Техніка та методика навчання для груп вищої спортивної майстерності (18 років і старші) - доповнено

Удосконалення стійки хортиста, пересувань, захватів, звільнень від них; вироблення "почуття дистанції", "почуття часу" ("таймінг").

Рухливі ігри: загальнорозвиваючого, спеціально-прикладного характеру, з техніко-тактичним ухилом.

 

Техніка прийомів у стійці

Техніка рук:

Блоки:

1. Верхній боковий блок ліктем, з одночасним прямим ударом у підборіддя й продовженням атаки;

2. Середній боковий блок ліктем /прикривання тулубу/, з одночасним прямим ударом у підборіддя й продовженням атаки.

Удари:

1. Прямий удар двома руками в підборіддя;

2. Пробивання блоків суперника;

3. Прямий, боковий, знизу удари в голову в стрибку.

Техніка ніг:

Удари:

1. Внутрішній круговий удар прямою ногою в голову в розкрученому стрибку;

2. Зовнішній круговий удар прямою ногою в голову в розкрученому стрибку;

3. Круговий зворотний удар з розвороту п'ятою ноги /в тулуб, в голову/ у розкрученому стрибку.

Вивчення форм /підготовчих базових комплексів/.

Форма "Вільна показова" /ВП/ - самостійно створена форма, виконується без рахунку.

Ударно-кидкова техніка:

1. Задушливий прийом захватом шиї зверху від ударної серії: лівий-правий знизу-коліно у тулуб.

2. Задушливий прийом захватом шиї з-за спини від ударно-кидкової серії: коліном в голову захватом голови-коліном у тулуб (нижню частину), перекручення суперника за передпліччя із взаттям задушливого захвату.

3. Удар рукою в голову після захвата та просмикування ударної ноги суперника під плече.

Техніка прийомів у партері

Утримання:

Подальше вдосконалення техніки утримань у партері та переходів від больових та задушливих захватів на утримання.

Ударна техніка партеру (техніка третього виключного раунду хортингу "Честь"):

1. Вихід на верхнє положення партеру.

2. Вигідні позиції партеру для виконання ударних атак:

- позиція "ти зверху";

- позиция "ти зі спини" (верхи на спині суперника);

- боковой захват за шию суперника (з висідм або на колінах).

3. Правила нанесення ударів в партері:

- руками у рукавицях в голову, тулуб;

- ліктями і колінами у тулуб, передпліччя, плечі, стегна, гомілки.

Перевороти:

Подальше вдосконалення техніки переворотів у партері за допомогою захватів за rywdrv ceперника; із застосуванням ваги власного тіла та без неї.

Больові прийоми на кисті рук:

1. Больовий прийом на кисть дожимом "Вузол на кисть". Дія на м'язи атакованої кисті м'язами обох передплічь; м'язами тулубу. Взяття щильного захвату. Вперти лікоть суперника у власний тулуб, зменшити рухливість в кінцівці суперника. Надавити у сторону протидії.

2. Больовий прийом на кисть скручуванням. Скручування ліктя з вузлом на кисть з позиції "ти зверху".

Комбінації партеру:

1. Важілі.

Напрацювання важілів на суглоби: важіль ліктя тулубом - важіль коліна тулубом.

(Важілі ліктя).

2. Дожими.

Напрацювання дожимів на суглоби, при яких суглоб згинається дальше його фізичної можливості. (Дожими кисті).

3. Скручування.

Напрацювання скручувань, при яких суглоб викручується по своїй осі дальше його фізичної можливості. (Скручування кисті, скручування п'ятки, скручування коліна).

4. Защемлення.

Напрацювання защемлень м'язів біля суглобів передавлюванням м'язу ззовні кінцівкою суперника, а з внутрішньої сторони об власну кістку, яка розташована під даним м'язом.

(Защемлення двоголового м'яза, защемлення ікроножного м'яза, защемлення шийних м'язів).

Комбіновані больві прийоми (прийоми на два сустави одночасно):

1. Комбінований больовий прийом на лучевий та ліктевий суглоб - важіль ліктя тулубом лежачи на спині (на животі) з додатковим вузлом на кисть.

2. Скручування ліктя з вузлом на лікоть (кисть) з позиції "ти зверху".

3. Скручування ліктя з загином руки за спину лежачи на спині.

Задушливі прийоми:

Подальше вдосконалення техніки задушливих прийомів, проривів на утримання з подальшим переходом на задушливий захват.

Техніка і тактика двобою

1. Переходи від двобою у стійці до двобою у партері, включаючи комбінації із кидків, прийомів боротьби у партері.

2. Подальше вдосконалення техніки двобою стоячи: баланс стійки, захоплення (основні, відповідні, умовні, захисні, атакуючі), переміщення та облудні рухи, кидки та комбінації ударної техніки, захисти від ударів захватом і кидком з продовженням прийому партеру.

3. Подальше вдосконалення техніки кидків з участю ніг - підніжки, зачепи, підсічки, зачепи, підбиви; кидків за участю тулубу - через стегно, через спину, через плечевий пояс, через груди.

4. Подальше вдосконалення техніки пересувань без захватів та вибору дистанція для ударної (кидкової) атаки.

5. Подальше вдосконалення техніки захистів та атак на ближній, середній та дальній дистанції, роботи у клінчу, балансу тулубу при контркидках.

6. Подальше вдосконалення техніки партеру: завалювання (переводи суперника із стійки у партер), перевороти, утримання, больові прийоми на суглоби рук та ніг, захисні контрприйоми.

 

Характеристика ударної техніки двобою хортингу

 

1. Удар є направленою технічною дією із своєю траекторією, яку за даними Правилами дозволено виконувати руками, ногами та головою (тільки не по голові у партері в змаганнях серед юнаків, юніорів та дорослих) у дозволені правилами частини тіла. Удари мають широке використання у двобої хортингу і застосовуються для атак та як контрудари у поєднанні з усіма видами захисту, для уникнення від ударів противника та переривання ударів противника, зривання захоплень противника, зберігання необхідної дистанції та інших завдань двобою.

Удари можуть бути одинарні та у комбінаціях, з переміщеннями та на місці, пристрілювальні та акцентовані тощо.

2. Ударна техніка рук виконується аби-якою частиною кулаку або долоні (окрім удару відкритою рукавицею у першому раунді), ліктем, передпліччям, плечем у частини тіла, у які дозволена правилами ударна атака.

3. Удари руками у рукавицях у першому раунді можна наносити з аби-якої стійки по передній, боковій, нижній, верхній частині голови (окрім задньої потиличної частини голови), нижній та верхній передній та боковим частинам тулуба (окрім ударів по задній частині тулуба - хребту, ниркам), всім частинам кінцівок рук і ніг (окрім пахової області). Удари руками дозволено використовувати на всіх трьох дистанціях: дальній, середній, ближній (у клінчі), а також у захваті іншою рукою (передпліччям руки за допомогою тулуба).

4. Прямі удари дозволено наносити з збереженням первісного балансу ваги, з переносом більшої частини ваги на праву/ліву ногу, за участю ваги шляхом переносу додаткової ваги на ліву/праву ногу.

5. Бокові удари по ефективності та частоті застосування у двобої хортингу займають одне з перших місць, ними дозволено розпочинати атаку, розвивати атаку, доповнювати прямі удари, використовувати при контрдіях, використовувати при захистах з переміщеннями кроком уперед/назад, в сторону або з ухилами тулуба, при захопленнях руки або ноги суперника. Бокові удари можуть використовуватися на всіх трьох дистанціях: дальній, середній, ближній (у клінчі) та наноситися зігнутою рукою, закріпленою у ліктевому суглобі.

6. Удари знизу (аперкоти) застосовуються на середній та ближній дистанції (у клінчі), частіше у клінчі. Вони наносяться зігнутою в ліктевому суглобі рукою як у голову, так і у тулуб, використовуються як контрудари у взаємодії із захистом проти атакуючих дій суперника або при своїй атаці, а також доповнюючи ним прямі чи бокові удари руками/ногами. Удар знизу може наноситися після ухилу тулуба при розвитку атаки або контратаки слідуючи за прямими або боковими ударами руками та у комбінованих атаках з ногами. Він набирає силу у момент імпульсного випрямляння та поворота тулуба, що само виводить руку до цілі переносом ваги тіла і незначним фіксуванням руки у момент нанесення удару.

7. Кругові удари з розкручуванням або без нього дозволено виконувати ударною поверхнею тильної або нижньої частини кулаку (ребро кулаку). Дозволено використовувати нанесення кругового удару з розворотом через спину, де тулуб здійснює повний оборот навколо вертикальної лінії атаки, наприкінці якого кулак наносить удар, маючи енергічний розгон обертання.

8. Удари голою рукою без рукавиць у другому раунді можна наносити аби-яким формуванням зап'ясного суглоба та кисті у передню верхню, нижню, бокові частини тулуба (окрім задньої частини тулуба - у хребет і нирки), по ногах -  (кистях, передпліччях, плечах), по ногах - (стопах, гомілках, стегнах).

9. Удари ліктями дозволяється наносити в ті самі місця, що і голим кулаком або іншим формуванням кисті.

10.  Ударна техніка ніг виконується стопою, подушкою стопи, п'яткою, підйомом стопи, голеностопним суглобом, гомілкою, коліном, тазом, та може наноситися: у передню, бокову, нижню частини голови, у передню верхню, нижню та бокові частини тулуба (окрім задньої частини - хребет, нирки), по руках - кисті, передпліччя, плечі, по ногах - стопи, гомілки, стегна (у внутрішню і зовнішню частини стегна).

 

Характеристика кидкової техніки двобою хортингу

 

1. Кидок зараховується, якщо була проведена дія у захопленні одного спортсмена іншим, при якій суперник втратив рівновагу і впав на підлогу хорту, торкаючись її поверхні аби-якою частиною тіла, окрім ступнів ніг, та опинився на хорті у положенні лежачи, при умові, коли спортсмен, який проводив кидок, знаходився до його початку у положенні стоячи на ногах.

2. Якщо спортсмен, який виконав кидок, знаходиться після його виконання у положенні стоячи на ногах, такий кидок вважається кидком без падіння і оцінюється вище, ніж кидок з падінням. Ознакою кидка з падінням є те, що коли спортсмен почав виконувати кидок, він знаходився у положенні стоячи на ногах, а коли завершує кидок, падає разом з суперником и опиняється разом з ним у положенні партеру.

3. Контркидок має ознаку того, що коли один спортсмен захищається проти кидка суперника, у відповід на атакуючу дію перехоплює захват і проводить кидок самостійно, змінюючи плани суперника, направлення його дії, що приводить до його падіння на підлогу хорту.

4. Кидки суперника, який знаходиться у положенні стоячи на ногах, можуть бути кидки без відриву від підлоги хорту з простим переводом у партер виведенням з рівноваги, із застосуванням підніжки та кидком через виставлену ногу, підсікання ноги суперника, скручування захватом голови, та інші маневри, які не призводять до відриву суперника від підлоги.

5. Кидки з відриванням суперника від підлоги хорту можуть виконуванись перекидом через стегно, плече, прогинанням та з підніманням на руках, перевороти, підриви тулуба, підбиви тазом, взяттям на плечі, взяттям на груди, захопленням обох ніг, захопленням ноги і тулуба тощо, всі дії які виконуються з підніманням руками суперника у взятому захваті. Кидки з підніманням суперника вище поясу оцінюються вище, ніж кидки без відриву від підлоги або з незначним відривом.

6. Кидки суперника, який знаходиться у положенні стоячи на колінах або з повного партеру зараховуються тільки при умові його чіткого падіння та опинення у небезпечному положенні.

7. Кидки оцінюються: із застосуванням комбінаційних ударних атак та без ударів.

8. Кидками не вважаються і не оцінюються:

- відриви суперника, який знаходиться на підлозі хорту, підйоми його у захопленні за тулуб та опускання у те ж саме положення, що і до захоплення;

- дії, яки призводять до опори суперника од підлогу хорту на руки та повернення його у те саме положення;

- перевороти у боротьбі лежачи, коли спортсмен, якого атакують, знаходяться у партері;

- атакуючі дії спортсмена, який сам знаходиться у положенні партеру.

 

Характеристика техніки партеру

 

1. Партером вважається положення спортсмена, при якому він торкається хоча б ще одною частиною тіла до підлоги хорту, окрім ступнів ніг.

2. Техніка партеру першого раунду двобою хортингу включає в себе тільки ті дії, які є одночасним логічним та безперервним продовженням атаки, яка розпочата із положення стоячи на ногах. Таким безперервним продовженням може бути больова атака руки, захопленої ще у стійці, задушлива атака шиї, захопленої або на задушливий прийом, або на кидок ще у стійці.

3. Безперервним продовженням атаки може вважатися серія добиваючих ударів руками у рукавицях в голову та у тулуб суперника, якщо не було паузи більше 1 (однієї) секунди між кидком та першим ударом добивання. Така атака може продовжуватися ударами до зупинки самого атакуючого або командою Рефері.

 

Характеристика техніки больових прийомів хортингу

 

1. Больовий прийом проводиться захопленням руки або ноги суперника у партері, яке дозволяє провести больову атаку перегинанням, вивертом суглоба, заведенням руки за спину, вигинанням голеностопного суглоба, защемленням м'язів та зв'язок, при якій суперник не може звільнитися і вимушений здатися (визнати поразку).

2. Больові прийоми дозволено починати: незалежно від того, знаходиться суперник у стійці або у партері, незалежно від того де знаходиться атакуючий: у стійці або у партері. Під час проведення прийому дозволяється застосовувати енерцію та силу тулуба і спини, рук та ніг, але забороняється робити захоплення за обличчя, волосся та вуха, пах спереду та ззаду, пальці рук та ніг.

3. Фіксація початку больової атаки робиться від моменту, коли учасник узяв на захоплення кінцівку суперника та почав виконувати дії, які змушують суперника не витримавши больового відчуття здатися.

4. На довершення больового прийому спортсмену час не обмежується, але при зупинці больової атаки впродовж 15 (п'ятнадцяти) секунд Рефері двобою має право підняти спортсменів у бойові стійки. Якщо учасник, якого атакували больвим прийомом на руку, піднявся у стійку, йому дозволяється застосовувати скидання з руки суперника, який висить на руці і продовжує атакувати, шляхов ударів ним об підлогу хорту.

5. Больва атака руки вважається неуспішною, якщо суперник піднявся у положення стоячи і відірвав від підлоги хорту тулуб спортсмена, який проводив прийом, та зафіксував стійке положення на ногах впродовж 3 (трьох) секунд.

6. Больва атака ноги вважається неуспішною, якщо суперник піднявся з партеру у положення стоячи і зафіксував таке положення впродовж 5 (п'яти) секунд.

7. Якщо атака у партері переходить у атаку у стійці і навпаки, то двобій не зупиняється.

 

Характеристика техніки задушливих прийомів

 

1. Задушливий прийом є технічною дією, завдяки якій проводиться захоплення шиї суперника, що приводить до обмеження його дихання та наступної втрати свідомості, дії, які у двобої дозволено розпочинати як у партері, так і у стійці.

2. Захоплення та удушення можуть бути як руками, так і ногами.

3. Задушливий прийом руками: дозволено проводити передпліччям руки, яка виконує атаку з допомогою іншої руки/ноги, але удушення не призводить до виверту голови або скрученню шийних позвонків хребта.

4. Задушливий прийом ногами: дозволено проводити із обов'язковим захопленням ногами ще руки суперника, захоплення ногами тільки однієї шиї заборонено правилами хортингу.

5. Задушливі прийоми проводяться захопленням шиї зверху, ззаду, ногами у замок, обратним захопленням шиї ззаду, обратним захопленням шиї збоку, иншими способами не забороненими правилами.

6. Уходом від задушливого прийому вважається повне звільнення від задушливого захвату шиї.

7. Правилами змагань з хортингу больові та задушливі прийоми дозволено проводити і у стійці, і у партері.

 

Характеристика техніки утримання у двобої хортингу

 

1. Утримання за голову та руку, за голову та тулуб, утримання впоперек, обратне утримання захопленням голови і тулуба із притисканням тулуба до тулуба суперника виконується з використанням енергії всього тіла за допомогою розставлених в опорах ніг.

2. Утриманням вважається: прийом, при якому спорсмен змушує лежати суперника на підлозі хорту впродовж певного часу.

3. Відлік початку часу утримання: починається з моменту доторкання верхньої частини спини суперника до підлоги при притисканні тулуба суперника та фіксації такого положення.

4. Утримання закінчується:

- коли утримуючий спортсмен переходить на больову атаку руки/ноги;

- коли спортсмен виходить з положення утримання у положення на бік, на живіт, на руки, у стійку;

- якщо спортсмен, якому проводили утримання силою рук та за допомогою тулуба та ніг віджимає атакуючого від себе на відстань не менше 15 - 25 сантиметрів;

- якщо спортсмен, якого утримували, зкинув суперника прогином борцівського мосту та вийшов з небезпечного положення.

 

Приклади високоефективної змагальної техніки двобою у стійці

 

Технічні дії першого раунду

1. Прямі, бокові, знизу, з розворотом та інші удари в голову руками, вдягненими у рукавиці;

2. Прямі, бокові, знизу, зверху, з розворотом удари босими ногами, або із вдягненими м'якими фіксаторами коленостопних та колінних суглобів;

3. Прихвати, контрольні фіксації, притримування, тримання, захоплення передпліччями та плечима з допомогою тулуба рук, ніг, тулуба та голови;

4. Виведення з рівноваги та кидки суперника на хорт захватами за руку/руки, ногу/ноги, руку і ногу, тулуб і руку, тулуб і ногу, голову і руку, голову і тулуб;

5. Кидки через стегно, плече, передня, бокова, задня підніжка, підсікання та одночасне добивання руками в рукавицях до повного завершення атаки або зупинки двобою;

6. Комбінування в атаці ударної та кидкової техніки з логічним непреривним продовженням ударної та борцовської техніки у партері;

7. Больві прийоми на ліктевий, плечевий суглоб у стійці;

8. Задушливі прийоми захопленням передпліччям шиї ззаду, зверху, збоку у стійці.

Технічні дії другого раунду

1. Прямі, бокові, знизу, з розворотом та інші удари в тулуб, по плечах, по передпліччях, по ногах голими руками сформованими у кулак, ребром долоні, підставою долоні, ліктем;

2. Прямі, бокові, знизу, зверху, з розворотом удари босими ногами, або із вдягненими м'якими фіксаторами коленостопних та колінних суглобів;

3. Прихвати, контрольні фіксації, притримування, тримання, захоплення голими руками (кистями рук), передпліччями та плечима з допомогою тулуба рук, ніг, тулуба та голови суперника;

4. Виведення з рівноваги та кидки суперника на хорт захватами за руку/руки, ногу/ноги, руку і ногу, тулуб і руку, тулуб і ногу, голову і руку, голову і тулуб;

5. Кидки через стегно, плече, передня, бокова, задня підніжка, підсікання та одночасне добивання голими руками (окрім голови) до повного завершення атаки або зупинки двобою;

6. Комбінування в атаці ударної та кидкової техніки з продовженням борцовської техніки у партері;

7. Больві прийоми на зап'ясний, ліктевий, плечевий суглоб у стійці;

8. Задушливі прийоми захопленням шиї ззаду, зверху, збоку у стійці.

 

Приклади високоефективної змагальної техніки двобою у партері

 

Комбінації:

1. Удушення обертанням від кидка задньої підніжки;

2. Удушення через стегно від бокової підсічки;

3. Удушення передпліччям від зачепа зсередини;

4. Зачеп зсередини від кидка через плече з коліна.

Утримання:

1. Утримання збоку висідом;

2. Утримання з боку голови;

3. Утримання верхи з боку ніг, з боку голови;

4. Утримання поперек;

5. Утримання спиною.

Перевороти:

1. Переворот ривком на себе із захватом руки і шиї;

2. Переворот звалюванням із захватом тулубу і руки з-за шиї;

3. Переворот перекочуванням із захватом тулубу ззаду і руки;

4. Переворот зворотним захватом передпліччя, перекриваючи голову ногою;

5. Переворот перекатом із захватом різнойменного плеча і руки під плече.

Больові прийоми:

1. Важіль ліктя знизу висідом (під час розвороту в бік ніг).

Захист: зігнути руку, розвернути ліктем донизу; сісти, підтягуючи руки на себе ліктями вниз;

2. Важіль ліктя через передпліччя захватом руки під плече.

Захист: зігнути руки, упираючися вільною рукою в тулуб, вмести лікоть із захвату;

3. Важіль ліктя через передпліччя.

Захист: обертаючи руку, вивести лікоть із захвату і зчепити руки;

4. Вузол ногою зверху.

Захист: звільнити руку від захвату ногою, стати в стійку в захваті.

Комбінації:

1. Важіль ліктя від утримання висідом;

2. Вузол передпліччям зверху від утримання верхи;

 

Приклади допоміжних умов програми навчання техніки хортингу

 

Рухливі ігри: загальнорозвиваючого, спеціально-прикладного характеру, з техніко-тактичним ухилом.

Варіанти іспитів та заліків:

Скласти іспити з техніки на отримання 1-го майстерського ранку: продемонструвати повністю Форми хортингу (базові комплексні комбінації);

Скласти іспити з техніки на отримання 2-го майстерського ранку:

Продемонструвати повністю (Програму кидків із стійки);

Продемонструвати повністю (Програму техніки у боротьбі лежачи).

 

Класифікація форм (формальних технічних комплексів)

 

По змісту використання всі програмні форми окрім показових поділяються на захисні  і атакувальні. Всього існує 6 захисних, 6 атакувальних форм.

По складності виконання та поступовності вивчення існує 12 комплексних форм.

Кожна форма хортингу має свою скорочену позначку згідно її назви і призначення (наприклад - "МА" - майстерська атакувальна), та порядковий номер від 1 до 12, яким вона позначається у Положенні про змагання.

Згідно "Міжнародної спортивної програми хортингу" Всесвітньої федерації хортингу інсує кваліфікаційне поділення форм по розділах: прості базові, складні базові і вищі форми. 

Розділ "Прості базові форми" має шість форм (3 захисні  і 3 атакувальні):

1. Форма "Перша захисна" /1З/, виконується під рахунок і самостійно.

2. Форма " Перша атакувальна" /1А/, виконується під рахунок і самостійно.

3. Форма "Друга захисна" /2З/, виконується під рахунок і самостійно.

4. Форма " Друга атакувальна" /2А/, виконується під рахунок і самостійно.

5. Форма "Третя захисна" /3З/, виконується під рахунок і самостійно.

6. Форма "Третя атакувальна" /3А/, виконується під рахунок і самостійно.

Розділ "Складні базові форми" має чотири форми (2 інструкторські  і 2 майстерські):

7. Форма "Інструкторська захисна" /ІЗ/, виконується під рахунок і самостійно.

8. Форма "Інструкторська атакувальна" /ІА/, виконується під рахунок і самостійно.

9. Форма "Майстерська захисна" /МЗ/, виконується під рахунок і самостійно.

10. Форма "Майстерська атакувальна" /МА/, виконується під рахунок і самостійно.

Розділ "Вищі форми" має дві форми:

11. Форма "Вища захисна" /ВЗ/, виконується без рахунку.

12. Форма "Вища атакувальна" /ВА/, виконується без рахунку.

 


 (574x49, 5Kb)