Міжнародна федерація гирьового хортингу - INTERNATIONAL KETTLEBELL HORTING FEDERATION


 
Президент Міжнародної федерації гирьового хортингу
Ребрина Анатолій Арсенович, 1967 р.н.
Доцент кафедри здоровя людини Хмельницького національного університету, кандидат педагогічних наук
Адреса і контакти:
29000 м. Хмельницький, вул.
Тел.:+38-067-933-33-21 моб.
E-mail: a_rebryna@rambler.ru
 
 
Віце-президент Міжнародної федерації гирьового хортингу
Вакансія
 

СТАТУТНІ ДОКУМЕНТИ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ГИРЬОВОГО ХОРТИНГУ
 Свідоцтво про реєстрацію громадського об'єднання як громадської організації чи громадської спілки


ГИРЬОВИЙ ХОРТИНГ В ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ
 
Президент Харківської федерації гирьового хортингу
Плотніков Євген Кімович, 1967 р.н.
Офіційний презставник Федерації гирьового хортингу України у Харківській області
Адреса і контакти:
61082 Харківська обл., м. Харків, вул. Харківських дивізій, 8/2 - 35.
Тел.:+38-098-233-18-96 моб.
E-mail:
 
СТАТУТНІ ДОКУМЕНТИ ХАРКІВСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ГИРЬОВОГО ХОРТИНГУ

 
ГИРЬОВИЙ ХОРТИНГ. ЧЕМПІОНАТ СВІТУ - 2016. Україна, м. Херсон. Чемпіонат світу з гирьового хортингу проводився з 03 по 04 грудня 2016 року в м. Херсоні, Україна. До участі у Чемпіонаті світу з гирьового хортингу допускалися збірні команди країн світу. Склад команди від кожної країни був не обмежений. Спортсмени – ветерани змагалися у всіх вагових категоріях та вікових групах згідно правил та видів програм для чоловіків та жінок, крім силової фітнес-естафети. Форма одягу учасників змагань спортивна, згідно з вимогами діючих Правил спортивних змагань з гирьового хортингу.
Змагання проводилися відповідно до Правил спортивних змагань з гирьового хортингу. Змагання були особисто-командні. Спортсмени, які посіли 1, 2, 3 місця нагороджувалися дипломами, медалями Міжнародної Федерації Хортингу відповідних ступенів. Організатори чемпіонату світу : Олійник Михайло, Плотніков Євген Кімович, Ребрина Анатолій Арсенович. Головний секретар чемпіонату світу - Коломоєць Галина Анатоліївна (м. Київ).

Суть гирьового хортингу як виду спорту

Гирьовий хортинг є національним професійно-прикладним спортом, в якому акумульовано бойові традиції українського народу та напрацювання в галузі національного бойового мистецтва «хортинг». Поліцейський хортинг являє собою систему окремих розділів спортивних єдиноборств, притаманних лише цьому виду спорту, що надає йому характеру яскравої індивідуальності та неповторності.

Гирьовий хортинг створений з урахуванням потреб правоохоронної діяльності та є важливою складовою військово-патріотичного виховання молоді і засобом формування готовності людини до поведінки в екстремальних ситуаціях шляхом залучення правоохоронців та інших груп населення до тренувальної та змагальної діяльності. Завданнями поліцейського хортингу є пропаганда здорового способу життя, розвиток фізичних, морально-вольових, інтелектуальних здібностей, технічна, такична та психологічна підготовка працівників міліції (поліції) та інших правоохоронних органів.

Правила змагань з поліцейського хортингу розроблені на основі досвіду проведення змагань з різних видів єдиноборств, аналізу правоохоронної діяльності та розраховані на спортсменів різного віку і статі. У правлах виписані загальні положення та детально регламентовано проведення змагань з п’яти розділів поліцейського хортингу: техніка самозахисту; поліцейський самозахист; показові виступи без зброї; показові виступи зі зброєю; поліцейська боротьба.

Розділ «Техніка самозахисту» (англійською мовою – Self-defense Technick) - це командні змагання серед спортивних пар, зміст яких полягає у виявленні спортсменів, технічна підготовка яких є найбільш якісною. Техніка має бути позбавленою складних рухів та дозволяти спортсмену поставити агресивну поведінку нападника під контроль. Для участі в змаганнях обираються саме пари тому, що більшість практичних завдань виконуються парними нарядами поліції. Напарники повинні відчувати один одного, працювати як єдине ціле, чому сприяють командні виступи на змаганнях з поліцейського хортингу.

В розділі  «Поліцейський самозахист» (англійською мовою – Police Self-Defense), оцінюється ефективність реагування на раптовий напад. Спортсмен, дії якого оцінюється не знає, яким саме чином буде здійснено на нього напад (завдання відомо лише особі, яка буде такий напад імітувати). Перед початком нападу спортсмени стоять спиною один до одного на визначеній відстані і повертаються один до одного обличчям за командою рефері «прийом». Звісно, якість техніки самозахисту буде нижчою, ніж при демонстрації відбиття заздалегідь обговореного нападу, але такі дії є більш реалістичними.

На відміну від розділу «Техніка самозахисту», де перемога здобувається простими та практичними рухами, в розділі «Показові виступи без зброї» (англійською мовою – Self-defense Demonstration) найбільш високі оцінки отримують спортсмени, які демонструють амплітудні технічні дії самозахисту. Цей розділ є найбільш сприятливим для занять наймолодших вікових груп. Подальше спортивне вдосконалення спортсменів може йти у двох напрямках: перший - подальше ускладнення техніки і виступ в даному розділі, або навпаки, спрощення – і виступи в перших двох розділах. Окрім того, можна, застосовуючи спеціальні засоби і зброю, освоювати розділ «Показові виступи зі зброєю».

В розділі «Показові виступи зі зброєю» (англійською мовою - Weapons), перемога присуджується за майстерне володіння спеціальними засобами, макетами зброї, а саме: палицею, тонфою, пістолетом, помповою рушницею (без виконання пострілів).

Розділ «Поліцейська боротьба» (англійською мовою – Police Wrestling) створений в результаті аналізу різноманітних видів спортивних єдиноборств та бойових мистецтв. Основою поліцейської боротьби є техніка хортингу, збагачена модифікованими елементами різних видів бойових мистецтв та спортивних єдиноборств: боротьби самбо, бойового самбо, дзюдо, джиу-джитсу, рукопашного бою, бойового спасу, кікбоксінгу тощо. В першу чергу це кидкова техніка, техніка затримання та конвоювання, удари руками та ногами. Специфікою цього розділу є те, що чиста перемога присуджується не лише за вдало проведені удари, кидки, больові прийоми. Її здобуде також спортсмен, який підняв опонента з партеру у стійку, утримуючи його в контрольованому положенні (положенні конвоювання).