Дух Хортингу (учням, послідовникам, нащадкам)

Дух Хортингу гартується, мій сину,
Як флагман, що виводить кораблі,
Щоб через хортинг знали Україну
В усіх кутках великої землі.
Буть воїном - це шлях, а не робота,
Коли за мрію битися готов,
Коли нічого втратити не шкода,
За рідний дім, дитину і любов.
 
Дух Хортингу гартується в змаганні,
Коли глядацький галас ріже слух,
В запеклій схватці м'язи до зривання,
Де сила йде на силу, дух - на дух.
Зумій для перемоги все віддати,
За все відповідальний тільки ти,
Суперника почнеш перемагати,
Якщо ти зміг себе перемогти.
 
Дух Хортингу гартується в атаці,
А не тоді, коли життя пливе,
Народжується з надважкої праці,
Коли ти перевершуєш себе,
У мить, коли ідти уже не взмозі,
І сил нема, і час уже пройшов,
А ти в атаку на останнім вдосі
Вперед за перемогою пішов.
 
Дух Хортингу гартується для честі,
Перемагай у чесній боротьбі,
Суперник підготується нарешті,
Шукаючи недоліки в тобі,
Вдивляється у стиль, прийоми, школу,
І бачить тебе стомленим без сил,
Але йому не бачити ніколи
тебе таким, що здався і просив.
 
Дух Хортингу гартується у думках!
Коли ти покидаєш рідний край,
З чужинцями буваєш у стосунках,
Своє мистецтво бою зберігай.
У школах одноборств давно відомих
слід вчитися, але своє тримать,
І майстру бойових мистецтв любому
в двобої перевагу показать.
 
Дух Хортингу гартується в дорозі,
Ніколи не шукай легких шляхів,
Тренуйся на жарі і на морозі,
Долання - як молитва від гріхів.
Для когось легкий шлях і всі умови,
А в тебе на дорозі стільки ям,
Тому за якість справи, вчинка, слова,
За все відповідай своїм ім'ям.
 
Дух Хортингу гартується в повазі.
Одне єдиноборство - шлях один!
Чим вище майстер в техніці і класі,
Тим глибше він виконує уклін,
Вітається і чемно руку тисне,
Коли суперник демонструє гнів,
І вже здобувши перемогу чисто,
Виказує повагу замість слів.
 
Дух хортингу гартується як в горні,
Життя кидає як клинок в вогонь,
У холод льоду, в пекло і назовні,
Під молотом розплющує в долонь.
Але від катувань вогнем і льодом,
Гартується залізо у сто крат,
На зброю перековується згодом,
Й народжується істинний булат!
 
Дух Хортингу гартується в ідеї,
Щоб рідна Батьківщина розцвіла,
А хортинг жив для нації своєї,
І нація для хортингу жила.
Коли над п'єдесталом гімн лунає,
Підкорена арена світова,
Рука на серце віддано лягає,
Й душа твоя повторює слова.
 
Дух хортингу гартується у дружбі,
Якщо кар'єрних успіхів здобув,
І швидко просуваєшся по службі,
Не забувай про тих, з ким разом був.
Коли у друга ворог на порозі,
І кількість ворогів наводить страх,
Тоді свій гнів наперекір загрозі,
Ти вияви в ударах і кидках.

Дух Хортингу гартується в зусиллях,
В двобоях на помості і в житті,
Тримай свого човна в життєвих хвилях,
З хоробрим серцем в мрії золоті.
В спортивному двобої головніше -
Незламна сила волі й дух бійця,
В житті ж перемага не хто сильніший,
А хто ідти готовий до кінця.
 
Дух Хортингу гартується в звитязі,
В досягненні великої мети,
Коли збивають з ніг тебе наразі,
То на колінах треба далі йти,
Упав з колін - повзи вперед до мрії,
І ось, коли не зможеш вже повзти,
Вгризись намертво в землю у надії,
Лежи й дивись у напрямку мети.
 
Дух Хортингу гартується в багатті,
На полум'ї в постійній боротьбі,
Тренується в останньому завзятті,
Супроти долі, впоперек судьбі,
Наперекір до лиха і негоди,
І всупереч залишених надій,
Долаючи життєві перешкоди,
Заради здійснення найзаповітних мрій.
 
Дух хортингу гартується у вчинках,
Хто стариків, дітей не захистить,
Зневагу хто виказує на жінках,
Хто за помилку й друга не простить,
Той сам боїться сили чоловіка,
А ти бери у друзі не спіша,
Бо справжнім другом стане і каліка,
Якщо у нього чистая душа.
 
Дух хортингу гартується в подяці,
Бо вдячність до людей - це як оплот,
що прапором, піднесеним в атаці,
видніється одна серед чеснот.
Подякуй за найменшу допомогу
Тому, хто вів, підтримував, любив.
Тобі ціна - твої слова про того,
хто по житті добро тобі зробив.
 
Дух Хортингу гартується в натхненні
Маленьких початківців, юнаків,
З яких виховуємо у житті буденнім
Майбутніх справжніх сильних козаків.
У гори з рюкзаками підуть діти,
А повертаються кмітливі юнаки,
У небо з парашутом хлопці підуть,
А повертаються з небес - чоловіки!
 
Дух Хортингу гартується в команді!
Братерство - звичай, бережи його,
Єдиний рух на фініші і старті!
Один за всіх, і всі за одного!
Твоя команда - бойова дружина,
У спеку, снігопад або грозу,
Коли один заходить на вершину,
То підніма залишених внизу.
 
Дух Хортингу гартується для сили,
Яка не буде осторонь біди,
Якої б допомоги не просили,
На поміч не вагаючись прийди.
Не зрадь, коли оточили чужинці,
Тримайся, ніби рани не болять,
Щоб навіть залишившись наодинці,
За правду перед ворогом стоять.
 
Дух Хортингу гартується на успіх.
Якщо ти вмієш зраду пережить,
І їжу розділити серед друзів,
Так, щоб було не соромно дружить,
Якщо збагнеш, що заздрість розбиває
Твоїх булих невдах-товаришів,
І все пройдеш, то злет тебе чекає,
Бо успіх не назовні, а в душі!
 
Дух хортингу гартується на мужність,
Хоробре серце - сила вояка,
Загарбник випромінить не співдружність,
а приведе в твій дім свої війська.
То ж треба готуватися до бою,
і прагнути Вітчизні відслужить,
Без мужності і честі навіть зброя,
Твій дім не допоможе захистить.
 
Дух Хортингу гартується в коханні,
Якщо ти воїн - бережи любов,
Тебе з окопу на переднім краї
Думки додому повертають знов.
Якщо жінкам троянд не дарувати,
Бабусь та дідусів позабувать,
Дитячих добрих свят не відмічати,
Тоді навіщо треба воювать?
 
Дух хортингу гартується в завданнях,
Складних і мужніх, що собі задав,
Найвищій дисципліні, подоланнях,
Щоб честю ти за них відповідав.
Нехай особа деяка готова,
Заради користі брехати купи фраз,
Не відступись від сказаного слова,
Тримай його твердішим, ніж алмаз.
 
Дух Хортингу гартується у вірі,
Хоч тіло тренуваннями змитар,
Та й душу не брудни ні в якій мірі,
Покладену тобою на алтар.
Ти зможеш на землі своїй священній,
Із вірою до Господа прийти,
Тоді тебе ніхто у всій Вселенній,
Не зможе одного перемогти.
 
Дух Хортингу гартується в родині,
В якій дитям малесеньким ти ріс,
Де мати й батько заповів дитині,
Щоб щастя й радість ти в сім'ю приніс,
Людині Батьківщину не обрати,
Тож не цурайся в місті, чи в селі,
Увік не забувай рідної хати,
І матері вклонися до землі.
 
Дух Хортингу гартується на мудрість!
Всьому є свій початок і кінець,
І кожне рішення - це іспит на розумність,
А слово - це душі швидкий гонець.
Якщо людськую душу тільки вдариш,
Вона оскалить зуби хижака,
Коли її по-доброму похвалиш -
Помолиться як тихая ріка.
 
Дух Хортингу гартується у звичках,
Якщо ти будеш злість в собі плекать,
Втрачати час у пустомовних стичках,
Брехнею на брехню відповідать,
Просту людину станеш зневажати,
Бо чину в неї вищого нема,
А перед чином - голову схиляти, -
Ти хортингом займаєшся дарма.
 
Дух Хортингу гартується на пам'ять
Про кожного загиблого в бою,
Герої ніби поглядами ранять,
На фото як живі в однім строю.
Цей погляд - вищий суд і вища міра,
Чи гідно ми на світі живемо?
Що справжнього ми робимо для миру?
Свій хліб чи не даремно ми їмо?
 
Дух Хортингу гартується роками,
Як власний непохитний мінарет,
Щоб навіть йти маленькими кроками,
Але нестримно вгору і вперед.
Щоб знову втративши усе, ти міг зібратись,
Коли спіткала чорна полоса,
Народжений повзти та озиратись,
Не прагне до польоту в небеса.
 
Дух хортингу гартується в роботі,
Працюючи не бійся помилок,
У самому найдовшому поході,
Приходиться робити перший крок.
У Всесвіт відлітають наші мрії,
У ньому відбиваються думки,
Якщо ти щиро віриш у події,
То він відповідає залюбки.
 
Дух хортингу гартується як зброя,
Яка по лезу променем горить,
У складний час вона завжди з тобою,
Як два крила у небезпечну мить.
Якщо свою ти силу розумієш,
Вона тобі - надійний оберіг,
Ти досконало битися умієш,
Для того, щоб не битися увік.
 
Дух Хортингу гартується в навчанні,
За Вчителем іди, і вір йому,
Він вів у спорті, в праці та в коханні...
ЗАВЖДИ будь вірним Вчителю свому!
І стоячи на вищим п'єдесталі,
І в самій тихій церкві при свічах,
Не забувай тепер, ідучи далі,
Хто запалив вогонь в твоїх очах!
 
Дух Хортингу гартується в прощенні,
Коли батьки уходять із сімей,
Чомусь знаходять вихід у зреченні,
Від власної дружини і дітей.
Уміть простити - в цьому справжня сила,
Та й берегти родину загалом,
Бо мама й тато - два життєві крила,
І важко так летіть з одним крилом.
 
Дух хортингу гартується в стремлінні,
У прагненні завжди нести свій хрест,
Розвинути таланти і уміння,
Піднятися на сніжний Еверест,
Спуститися в саму морську безодню,
Випробувать космічні кораблі,
Долати неосяжні горизонти,
щоб так яскраво жити на землі.
 
Дух Хортингу гартується назавжди!
Кується, не шукаючи причин!
Щоб міг ти кривду розпізнать від правди,
Що схована під сотнями лічин.
В недоброго життя - подібне смерті,
Не в радість ані їжа, ані сон,
Бо між людей любов і милосердя,
Найвищі за абиякий закон.
 
Дух Хортингу гартується за кров'ю,
Коли малеча був, то завжди знав,
Що мама є, і дивиться з любов'ю,
Щоб ти вдягнувся, кушав і поспав.
Тепер ти виріс, а її не стало,
З могилою стоїш один як пес,
Ти знай, у складний час в тебе є мама,
Вона з любов'ю дивиться з небес.
 
Дух хортингу гартується у правді,
Слабкого захисти, а не пройди,
Зловмисник гострить ніж і б'є насправді,
Але і ніж його зупиниш ти,
Тепер твій кожний рух стає надійним,
Міцна як сталь стає твоя душа,
Коли мета і сила благодійні,
Рука трощить сталевого ножа.
 
Дух хортингу гартується в мистецтві.
Пісні, думки, малюнки і вірші,
Коли прекрасне відчуваєш в серці -
Великий Всесвіт у твоїй душі.
Якщо ти - воїн, сильним народився,
Умій і воювать, і будувать,
Той, хто пісень співати не навчився,
Той і не зможе щастя відчувать.
 
Дух Хортингу гартується на вірність,
Своїм коханим, друзям і собі,
У вірного своя закономірність -
Не зраджувати навіть в боротьбі,
І зайвих обіцянок не робити,
Що відданий ти справді чоловік.
Коли почнеться вирішальна битва,
Подивимось на чий ти станеш бік!
 
Дух Хортингу гартується не зразу,
І лідер не завжди на самоті,
У світі досить бруду і зарази,
Але, хто хоче, - буде в чистоті.
Тобі прийдеться серце, нерви, жили,
Уміть напружить, щоб набрати злет,
Коли з роками покидають сили,
І тільки воля рухає вперед.
 
Дух хортингу гартується з метою
Успішного закінчення шляху,
Що зіркою горіла над тобою,
Освітлюючи, що там наверху.
Коли нова стіна твій шлях закрила,
А за стіною ще одна стіна,
У тих, хто прагнув, виростають крила,
І за зимою знову йде весна.
 
Дух Хортингу гартується для себе.
Будь найчутливим з іншими людьми,
Будь ввічливим, жалібним, якщо треба,
Але до себе - жалості не йми!
Не припиняй себе випробувати!
Нехай душа твоя працює і горить!
Бо неможливо на шляху зламати,
Того, хто сам себе ламає кожну мить.
 
Дух хортингу гартується на волі,
Будь незалежним від грошей і стін,
як вільний вітер у безкрайнім полі,
не дивлячись на білий світ з колін.
Життя як річка, де стрімкі потоки,
Накриє хвилею - і знову глибина,
Живи - не бійся намочити ноги,
а повертайся від самого дна.
 
Дух Хортингу гартується на долю,
З дитинства і на все твоє життя,
Що зрушує, як вітер гне тополю,
Навчає і приводить до пуття.
Зламає - будеш гілкою хитатись,
А витримаєш - стовбуром стоять,
Тому сім'ї і друзів слід триматись,
І дітям все, що маєш, передать.

Дух Хортингу гартується в терпінні,
Навчись терпіти, вірити, чекать,
Коли для інших в непорозумінні,
Твій шлях і істина, яку почнеш шукать.
Чекай, працюй з завзяттям і натхненням,
Всім серцем прагни позитивних змін, 
Тоді й мета твоя прийде знаменням,
Не дивлячись на те, що ти один.
 
Дух Хортингу гартується в падіннях,
В поразках, що тебе збивають з ніг,
В проблемах, від яких нема спасіння,
Щоб цінував життя, і вийшов з них,
За успіхи малі себе не гладив,
І долю власну сам побудував,
Бо сила є не в тім, щоб ти не падав,
А в тім, щоб впавши, ти завжди вставав!
 
Дух хортингу гартується на совість,
Життя підскаже як кого навчать,
Тут пан заможний жив собі на користь,
Там діточок одна ростила мать,
І тих панів, які так гарно платять,
Треную я однаково щодня,
А діткам тих людей, що не багаті,
Дарую золоті свої знання.
 
Дух Хортингу гартується на вічність!
У витоках - міцний козацький гарт,
В прийомах - ефективність і практичність,
В методиках - надійність і азарт,
У мирних настановах є натхнення,
У воїнських традиціях - закон,
Ми мусимо своє велике вчення
нащадкам передать як еталон.
 
Дух Хортингу гартується у серці,
Відкритому для добрих, щирих справ,
Способнім для дітей, як на скатерці,
Віддать останнє, від себе забрав.
Повір в себе, коли в тебе не вірять,
Боротись вмій, коли усі здались,
Навчись добром, а не грошима мірять,
Все, що дає нам піднебесна вись.
 
Дух Хортингу гартується у мрії,
Яка б вона незбутня не була,
Лети вперед, ледь-ледь закриєш вії,
Відчуй свої могутні два крила!
Хай навіть тіло стомлене хворіє,
Тримай свій погляд впевнен і висок!
Настане час, й твоя висока мрія,
Тебе підійме в небо до зірок!
 
Дух Хортингу гартується на звичай
Героїв - попередніх вояків,
Бо сила наших батьківських традицій
Вкарбована у золото віків.
Минуть літа, й мене уже не стане,
А справа наша буде для живих!
Ми будем вам співати голосами
Своїх дітей і правнуків своїх!