Валерій Валерійович Вєхтєв дуже багато працює з молоддю. Займається військово-патріотичним вихованням, готує молодих людей до служби в армії. А головне те, що він виховує дітей, юнаків і молодь справжніми патріотами нашої країни, вчить їх бути сміливими, рішучими, сильними, а також відданими синами і доньками Батьківщині. Не раз йому було складно під час війни на Сході України, і тому знає він ціну життю та важливість фізичної, психологічної і морально-духовної підготовки для людини. Свої військові навички Валерій Вєхтєв передає молоді.
У деяких школах Кіровоградської області, в яких працюють філії федерації бойового хортингу, склалася комплексна система патріотичного виховання дітей, яка включає різні напрями для формування у вихованців почуття патріотизму. Так через народний фольклор, живопис, мистецтво діти знайомляться з історією рідного краю. Використовуються такі форми роботи, як виставки, конкурси, зустрічі з ветеранами війни і праці, бесіди, концерти, класні години, екскурсії тощо.
На вечорах зустрічей з ветеранами, які організовує Валерій Вєхтєв, діти мають прекрасну можливість почути про жахливі моменти війни з перших вуст. Адже, одна справа, коли тобі каже про це вчитель в класі, і зовсім інше враження від розповіді учасника страшної війни. Сучасна молодь, яка знає про війну лише за фільмами, часом буває жорстока в сприйнятті переживань літніх людей. Але пам'ять старшого покоління, яку вони несуть хлопцям, в своїх простих розповідях про пережите, врізається в душі молоді дуже сильно. Спів разом з ветеранами військових пісень, пісень про кохання, про дружбу, про світ зближує молоде покоління з героями війни.
Також Валерій Вєхтєв організовує екскурсії для дітей. Екскурсія – це прогулянка, що ставить своїм завданням вивчення військової теми на конкретному матеріалі, доступному спогляданню. В останні роки дуже важливим методом виховання патріотизму стало створення шкільних музеїв. Особлива роль в патріотичному вихованні належить військовій історії України, стикаючись з якою, підростаюче покоління долучається до трудового і ратного подвигу народу, рівняється на кращих його представників, вчиться на героїчних прикладах життєдіяльності наших великих предків, дідів і батьків беззавітного служіння Батьківщині, готовності стати на її захист. Історична підготовка до певної міри покликана розв'язувати завдання духовно-морального та ідейного забезпечення процесу патріотичного виховання.
Патріотизм за сприяння Валерія Валерійовича формується в процесі навчання, соціалізації і виховання школярів. Однак соціальний простір для розвитку патріотизму не обмежується шкільними стінами. Велику роль тут виконують сім'я та інші соціальні інститути суспільства, такі як: Національна федерація бойового хортингу України, засоби масової інформації, громадські організації, установи культури і спорту, додаткової освіти, релігійні організації, установи охорони здоров'я, правоохоронні органи, військові організації, установи соціального захисту населення, корпоративні об'єднання, кровноспоріднені, діаспорні зв'язки і відносини. Все це враховують педагогам бойового хортингу Кіровоградщини в процесі виховання учнів. Діти повинні вивчати свою історію війни, доповнюючи уроки і позакласні заходи художніми творами, літературою документального жанру, свідоцтвами очевидців, мемуарними спогадами, творами кіномистецтва.
Розвиток у молоді громадянськості, патріотизму, як найважливіших духовно-моральних і соціальних цінностей, формування умінь і готовності до їх активного прояву в різних сферах життя суспільства, вірності конституційному і військовому обов'язку в умовах мирного і воєнного часу, високої відповідальності, дисциплінованості.
Валерій Вєхтєв також вчить дітей патріотизму. Патріотизм – одна з базових складових особистості, громадянина, що виражається в почутті любові, визнанні і відданості своїй Вітчизні, її історії, культури, традицій, в усвідомленні громадянського обов'язку перед народом, в готовності до захисту інтересів людей твоєї нації. Патріотизм формується в процесі соціалізації, виховання в сім'ї, при заняттях бойовим хортингом в клубах і секціях за інтересами, за участю в соціально-виховних заходах. Це є спортивно-патріотичним вихованням. Спортивно-патріотичне виховання, яке сповідують педагоги бойового хортингу, яких очолює Валерій Вєхтєв, це багатопланова, систематична, цілеспрямована і скоординована діяльність державних органів, громадських об'єднань і організацій щодо формування фізично і духовно розвиненої особистості, морально стійкої, здатної реалізувати творчий потенціал, яка володіє високим рівнем громадянськості, патріотизму, і готова до виконання конституційного обов'язку. Мета Валерія Вєхтєва у спортивно-патріотичному вихованні молоді – розвиток у дітей і молоді громадянськості і патріотизму як найважливіших духовних, соціально значущих цінностей особистості, розвиток високої працездатності, формування у неї професійно значущих якостей, умінь і готовності до їх активного прояву в різних сферах життя суспільства. Надійне функціонування системи спортивно-патріотичного виховання неможливе без законодавчого забезпечення. Йдеться про необхідність розробки закону про виховну діяльність. Він потрібний не тільки через крайню неузгодженість у діях різних соціальних інститутів, що займаються вихованням підростаючого покоління. Особливість будь-якого закону полягає в тому, що він дозволяє бути інструментом регулювання відносин, що складаються навколо дітей і молоді. Закон і тільки закон дозволяє виховну діяльність, її ведення, і на його основі припинення виховної діяльності тієї чи іншої організації, яка порушує закон. Найбільш яскравим позитивним прикладом можуть послужити клуби та секції бойового хортингу Кіровоградщини, рівень професійної педагогічної підготовленості в яких є дуже високим. Цю роботу з дітьми налагодив Валерій Валерійович.
Таким чином, розвиток спортивно-патріотичного виховання як одного з найважливіших напрямів державної політики в системі бойового хортингу дозволить виробити стратегію розвитку сфери фізичної культури і спорту в цілому, визначити характер науково-дослідних робіт, програмно-методичного забезпечення з питань виховання, вибудовувати інформаційну політику в напрямі формування громадянської свідомості, визначати кадрову політику в області виховання, розвивати нормативно-правову і ресурсну бази сфери бойового хортингу.
Валерій Вєхтєв впевнений, що молодь – це важливий суб'єкт соціальних змін, величезна інноваційна сила, яку необхідно розумно використовувати. Молоді люди, що сидять сьогодні за шкільними партами і в аудиторіях закладів вищої освіти, в недалекому майбутньому можуть стати на чолі держави, визначати долі країни і світового розвитку. Однак, сучасна українська молодь проходить своє становлення в дуже складних умовах ломки багатьох старих цінностей і формування нових соціальних відносин, обумовлених радикальними ринковими реформами. Не слід забувати, що представники тих чи інших соціальних груп і регіонів мають різну спрямованість в освіті та вихованні, відрізняються різним рівнем освітньої та культурної підготовки. Молодь є великою соціальною групою населення України. В силу вікових, соціально-психологічних особливостей вона тяжіє до нових виробництв і видів діяльності, порівняно легше опановує складними професіями. Молода людина як особистість формується в тій мірі, в якій у неї розвиваються соціальні якості, що визначають її як члена конкретно-історичного товариства, що обумовлюється самою сутністю людини як суспільної істоти. Молодь – соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану та обумовлених різними соціально-психологічними властивостями. Молодість як певна фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.
Таким чином, Валерій Вєхтєв визначає молодіжні проблеми як не тільки і не стільки проблеми самої молоді, а й проблеми всього суспільства, якщо воно зацікавлене в своєму теперішньому і майбутньому. Бо молодь – головна цінність суспільства. Через успішне вирішення соціальних проблем, які вступають в життя поколінь, Україна виходить на новий рівень розвитку цивілізації і соціального прогресу. Кожна людина відрізняється великою любов'ю до своєї Батьківщини. За системою виховання Валерія Вєхтєва, формування громадянина, патріота своєї Батьківщини починається в дитячому віці з почуття любові до рідних людей, рідного краю, природи, традицій. На основі цих загальних для всіх почуттів формується і зміцнюється високе почуття любові до Батьківщини. Тому розвиток у підлітків почуття любові до близьких, до рідного краю стає одним з важливих напрямів роботи Кіровоградської обласної федерації бойового хортингу в справі патріотичного виховання. Формування почуття прихильності до рідних місць – один з компонентів патріотичного виховання. Спираючись на ці почуття, необхідно йти далі. У міру оволодіння знаннями система бойового хортингу покликана виховувати у дітей почуття любові до України, показувати її переваги перед іншими, ростити свідомих, переконаних захисників нашого суспільства.
Початкова військова підготовка молоді, яку впроваджує Валерій Валерійович, проводиться в дев'ятих–десятих класах шкіл Кіровоградської області, в середніх спеціальних навчальних закладах системи професійно-технічної освіти. Вона має на меті допомогти юнакам отримати військові знання і практичні навички в обсязі підготовки солдата, оволодіти однією з військово-технічних спеціальностей, вивчити основи цивільної оборони. Початкова військова підготовка нерозривно пов'язана з військово-патріотичним вихованням молоді. Знання та навички, отримані від Валерія Вєхтєва у процесі початкової військової підготовки, доповнюються заняттями в школах та університетах, на факультетах клубах майбутнього воїна. Багато юнаків, які отримали військову, фізичну і моральну підготовку у військово-патріотичних клубах Кіровоградщини, надходять до військових училищ, стають офіцерами Збройних Сил України.
Допризовна військова підготовка і система оборонно-масової роботи, військово-патріотичного виховання молоді до служби в Збройних Силах України дають позитивні результати. Юнаки, призвані на дійсну військову службу в армії або на флот, успішніше освоюють складну сучасну військову техніку та озброєння, швидше стають в ряди героїчних Збройних Сил України, пильно стоять на сторожі мирної праці нашого народу.
Військова психологія, яку під час занять дає Валерій Вєхтєв своїм учням, виконує важливі теоретичні, пізнавальні функції і разом з тим є військово-прикладної галуззю загальної психології. Молодь бере активну участь в удосконаленні способів бойової діяльності, практики навчання, виховання, підвищення ефективності оздоровчої роботи, науковому забезпеченні військово-професійного відбору, конструювання зброї і бойової техніки. Відповідно до програми виховання Валерія Вєхтєва військова психологія вирішує такі основні завдання:
вивчення впливу умов військової діяльності на психіку українських воїнів і психологію військових колективів. Вивчається вплив статутного порядку служби, побутових умов підрозділу, казарми, умов навчання; виявляється вплив на воїна і військовий колектив особливостей різних видів бою, вплив вражаючих факторів зброї масового ураження противника, небезпеки, різного роду труднощів;
визначення психологічної характеристики діяльності воїнів і військових колективів. З цією метою вивчається служба, навчання, відпочинок, громадська діяльність, взаємини, колективні дії і вчинки, характерні для мирного часу. Вивчаються також дії воїнів і військових колективів в бою, навчанні, на відпочинку, характерні для військового часу;
визначення психологічної характеристики особистості воїна. Виявляються особистісні якості, необхідні воїну для його успішного навчання, виховання і служби;
вивчення психології військового колективу: думок, настроїв і запитів, досліджуються такі психологічні явища, як ентузіазм, солідарність, спайка, паніка та інші; виявляються засоби управління психологією колективу.
Валерій Вєхтєв також займається вивченням особистості воїна з урахуванням його суспільного становища. Як особистість воїн – повноправний громадянин суспільства, представник трудящих класів, член військового колективу, який виконує передбачений Конституцією священний обов'язок щодо захисту Вітчизни. Йому притаманні висока свідомість, моральна зрілість, психологічна готовність і майстерність для виконання навчальних, службових і бойових завдань. Кожен воїн має індивідуально-психологічні особливості.
Валерій Валерійович знає, що юнацькому віку властиві і певні труднощі становлення і зростання. Нерідко виявляються категоричність і незрілість суджень і оцінок, переважання емоційних форм поведінки, групова замкнутість, невміння застосовувати раніше отримані знання, відсутність самокритичності. Одночасно з розвитком спрямованості особистості відбувається загартування характеру, особливо таких його рис, як: сміливість, наполегливість, мужність, дисциплінованість, бойова активність, воля до боротьби і перемоги, колективізм і військове товариство. Певні зміни відбуваються і в області темпераменту: стають більш яскравими і виразними позитивні тенденції, згладжуються негативні. Як правило, воїни набувають врівноваженості і стриманості, впевненіше почуваються при нових обставинах життя. Патріотизм – це сплав почуття любові до Батьківщини. Ці особливості патріотизму накладають свій відбиток на весь процес патріотичного виховання дітей, який пропагує Валерій Валерійович. Формування громадянина, патріота своєї Батьківщини починається в дитячому віці з почуття любові до рідних людей, рідного краю, природи, традицій. На основі цих загальних почуттів формується і зміцнюється високе почуття любові до Батьківщини.
Одним з основних засобів виховання, Валерій Вєхтєв впроваджує військово-спортивні ігри для дітей та юнацтва. Військово-спортивна гра на місцевості – це одна з різновидів дитячих ігор. Вона є історично сформованим засобом військово-патріотичного виховання дітей. Військово-спортивній грі притаманні основні риси будь-якої гри хлопців: пізнавальний характер і різноманітність ігрових мотивів, цілей, активності дій, висока емоційність, життєрадісність. Але разом з тим військово-спортивна гра має свої характерні ознаки і особливості.
До таких ознак, які визначає Валерій Вєхтєв, слід, перш за все, віднести:
наявність елементів героїки і бойової романтики. Малюючи в своїй уяві картину бойових дій, хлопці неодмінно бачать і себе в якості учасників, прагнуть бути гідними героїв;
яскраво виражену військово-прикладну спрямованість знань і дій в грі: рішення тактичних завдань, пересування загонів в чіткому строю, орієнтування на місцевості за різними ознаками, рішення завдань на визначення відстаней різноманітними способами та інших вправ, ведення розвідки, наступ на противника, ведення оборонного бою, вчинення прихованих і швидких пересувань і маневрів на місцевості, подолання різноманітних природних і штучних перешкод, які стоять або раптово виникають на шляху до досягнення мети тощо;
можливість широко застосовувати в процесі ігор компаси, біноклі, топографічні карти, схеми, різноманітні засоби сигналізації, макети зброї (знарядь, ракет, кулеметів, автоматів, пістолетів тощо), навчальну зброю, протигази, імітаційні засоби (холості патрони, вибухові пакети, димові шашки і гранати, сигнальні ракети та ін.);
в військово-спортивній грі діяльністю колективу або окремих хлопців керує командир, він віддає накази підлеглим, ставить перед ними завдання, планує і організовує їх виконання. Сильний вплив робить наказ як загальноосвітня вимога, яку беззаперечно має виконувати кожен учасник гри.
Важливою особливістю військово-спортивної гри на місцевості є і те, що досягнення цілей в ній протікає в специфічних умовах, у спрощеному вигляді відображають характер військових занять і бойових дій. Виконуючи свої обов'язки в грі, учасник змушений подумки передбачити можливий хід і результат своїх дій, порівнювати їх з тим, що було задумано, стежити за обстановкою, контролювати свою поведінку;
різноманітні вправи, що застосовуються в грі (в ходьбі, бігу, стрибках, метанні, спостережливості, орієнтуванні, першої допомоги, навичках похідного життя, стройових вправах та ін.) є по духу спортивними і проводяться зазвичай у змагальній формі, що особливо приваблює хлопців.
Таким чином, розглядаючи питання про сутність дитячої військово-спортивної гри, слід виходити із загального уявлення про гру як історично виниклий вид діяльності дітей, що полягає у відтворенні дій дорослих і відносин між ними і направленому на пізнання предметної та соціальної діяльності, як один із засобів фізичного, розумового і морального виховання підростаючого покоління.
Під час занять Валерія Валерійовича Вєхтєва з учнями з спортивному залі панує високий рівень дисципліни. Дисципліна – основна умова всіх військово-спортивних ігор. Порушення дисципліни в грі окремими учасниками знижує інтерес у хлопців до гри, а іноді призводить і до її зриву. Ця обставина нерідко змушує самих юнаків активно боротися за хорошу дисципліну в грі. Спостереження за іграми показують, що хлопці перед грою попереджають один одного (особливо недисциплінованих) про необхідність суворо дотримуватися дисципліни в ході гри і при розборі про підведення підсумків проведеної гри дуже різко засуджують тих, хто порушили дисципліну. Це має великий вплив на недисциплінованих, допомагає їм виправляти свою поведінку.
Чому Валерій Валерійович Вєхтєв обрав засобом всебічного виховання дітей та молоді саме бойовий хортинг? Бойовий хортинг є національним видом професійно-прикладного спорту військовослужбовців України, і він має великий вплив на військово-патріотичне виховання дітей, молоді та фахівців у цій галузі. Прикладні елементи підготовки спортсменів пропонуються тим особам, які бажають служити в Збройних Силах України та інших силових структурах держави. Бойовий хортинг є одним з найбільш ефективних, масових і молодих видів професійно-прикладного спорту та воїнських мистецтв, який активно розвивається в усіх областях України. Бойовий хортинг – мистецтво, що синтезує в собі вивчення техніки прийомів самозахисту, духовних, енергетичних, психологічних аспектів розвитку. Бойовий хортинг однаково ефективний, як загальноприйнята і оздоровча система фізичних вправ, так і прикладна її частина, яка є універсальним засобом особистої самооборони. Практика бойового хортингу вельми корисна для людей любого віку, незалежно від фізичних даних. Ця система не носить релігійного характеру та одинаково доступна для всіх бажаючих. Бойовий хортинг представляє собою синтез воїнських засобів і розділів підготовки, що свідчить про ефективну систему самозахисту. Крім того, даний вид прикладної підготовки воїна є динамічною формою медитації, яка призвана вирішити більшість конфліктних ситуацій. Бойовий хортинг – унікальне професійно-прикладне мистецтво військовослужбовців Збройних Сил України, що народилося в Україні на початку ХХІ-го століття, і фактичним орієнтиром його заснування є 2008 рік, коли Едуард Єрьоменко заснував хортинг як національний вид спорту України та виховну систему особистості. В основі бойового хортингу лежит філософія гармонізації внутрішньої енергії людини з оточуючим світом, а також готовність до захисту себе, своїх рідних і держави в абиякій екстремальній ситуації.
Формування особистості воїна як людини і професійного фахівця з бойової підготовки, вивчення бойового хортингу відбувається у процесі багатократної практики специфічної техніки самооборони. Бойова техніка при уходах з лінії атаки, виконана в ефективній формі, внутрішньопродумана і зовнішньо відпрацьована, є надзвичайно потужною зброєю проти нападника. Головна мета бойового хортингу – формування здорової, творчої і цілісної особистості людини, її гармонічного існування, а в разі нападу – своєчасноїнейтралізації конфлікта через визначену техніку прийомів самооборони і володіння навичками дій в екстремальній ситуації. Можна зазначити, що для занять бойовим хортингом не існує ніяких обмежень і протипоказань ні за віком, ні за станом здоров'я. Це дозволяє працювати з маленькими дітьми, підлітками, людьми, які мають захворювання рухового аппарата, які не мають зору, і навіть з відсутністю деяких зовнішніх ознак, внутрішніх органівтощо.
В даний час у нашій країні йде бурхливе відродження бойових і культурних традицій нації. Утворюються культурні центри в різних регіонах України для відтворення звичаїв і духовних цінностей попередніх поколінь. Відродився зараз громадський і науковий інтерес до історії української культури, і це є закономірним. Знання бойової культури свого народу надає неоціненну допомогу в розумінні історії поколінь, різних верств суспільства, дозволяє висвітлити нитки, що зв'язують минуле і сьогодення, а головне – дає можливість відновити соціально-історичну пам'ять і прогнозувати майбутнє. У сучасному світі йде масове захоплення різними системами єдиноборств, але молодь у певній мірі не достатньо знає, що у слов'ян, які були прадавніми українцями, була не менш цікава, і навіть більш ефективна система фізичного, соціального і духовного виховання чоловіків – бойова традиція. У дослідницькій літературі проблема української традиційної бойової культури має своє фундаментальне рішення і самостійно ставиться через необхідність готувати українських воїнів для захисту Батьківщини.
Питання традиційної бойової культури України, специфіки регіональних її форм залишаються плідними темами для культурологічних досліджень.
Можлива трансляція духовно-морального потенціалу, традицій бойового хортингу в соціокультурні умови, в тому числі і в сучасній Україні, за умови врахування їх специфіки. На основі гуманітарного значення діяльності, закріпленої в видах підготовки бойового хортингу як професійно-прикладного бойового мистецтва непереможного українського воїна - Валерія Валерійовича Вєхтєва. При розбіжності гуманітарних значень уданому бойовому мистецтві і держави (спрямованість, ідеолого-політична й інша система) в Україні відбулося офіційне дозволення занять і викладання (трансляція) бойового мистецтва, закріплена в законодавстві. При цьому самодіяльний (суспільний) інтерес до бойового хортингу як виду прикладного спорту та бойового мистецтва тим самим став більш мотивований.
Сам процес передачі бойових знань полягає, в першу чергу, не в переданні їх форми, а розкритті духу, творчих можливостей особистості дітей, підлітків, молоді та дорослих. Разом з тим, подібна культурація неминуче повинна мати свою специфіку в різних історичних і соціокультурних умовах тієї країни, де вона прищеплюється. Так і є, ця країна – Україна, на землях якої завжди жили войовничі чоловіки, мужні воїни, славні козацькі старшини та отамани, гідні захисники рідних земель.
Вивчення прикладної техники бойового хортингу (застосування ефективної техники прийомів двобою в нестандартних ситуаціях – у транспорті, на літньому майданчику, у вузькому коридорі, на відкритій місцевості, у лісі тощо) є елементами засвоєння тілоохоронного і поліцейського варіантів бойового хортингу, яким навчає своїх учнів Валерій Вєхтєв.
У ході тренувань під керівництвом Валерія Вєхтєва починаючий спортсмен опановує наступними навичками:
вчиться орієнтуватися в умовах реального двобою;
зможе універсально застосовувати техніку захватів, ударів, кидків, больових і задушливих прийомів;
науково-обгрунтовує основи новітніх методик ведення двобою і захисту від озброєного нападника.
Бойовий хортинг в особі Валерія Валерійовича Вєхтєва, та враховуючи високий рівень його викладання дітям Кіровоградщини, є одним з універсальних напрямів бойового мистецтва. Від традиційного і спортивного, бойовий хортинг відрізняється тим, що породжує універсальні прикладні засоби оборонного характеру як високоефективне воїнське мистецтво, навички якого придатні для застосування на практиці. У бойовому хортингу основний акцент робиться на досконалість бойової техніки, а також на уміння застосовувати отримані знання на практиці, в умовах агресивної вуличної сутички. На тренуваннях з бойового хортингу учень Валерія Вєхтєва вчиться оперативно реагувати на атаку противника, орієнтуватися в умовах вільного двобою (вуличної сутички), застосовувати для захисту найбільш ефективні прийоми самооборони. Філософський аспект, який закладено в широкому розумінні українського бойового хортингу, відходить на другий план під час ведення бойових дій, в екстремальних ситуаціях, моментах необхідності захистити інших, у моментах загрози життю. Необхідність діяти швидко і жорстко під час сутички передбачає застосування бойових прийомів, які іноді можуть нанести адекватному і не зовсім агресивному супротивнику фізичної шкоди, а зловмисному нападнику – значних фізичних страждань. Проте це не означає, що бойовий хортинг має лише практичну, технічну сторону, оскільки справжнє бойове мистецтво, про яке йде мова (в тому числі і тренувальний аспект бойового хортингу), являє собою систему виховання особистості, самовдосконалення тіла і духу. Тому в бойовому хортингу духовне виховання в певній мірі завжди присутнє, і воно фактично супроводжує весь тренувальний процес спортсменів усіх вікових груп. Водночас, бойовий хортинг є традиційним бойовим мистецтвом військовослужбовців, а також специфічним культурним феноменом системи Збройних Сил України та інших силових структур держави.
Оцінюючи бойовий і життєвий шлях Валерія Вєхтєва, слід розуміти складність часу, в якому довелося йому існувати, жити, взятися за зброю і піти на передову, щоб боронити Україну. Розмову про Україну, про Батьківщину можна продовжувати при умові, коли це буде потрібно молоді. Але зупинимося і підведемо підсумок. Осмислення наукової і моральної спадщини бойового хортингу тільки починається. З культурою видатний тренер з бойового хортингу Валерій Вєхтєв пов'язує поняття відповідальності, стійкості, мужності, звитяги, рішучості, сміливості у боротьбі за правду і справедливість. Українських воїнів часто називають героями, захисниками України, совістю нації. Більшість з них є дуже чесними, чуйними, які непримиренно ставляться до брехні і зла, вимогливими людьми, перш за все, до себе, а потім до інших.
Про Валерія Валерійовича ми з гідністю можемо наголосити, що він є справжнім українським воїном, бо він надійний і відповідальний, завжди виконує те, про що сказав. Про таких людей і серед воїнства, і у народі кажуть, що з ним можна йти у розвідку. Його кожне слово чесне, відверте і обдумане, тому що тверде як алмаз. Справа, за яку він береться, буде завжди доведена до кінця, бо він відповідає за свої рішення та вчинки. Це саме той випадок, коли багато робиться не заради грошей. Той набір цінностей та людяний погляд на життя ставить матеріальні прибутки далеко не на перше місце. Адже як керівник, він налаштований і сконцентрований не на собі, а на колективі. Він має силу вибачитися, якщо завинив, і має мужність відстояти свою правоту, захистити слабкого, поважати літніх людей. У скрутну годину він завжди підставить другові надійне товариське плече, розділить хліб, поділиться ковтком води. У спірних питаннях серед колег і друзів він завжди стане на сторону правди. Про українського воїна Валерія Вєхтєва, спортсмена бойового хортингу можна сказати, що він бачить життя і дійсність по-своєму, як чуйна, спостережлива людина, не нав'язуючи іншим своїх суджень. Його думки викликають на роздуми, хочеться підтримати розмову, висловити свою думку. Погодитися або не погодитися з ним – наше право. Валерій Вєхтєв – правдивий художник воїнського шляху, власник життя, яке може віддати за інших людей. Вся Україна його часу – це його біль, його радість і щастя тому, що він – її Захисник!
Український воїн Валерій Вєхтєв через тяжкі випробування, бойові дії, крізь призму історії української мови і літератури осягнув культуру свого народу і намагається прилучити до неї сучасників. Багатьох дивує те, що крім історії України, він цікавиться і добре знає світову історію. Воїн Валерій Вєхтєв по-своєму тлумачить історію, де головне місце займає людина. І не просто людина, а людина культурна та вихована, розважлива та працьовита, порядна та відверта. І в піднятті культури він бачить вихід з багатьох проблем. Воїн та захисник України Валерій Вєхтєв думає про те, як людині жити в злагоді зі своєю пам'яттю. Він постійно закликає зберігати мир і культурне середовище, таке необхідне для духовного життя кожної української людини. У момент можливої сварки серед його учнів, дітей, які у нього займаються бойовим хортингом, він обов'язково їх розсудить справедливо, помирить і налаштує на подальші добрі стосунки, поважне відношення і дружбу, пояснить учням важливість бути чемнимм серед товаришів і самим підтримувати дисципліну.
Проста істина: любов до рідного краю, знання його історії є основою духовної культури і кожного з нас, і всього суспільства в цілому. Валерій Валерійович розуміє, що наша Батьківщина на сучасному етапі потребує нашої великої турботи і любові. Його учням і оточенню доведеться виконувати прощальні заповіти воїнів, які загинули, захищаючи Україну. Вихованці Валерія Вєхтєва знають, що поняття "Честь", "Гідність", "Батьківщина", "Мати", "Батько", "Сім'я", "Дружба" - це не просто слова, а головне, за що треба боротися, що слід беззавітно любити. Виховання громадянськості неможливе без прищеплення любові до малої Батьківщини, місця, де народився, і особливо важливо, щоб ця любов прищеплювалася з дитинства, щоб українські діти, хлопці і дівчата знали: хто вони, звідки їх витоки, яка історія землі, на якій вони ростуть і, яку, коли виростуть, вони будуть захищати, примножувати її багатство.
І на закінчення розповіді про ветерана війни Валерія Валерійовича Вєхтєва хочеться сказати такі слова: "Є яскраві зірки на небосхилі, а є маленькі. Воїни-герої, учасники бойових дій, ветерани війни є найяскравішими зірками сузір'я українських військових традицій, наших батьківських бойових звичаїв. Багато гідних синів України загинули за її незалежність. Пам'ять про загиблих героїв буде вічно жити в наших серцях. Це могутнє покоління мужніх достойних воїнів, справжніх героїв! Тому, і після їхньої смерті, їх зірки будуть вічно опромінювати і зігрівати душі людей. Не дарма імена загиблих воїнів були присвоєні вулицям і проспектам міст України. Ветеранське бойове братерство українських воїнів, які залишилися живими і повернулися з визвольної війни за Батьківщину – це планета мудрості, знань, любові, добра і розуміння. Ідеї українського воїнства будуть розвиватися, і ми - працюючий колектив Національної федерації бойового хортингу України, докладемо всіх зусиль для того, щоб наша країна, наша велика Україна пишалася не тільки своєю великою прадавньою героїчною історією, своїм найкращим минулим і передовими досягненнями сьогодення, а й прагнула до перспективного світлого майбутнього".
Національна федерація бойового хортингу пишається такими героями, які є справжнім прикладом для дітей.
Для співпраці з Кіровоградською обласною федерацією бойового хортингу, яку очолює Валерій Валерійович Вєхтєв, надаємо контакти: тел.: +38-067-520-00-00, +38-050-138-38-18, E-mail: horting.bexteb@gmail.com.
Працюймо разом, процвітаймо разом!
З повагою,
президент Національної федерації бойового хортингу України,
учасник бойових дій та кавалер бойових державних нагород
Едуард Єрьоменко
|