Дух Хортингу (до учня, послідовника, нащадків)

Дух Хортингу гартується, мій сину,
Як флагман, що виводить кораблі,
Щоб через хортинг знали Україну
В усіх кутках великої землі.
Буть воїном - це шлях, а не робота,
Коли за мрію битися готов,
Коли нічого втратити не шкода,
Якщо за рідну землю і любов.
 
Дух Хортингу гартується в змаганні,
Коли глядацький галас ріже слух,
В запеклій схватці м'язи до зривання,
Де сила йде на силу, дух - на дух.
Зумій для перемоги все віддати,
За все відповідальний тільки ти,
Суперника почнеш перемагати,
Якщо ти зміг себе перемогти.
 
Дух Хортингу гартується в ідеї,
Щоб рідна Батьківщина розцвіла,
А хортинг жив для нації своєї,
І нація для хортингу жила.
Коли над п'єдесталом гімн лунає,
Підкорена арена світова,
Рука на серце віддано лягає,
Й душа твоя повторює слова.
 
Дух хортингу гартується у дружбі,
Якщо кар'єрних успіхів здобув,
І швидко просуваєшся по службі,
Не забувай про тих, з ким разом був.
Коли у друга ворог на порозі,
І кількість ворогів наводить страх,
Тоді свій гнів, наперекір загрозі,
Ти виявиш в ударах і кидках.
 
Дух Хортингу гартується в зусиллях,
В двобоях на помості і в житті,
Тримай свого човна в життєвих хвилях,
З хоробрим серцем в мрії золоті.
В спортивному двобої головніше -
Незламна сила волі й дух бійця,
В житті ж перемага не хто сильніший,
А хто ідти готовий до кінця.
 
Дух Хортингу гартується в багатті,
На полум'ї в постійній боротьбі,
Тренується в останньому завзятті,
Супроти долі, впоперек судьбі,
Наперекір до лиха і негоди,
І всупереч залишених надій,
Долаючи життєві перешкоди,
Заради здійснення найзаповітних мрій.
 
Дух хортингу гартується у вчинках,
Хто стариків, дітей не захистить,
Зневагу хто виказує на жінках,
Хто за помилку й друга не простить,
Той сам боїться сили чоловіка,
А ти бери у друзі не спіша,
Бо справжнім другом стане і каліка,
Якщо у нього чистая душа.
 
Дух хортингу гартується в подяці,
Бо вдячність до людей - це як оплот,
що прапором, піднесеним в атаці,
видніється одна серед чеснот.
Подякуй за найменшу допомогу
Тому, хто вів, підтримував, любив.
Тобі ціна - твої слова про того,
хто по житті добро тобі зробив.
 
Дух Хортингу гартується для сили,
Яка не буде осторонь біди,
Якої б допомоги не просили,
На поміч не вагаючись прийди.
Не зрадь, коли оточили чужинці,
Тримайся, ніби рани не болять,
Щоб навіть залишившись наодинці,
За правду перед ворогом стоять.
 
Дух хортингу гартується на мужність,
Хоробре серце - сила вояка,
Загарбник випромінить не співдружність,
а приведе в твій дім свої війська.
То ж  треба готуватися до бою,
і прагнути Вітчизні відслужить,
Без міжності і честі навіть зброя,
Твій дім не допоможе захистить.
 
Дух хортингу гартується в завданнях,
Складних і мужніх, що собі задав,
Найвищій дисципліні, подоланнях,
Щоб честю ти за них відповідав.
Нехай особа деяка готова,
Заради користі брехати купи фраз,
Не відступись від сказаного слова,
Тримай його твердішим, ніж алмаз.
 
Дух Хортингу гартується у вірі,
Хоч тіло тренуваннями змитар,
Та й душу не брудни ні в якій мірі,
Покладену тобою на алтар.
Ти зможеш на землі своїй священній,
Із вірою до Господа прийти,
Тоді тебе ніхто у всій Вселенній,
Не зможе одного перемогти.
 
Дух Хортингу гартується в родині,
В якій дитям малесеньким ти ріс,
Де мати й батько заповів дитині,
Щоб щастя й радість ти в сім'ю приніс,
Людині Батьківщину не обрати,
Тож не цурайся в місті, чи в селі,
Увік не забувай рідної хати,
І матері вклонися до землі.
 
Дух Хортингу гартується роками,
Як власний непохитний мінарет,
Щоб навіть йти маленькими кроками,
Але нестримно вгору і вперед.
Щоб знову встративши усе, ти міг зібратись,
Коли споткала чорна полоса,
Народжений повзти та озиратись,
Не прагне до польоту в небеса.
 
Дух Хортингу гартується в навчанні,
За Вчителем іди, і вір йому,
Він вів у спорті, в праці та в коханні...
ЗАВЖДИ будь вірним Вчителю свому!
І стоячи на вищим п'єдесталі,
І в самій тихій церкві при свічах,
Не забувай тепер, ідучи далі,
Хто запалив вогонь в твоїх очах!
 
Дух хортингу гартується в стремлінні,
У прагненні завжди нести свій хрест,
Розвинути таланти і уміння,
Піднятися на сніжний Еверест,
Спуститися в саму морську безодню,
Випробувать космічні кораблі,
Долати неосяжні горизонти,
щоб так яскраво жити на землі.
 
Дух Хортингу гартується назавжди!
Кується, не шукаючи причин!
Щоб міг ти кривду розпізнать від правди,
Що схована під сотнями лічин.
В недоброго життя - подібне смерті,
Не в радість ані їжа, ані сон,
Бо між людей любов і милосердя,
Найвищі за абиякий закон.
 
Дух хортингу гартується в мистецтві.
Пісні, думки, малюнки і вірші,
Коли прекрасне відчуваєш в серці -
Великий Всесвіт у твоїй душі.
Якщо ти - воїн, сильним народився,
Умій і воювать, і будувать,
Той, хто пісень співати не навчився,
Той і не зможе щастя відчувать.
 
Дух Хортингу гартується на вірність,
Своїм коханим, друзям і собі,
У вірного своя закономірність -
Не зраджувати навіть в боротьбі,
І зайвих обіцянок не робити,
Що відданий ти справді чоловік.
Коли почнеться вирішальна битва,
Подивимось на чий ти станеш бік!
 
Дух хортингу гартується з метою
Успішного закінчення шляху,
Що зіркою горіла над тобою,
Освітлюючи, що там наверху.
Коли нова стіна твій шлях закрила,
А за стіною ще одна стіна,
У тих, хто прагнув, виростають крила,
І за зимою знову йде весна.
 
Дух Хортингу гартується для себе.
Будь найчутливим з іншими людьми,
Будь ввічливим, жалібним, якщо треба,
Але до себе - жалості не йми!
Не припиняй себе випробувати!
Нехай душа твоя працює і горить!
Бо неможливо на шляху зламати,
Того, хто сам себе ламає кожну мить.
 
Дух хортингу гартується на волі,
Будь незалежним від грошей і стін,
як вільний вітер у безкрайнім полі,
не дивлячись на білий світ з колін.
Життя як річка, де стрімкі потоки,
Накриє швилею - і знову глибина,
Живи - не бійся намочити ноги,
а повертайся від самого дна.

Дух Хортингу гартується в терпінні,
Навчись терпіти, вірити, чекать,
Коли для інших в непорозумінні,
Твій шлях і істина, яку почнеш шукать.
Чекай, працюй з завзяттям і натхненням,
Всім серцем прагни позитивних змін, 
Тоді й мета твоя прийде знаменням,
Не дивлячись на те, що ти один.
 
Дух Хортингу гартується в падіннях,
В поразках, що тебе збивають з ніг,
В проблемах, від яких нема спасіння,
Щоб цінував життя, і вийшов з них,
За успіхи малі себе не гладив,
І долю власну сам побудував,
Бо сила є не в тім, щоб ти не падав,
А в тім, щоб впавши, ти завжди вставав!
 
Дух Хортингу гартується у серці,
Відкритому для добрих, щирих справ,
Способнім для дітей, як на скатерці,
Віддать останнє, від себе забрав.
Повір в себе, коли в тебе не вірять,
Боротись вмій, коли усі здались,
Навчись добром, а не грошима мірять,
Все, що дає нам піднебесна вись.
 
Дух Хортингу гартується у мрії,
Яка б вона незбутня не була,
Лети вперед, ледь-ледь закриєш вії,
Відчуй свої могутні два крила!
Хай навіть тіло стомлене хворіє,
Тримай свій погляд впевнен і висок!
Настане час, й твоя висока мрія,
Тебе підійме в небо до зірок!