Методи діагностики фізичного стану тих, хто займається

 

Методи діагностики фізичного стану тих, хто займається
              Головними методами діагностики фізичного стану дітей, які займаються хортингом можуть бути педагогічні спостереження: показники поведінки,
pyxiв, за6арвлення шкіри та їх педагогічна оцінка.
              Поведінка:
                                                                       трохи збуджена -5;
                                                                       дуже збуджена - 4;
                                                                       пригнічена - 3;
                                                                       апатична - 2.
              Рухи:
                                                                       впевнені - 5;
                                                                       невпевнені - 4;
                                                                       уповільнені - 3;
                                                                       некоординовані - 2.
               Забарвлення шкіри:
                                                                       нормальне -5;
                                                                       незначне почервоніння - 4;
                                                                       значне почервоніння - 3;
                                                                       блідість - 2.
Також можна використовувати критерії схильності до проявлення
якостей та здібностей.
Тести для оцінки фізичних можливостей

 
Вправа
Оцінка
Відмінно
Добре
Задовільно
Присідання
30
20
10
Піднімання ніг на поперечині
10
8
6
Біг, 30 м, с
5,4
5,8
6,2
Перехід із упору присів, в упор лежачі та назад
20
15
10
Шпагат (залік)
-
-
-

 
 
       Фізичний розвиток дітей та підлітків характеризують соматометричні величини (довжина, маса тіла, окружність грудної клітини), фізіометричні (ЖЄЛ, показники динамометрії кисті i станової сили) та соматоскопічні (особливості розвитку кістково-м'язової системи, ступінь та характер жировідкладень, статевий розвиток, статура, постава). Фізичний розвиток дітей та підлітків визначають методом індексів, методом антропометричних стандартів, методом перцентилей, рівнянням регресії.
        Антропометричне обстеження дітей здійснюють стандартним інструментаріем за загальноприйнятою уніфікованою методикою. Антропометрія включаевиміри довжини (см) i маси тіла (кг), охватних розмірів грудної клітки (ОГК, см).
       Для виміру довжини тіла використовують антропометр (ростомір).
       Маса тіла має істотне значення для оцінки впливу фізичних навантажень на організм школярів молодших класів. Тому зважування систематично здійснюється під час лікарсько-педагогічних досліджень. Для виміру маси тіла школярів молодших класів використовують ваги медичні.
       При вимірі окружності грудної клітки вимірювальну стрічку на спині накладають під кутами лопаток i попереду над грудною залозою.
       Оцінка рівня фізичного розвитку здійснюється за допомогою методу стандартів, суть якого полягає в порівнянні індивідуальних антропометричних величин з регіональними таблицями, що розробляються місцевими органами охорони здоров'я.
       Для кожного антропометричного показника розробляється середньоарифметична величина i сигмальне відхилення від цієї величини. Нормою залежних ознак (маси тіла й ОГК) є діапазон розкиду щодо конкретних показників довжини тіла, що є базовими. Оцінка рівня кожного вимірюваногопоказника припускає п'ять рівнів розвитку: низький, нижчий за середній,середній, вищий за середній, високий. Загальна оцінка рівня фізичногорозвитку дається по групі довжини тіла i відповідності їй інших ознак (маси тіла й ОГК).
       Гармонійність фізичного розвитку має для дітей молодшого шкільного вiку велике значения як показник здоров'я й оцінюється вiдповідністю маси тіла й ОГК довжині тілa або збігом оцінок ycix трьох показників фізичного розвитку. Оцінку «гармонійний розвиток» одержують діти з довжиною тіла нижче середнього, сеpедньою iвище за середнє, масою тіла, ОГК y межах M-1σ до M+1σ. Інші значения оцінюються як дисгармонійний розвиток: низька або висока довжина тіла, дефіцит або надлишок маси тіла.
       Частота серцевих скорочень y спокої виміряється методом пальпації, що є найбільш простим iдоступним. Для виміру ЧССсп накладають 2-4 пальця на долонну поверхню передпліччя лівої руки біля великого пальця i злегка притискають судину до кисті. Для більшої вірогідності виміру ЧССсп, пульс підраховувався за 60 секунд.
       Для виміру артеріального тиску використовують аускультативний (слуховий) метод, при якому AT виміряеться на плечовій артерії. Вимір AT здійснюють за допомогою тонометра, слуховим методом Н.С. Короткова.
       Метод спірометрії використовують для виміру життевої ємності легень. З 15-секундним проміжком часу здійснюють 3 виміри i рееструють найбільший показник.
       Метод кистьової динамометрії застосовують для виміру статичної сили м'язів згиначів кисті. Для цьогo використовують дитячий медичний динамометр, що береться в руку стрілкою додолоні. З двох спрoб фіксується кращий результат з точністю до 1 кг.
       Для оцінки функціонального стану серцево-судинної i дихальної систем використовують функціональні проби:
       1) проба Руф'є-є простим непрямим методом визначення фізичної працездатності, y якій використовуються значення частоти серцевих скорочень y різні часові періоди відновлення після відносно невеликих навантажень. У випробуваного, що знаходиться в положенні сидячи після 5 хвилин відпочинку
 
 
виміряється ЧСС за 15с (ЧСС 1), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 секунд i відразу ж сідає на стілець. Підраховуеться ЧСС за перші 15с після навантаження (ЧСС 2), потім в останні
15с першої хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф'є розраховується за формулою:
                           4 х(ЧСС 1+ ЧСС 2+ ЧСС 3) - 200
Індекс Руф' є = -----------------------------------------------
                        10
 
Оцінка індексу: менше 3- висока працездатність, 4- 6 - гарна, 7- 9- середня, 10 - 14 - задовілына, 15 i вище - погана.
2) проба Штанге - довільна затримка дихання на вдиху - полягае в тім, що о6стежуваний у положенні стоячи робить кілька глибоких дихальних циклів i після повного вдиху закриває рот (щільно стискає губи), а великим i вказівним пальцями затискає крила носа. За секундоміром відзначають час з моменту зупинки дихання до його поновлення.
3) проба Генчі - затримка дихання на видиху. Обстежуваний після декількох дихальних циклів робить повний видих, закриває рот i затискає пальцями ніс. Тривалість затримки дихання реєструється за секундоміром. Оцінка рівня фізичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко) - у стані спокою вимірюються такі показники: ЖЄЛ, ЧСС, артеріальний тиск, маса тіла, зріст, динамометрія кисті. Необхідно провести тестування (проба Руф'є).
 
Життєвий індекс розраховуеться за формулою:
                  ЖЄЛ
Життєвий індекс = --------------------------- (мл/кг)
                      маса тіла
 
де ЖЄЛ - життева емність легких, мл; МТ - маса тіла, кг.
Оцінка результатів. Отриману величину ЖІ зіставляють з величинами, приведеними в табл. 1 i роблять висновок чи відповідає вона віково-половому показнику, більш чи менш за нього.
Таблиця 1
Оцінка життєвого індексу дітей та підлітків

 
Вік, років
Стать
М
Д
7-10
51-55
46-49
11-13
40-53
42-46
14-15
53-57
46-51

 
 
Силовий індекс розраховується за формулою:
                    динамометрія кисті
Силовий індекс =         ----------------------------------- Х 100
                     маса тіла
 
Індекс Робінсона розраховується за формулоrо:
               ЧССспокою (скор./хв) х АТсист.(мм.рт.ст.)
Індекс Робінсона = ----------------------------------------------------------------- (умов. од.)
              100
Вищеназвані показники оцінюються у балах за таблицею 2.
 
Рівень фізичної підготовленості оцінюють за результатами рухових тестів - Державна система тестів та нормативів фізичної підготовленості населення України, тест-програма мера Москви, Єврофіт, 12-хвилинний біговий тест Купера.
 
 
Таблиця 2
 
Експрес - оцінка рівня фізичного здоров'я хлопчиків та дівчат 7-16 років
(Г.Л. Апанасенко, 1992)

 
 
 
 
 
 
 
Показники
 
хлопчики
дівчата
 
низький
Нижчий за середній
середній
Вищий за середній
високий
низький
Нижчий за середній
середній
Вищий за середній
високий
 Життєвий індекс, мл/кг
 (бали)
45
(0)
56-50
(1)
51-60
(2)
61-69
(3)
70
(4)
40
(0)
41-47
(1)
48-55
(2)
56-65
(3)
66
(4)
 Силовий індекс, %
 (бали)
45
(0)
46-50
(1)
51-60
(2)
61-65
(3)
66
(4)
40
(0)
41-45
(1)
46-50
(2)
51-55
(3)
50
(4)
 Індекс Робінсона, ум. од.
 (бали)
101
(0)
91-100
(1)
90-81
(2)
80-75
(3)
74
(4)
101
(0)
91-100
(1)
90-81
(2)
80-75
(3)
74
(4)
 Відповідність маси
 довжині тіла
 (бали)
(-3)
(-3)
(-1)
(0)
(0)
(-3)
(-3)
(-1)
(0)
(0)
 Індекс Руф' є, відн. од.
 (бали)
14
(-2)
11-13
(-1)
6-10
(2)
5-4
(5)
3
(7)
14
(-2)
11-13
(-2)
6-10
(2)
4-5
(5)
3
(7)
 Сума балів
 
2
3-5
6-10
11-12
13
2
3-5
6-10
11-12
13

 
Оцінка фізичного розвитку методом індексу:
Прогнозні моделі гармонійності фізичного розвитку хлопчиків 10-17 років
 
1. Обхват плеча (розслабленого) = 0,0598 х ДТ + 0,7133 х МТ - 0,0028 х Мт            х ДТ 1,2 см;
2. Обхват стегна = 0,1453 х ДТ + 1,0155 х Мт - 0,0039 х ДТ х МТ ± 2 см;
3. Обхват талії = 0,0012 х ДТ² + 2,5543 х Мт - 0,0112 х ДТ х МТ ± 3 см;
4. Сила кісті = 0,2115 х ДТ + 0,2602 х Мт - 0,1658 х ОТ х МТ ± 3 кг;
5. ОГК = 0,01 х ДТ + 84,7 ± 2,5 см,
Де: ДТ - довжина тіла, см; МТ - маса тіла, кг; ОТ - обхват талії, см;                    ОГК - обхват грудної клітини, см.
Прогнозні моделі гармонійності фізичного розвитку
дівчат 10-16 років
 
1. Обхват плеча (розслабленого) = 0,1749 х ДТ - 5,7073 ± 1,2 см;
2. Обхват стегна = 0,457 х ДТ - 24,81 ± 2,0 см;
3. Обхват талії = 0,3204 х ДТ + 12,09 ± 3,0 см;
4. Маса тіла = 0,8008 х МТ - 78,509 ± 4,0 кг;
5. Сила кісті = 0,3158 х МТ + 4,5448 ± 3,0 кг;
ОГК = 0,16 х ДТ + 62,0 ± 2,5 см.
 
       Гармонійність розвитку мускулатури для юнаків за даними обхватних розмірів різних частин тіла визначається шляхом зіставлення індивідуальних даних з нормативами. Для цього необхідно значення обхвату таза помножити на відповідний коефіцієнт (середнього або вищого стандарту.).
 
Розрахунок плечового індексу i оцінка постави.
       Плечовий індекс розраховують за формулою:
 
Ширина плеч, см
ПІ = ---------------------------------- х 100.
Плечова дуга, см
      Оцінка результату: при ПІ менш 90 - осанка сутула, при 90-100 -
нормальна.
       Проба Штанге - довільна затримка дихання на вдиху - полягає в тому,
що обстежуваний в положенні стоячи робить декілька глибоких дихальних циклів i після повного вдиху закриває рот (щільно стискає губи), а великим i вказівним пальцями затискає крила носу. По секундоміру відзначають час з моменту зупинки дихання до його поновлення.
       Проба Генчі - затримка дихання на видиху. Обстежуваний після декількох дихальних циклів здійснює повний видих, закриває рот i стискає пальцями ніс. Час затримки дихання реєструють по секундоміру. Тривалість затримки
дихання на видиху на 40-50 % менше, чим на вдиху. В середньому вона складає 20-39 с.
       Тести для визначення рівня розвитку сили. Для визначення м'язової сили підбираються вправи с подоланням опору. При вимірі статичної сили використовуються різні динамометри (кистьові, станові). Для виміру динамічної сили дітей шкільного віку використовують вправи з подоланням маси власного тіла, що свідчить скоріш про рівень силової витривалості. Тести на силу повинні бути комплексними i підібрані до основних м'язових груп плечового поясу, спини, живота, ніг.
        Прикладом комплексу тестів для визначення "мінімальної сили" є тест "Крауса - Вебера", який складаеться з 6 вправ:
       1. Для визначення сили м'язів живота i розгибателів тазостегнового суглоба використовується вправа "сід з положення лежачи на спині, руки за головою". В тому випадку, якщо учень не може піднятися, він одержує 0 балів, якщо виконує вправу частково за допомогою викладача - 5 балів, при правильному самостійному виконанні - 10 балів.
       2. Для визначення сили м'язів живота використовується вправа "сід з положення лежачи на спині з зігнутими колінами". Підрахунок балів робиться так як i при виконанні першої вправи.
       3. Для визначення сили м'язів-згибателів тазостегнового суглоба i м'язів живота застосовується вправа "піднімання ніг з положення лежачи на спині". Учень, що тестується повинен підняти ноги на висоту 10 дюймів (25,4 см) над підлогою i як можна довше утримати їх в цьому положенні. 3а кожну секунду присуджується один бал. Максимальна кількість присуджуваних балів - 10.
       4. Для визначення сили м'язів спини використовується вправа "піднімання тулуба з положення лежачи на животі". Той, що тестується лягає на живіт на спеціальну подушку, руки кладе за голову.
       Партнер фіксує його ноги, після чого він піднімає тулуб i утримує його в цьому положенні протягом 10 с. Підрахунок балів провидиться так як в попередній вправі.
       5. Вихідне положення наступної вправи - "пiднiмання нігв положенні лежачи на животі": - таке ж, як ї в попередньому. Партнер фіксує верхню частину його тулуба, після чого випробуваний піднімає прямі ноги над підлогою i утримує їх в цьому положенні протягом 10 с.
Підрахунок балів проводиться також, як у вправі 3.
       6. Остання вправа - нахил тулуба - виконується з метою визначення рівня розвитку гнучкості. Той, що тестується повинен торкнутися кінчиками пальців підлоги - в цьому випадку вправа вважається виконана. Якщо ж він не дотягується до підлоги, то результат складає кількість сантиметрів від підлоги до кінчиків пальців зі знаком мінус.
       Підраховуеться загальна кількість балів. Краус вважає, що особи, які не в стані виконати ці мінімальні вимоги, не можуть вважатися в достатньому ступені фізично розвиненими.