніше спонукають як до радикальних реформ в українській освіті, так і до поступових кроків для її системного вдосконалення в галузі оздоровлення дітей.

Як свідчать чисельні дослідження з питань впровадження національного виду спорту „хортинг” у загальноосвітні навчальні заклади та сама практична діяльність Едуарда Анатолійовича Єрьоменка – Заслуженого тренера України, майстра спорту України міжнародного класу, учасника війни у Республіці Афганістан, Президента Української Федерації Хортингу, проблема формування громадянської свідомості учнівської молоді стосується всіх ланок освіти – від дошкільної до вищої та освіти дорослих. Частину реалізації оздоровчих та виховних завдань, які стоять перед освітніми закладами у певній мірі може взяти на себе український національний вид спорту хортинг [7].

На глибоке переконання Е. Єрьоменка, виховання підростаючого покоління фізично здоровим, міцним, загартованим та формування високих морально-етичних якостей, здорового способу життя, почуття патріотизму, свідомого ставлення до питань особистої та громадської безпеки, досягнення високих спортивних результатів, засвоєння теоретичних знань та розвиток практичних навичок поведінки в екстремальних ситуаціях - головне завдання українського національного виду спорту „хортинг” [8].

У цьому сенсі хортинг, як український національний вид спорту, є одним із дійових засобів фізичного та морально-етичного виховання дітей, залучення підростаючого покоління до багатств загальнолюдських цінностей. Він сприяє вихованню високої внутрішньої культури особистості, її високих вольових якостей, гармонійному формуванню фізичного апарату дитини.

Дещо суголосними є твердження Н. Чернухи, що пріоритетним є формування у підростаючого покоління гарних розумових і фізичних якостей, високої патріотичної свідомості, національної гідності Українця, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку [6, с. 34].

Зупинимось дещо детальніше на розумінні цього національного виду спорту „хортинг”.

Як зазначено на офіційному сайті хортингу (http://www.horting.org.ua/), хортинг – український національний вид спорту, заснований на культурних, оздоровчих та бойових традиціях українського народу, комплексний вид оздоровчого та бойового мистецтва, розроблений, як освітня виховна складова на виконання Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” у 2008 році та Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 року № 1016 [7].

Цей вид спорту базується на принципах підготовки як багаторічний, цілорічний, спеціально організований навчально-виховний і оздоровчий процес всебічного розвитку, навчання та морально-етичного виховання учнів, є визнаним видом спорту в Україні Наказом № 3000 Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 21 серпня 2009 року до Дня незалежності України. Робочі програми фізкультурно-оздоровчих занять з хортингу для дітей затверджені Рішенням експертної комісії з програмно-методичного забезпечення фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності Національного університету фізичного виховання і спорту України від 18 червня 2009 року. Всеукраїнські, регіональні та місцеві навчально-виховні заходи хортингу, спрямовані на реалізацію Указу Президента України від 20 березня 2008 року № 244 „Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні” [так само].

У загальному розумінні „хортинг” розглядається як спортивне направлення змішаних єдиноборств, де дозволені всі прийоми, повноконтактна версія змішаних бойових мистецтв, набір навичок для перемоги над супротивником у змагальному двобої. Щире ж розуміння цього бойового мистецтва значно ширше, і навички ведення бою є лише малою прикладною частиною. Хортинг це спосіб життя, особливий погляд на навколишню дійсність. Першою задачею, якого є виховання людини духовної, створення багатого внутрішнього світу. Тільки через досягнення внутрішньої гармонії людина може направити свою життєву енергію на досягнення поставленої мети [8].

Навчально-виховний процес цьому виду спорту у позашкільних навчальних закладах базується на формуванні фізично та духовно розвиненої творчої особистості учня, його свідомого ставлення до обов’язків, вихованні поваги до національних цінностей нашого народу, прищепленні навичок здорового способу життя.

Саме питанню впровадження навчальної програми гурткової роботи „ХОРТИНГ” для учнів позашкільних навчальних закладів, розробленої на основі Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України (затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008  № 676) присвячені дослідження Е. А. Єрьоменка та його однодумців та колег.

Розробка даної Програми зумовлена потребою удосконалення навчально-виховного процесу у зв’язку із зростанням вимог до розумової та фізичної підготовки учнів та вихованців позашкільних навчальних закладів. При розробці Програми врахований досвід роботи кращих секцій та гуртків хортингу у позашкільних навчальних закладів України.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що хортинг для вихованців позашкільних навчальних закладів, відповідно до представленої Програми, є предметом, який є впливовою виховною системою фізичного та морально-етичного напряму, реального інструменту виховання сильного українця, гідного громадянина – патріота Української держави.

Висновки й перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

Перспективними, на наш погляд, є дослідження виховного впливу національного виду спорту „хортинг” на формування здорового способу життя дітей та підлітків, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах.

        

Література:

1. Вербицька П. В. Громадянське виховання учнівської молоді: сучасні аспекти розвитку: [монографія] / Поліна Василівна Вербицька. – К.: Генеза, 2009. – 384 с.

2. Закон України „Про позашкільну освіту” від 22.06.2000 р. № 1841-111зі змінами і доповненнями , внесеними від 07.12. 2000 р. № 2120 –III.

 3. Концепція позашкільної освіти і виховання (схвалена рішенням колегії  Міністерства освіти України  від 25.12.1996., протокол № 16/3-8.

4.  Сахневич І. Д. Формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів: методичний посібник / І.Д.Сахневич. – Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 176 с.

5. Тимчик М. В.  Патріотичне виховання учнів середніх класів у процесі ігрової діяльності / М. В. Тимчик  // Професійні підготовка практичного психолога: зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М. П.Драгоманова. – С. 113-119.

6. Чернуха Н.М. Формування громадянськості учнівської молоді: інтеграція виховних соціальних впливів суспільства / Н.М.Чернуха // монографія. – Луганськ: Альма- матер, 2006. – 360 с.

7.  http://www.horting.org.ua/

8. http://hortingsport.at.ua/

                В статье автором определены воспитательный потенциал национального вида спорта "хортинг" в формировании гражданского сознания во внешкольных учебных заведениях. Проанализирована учебная программа кружка "хортинг" для воспитанников внешкольных учебных заведений в контексте воспитания патриотических качеств и активной гражданской позиции подрастающего поколения.

                Ключевые слова: хортинг, внешкольные учебные заведения, гражданское сознание, подростки.

 

                In this article the author defined the educational potential national sport "Horting" in the formation of civic consciousness in non-school education. Analysis of curriculum circle work "Horting" for inmates school educational institutions in the context of education and patriotic qualities of active citizenship younger generation.

                Key words: Horting, extracurricular education, civic consciousness, teenagers.